Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?

Якщо позичальник прострочив платіж за кредитним договором, це не загрожує ні ситуації, ні позичальникові. Якщо прострочки не перевищує 3х раз, і кожна тривала в межах 30 днів, позичальникові зроблять попередження. При такій простроченні (вона ще називається технічною), кредитний інспектор повинен з’ясувати причину простроченого платежу, уточнити, чи зможе позичальник далі не виходити за межі встановленого строку, і, у разі негативної відповіді, прийняти рішення про реструктуризацію кредиту.

Якщо позичальник прострочив платіж і через 30 днів так його і не погасив, особливо якщо такі прострочення повторилися більше 3х разів, банк повинен вислати вимогу погасити заборгованість за кредитним договором.

Вимога згідно з правилами, повинно мати повідомлення про те, що у разі невиконання зобов’язань у визначений термін, банк звернутися з позовною заявою про стягнення заборгованості з позичальника через судові інстанції. Повідомлення позичальника також може попереджати про можливість стягнення заставного майна у позасудовому порядку. Але це буде можливо тільки в тому випадку, якщо при укладенні кредитного договору в документі обмовляється цей нюанс. Або ж позичальник сам може дати згоду на позасудове розгляд. Як не розглядай ситуацію, а стягувати заставу для банку клопітно, невигідно і до того ж забере багато часу і робочих ресурсів. До того ж не факт, що весь заставу покриє заборгованість і при цьому банк понесе збитки при зберіганні заставного майна. Тому перш ніж іти на крайні заходи, краще спробувати домовитися.

Якщо у позичальника таки немає грошей на погашення кредитного боргу, він має право запропонувати банку своє заставне майно. Це називається добровільна реалізація предмету застави. Якщо банк погоджується, позичальник укладає з покупцем майна договір купівлі-продажу. Банк має повне право брати участь у встановленні ціни застави. Тому що, якщо вартість товару не покриє кредит і всі пов’язані з ним витрати, можуть виникнути проблеми. Якщо ціна влаштовує і банк і покупця, останній повинен перерахувати гроші за товар на розрахунковий рахунок позичальника. Банк знімає гроші, знімає боргові зобов’язання з позичальника і до покупець стає власником купленого майна.

zalozhennoe_imuzhestvo-300x212Такий вихід зі сформованої ситуації гарний і для позичальника і для кредитора. Це дозволяє заощадити час, яке могло бути втрачено в судових позовах, заощадити кошти позичальника на супровід судового процесу, залучення виконавчої служби та колекторів, а головне, зберігає коректні відносини кредитор / позичальник.

Зустрічається ситуація, коли заставне майно пропонується покупцеві, у якого поки немає коштів, щоб розрахуватися за предмет застави в повному обсязі. У цьому випадку відсутню суму надає банк, оформляє це як кредит і борг переходить на покупця. У банківській практиці це називається «перенесення боргу на третю особу». Ще буває випадок, коли сума боргу занадто велика і не покриває суму кредиту. Банк може скористатися правом, щоб реалізувати майно на шкоду собі. Іноді це виходить дешевше, ніж пов’язувати себе судовими відносинами.

Заставне майно продається в тому випадку, якщо позичальник не виконує своїх кредитних зобов’язань, або в силу фінансових ускладнень, або в силу небажання платити за кредит. Тобто, на добровільну реалізацію позичальник не згоден. У цьому випадку кредитор повинен звернутися до суду з позовом про стягнення заборгованості з позичальника.

Якщо стягнення застави буде реалізований в позасудовому порядку, в цьому випадку між банком і позичальником має бути укладений відповідний договір із зазначенням строків погашення заборгованості після реалізації заставного майна. Факт реалізації застави може бути завірений нотаріусом.

Цей вид реалізації заставного майна вважається частково добровільним і збиток від втрати в ціні може бути значним.

Якщо ж у договорі заставного майна не зазначений даний вид стягнення, то воно відбувається після винесення рішення суду.

Якщо предмет застави стягується через звернення банку-кредитора до суду, то банк може зазнати збитків. Судовим рішенням зафіксована ціна може не покрити всі витрати, пов’язані з супроводом кредиту та нарахуванням штрафних санкцій. У випадку, якщо суд винесе рішення про стягнення заборгованості з позичальника через реалізацію заставного майна, то воно виставляється на торги, які проходять кожного місяця. Банк буде втрачати гроші в цьому випадку, так як на торги майно виставляється, як правило, уцінених на 10-25%.

Якщо майно не буде продано на торгах і вдруге, банк-кредитор має право викупити його за вартістю 75% від його початкової аукціонної ціни. Якщо ж банк не зможе викупити не минув торги майно, то застава може бути зупинений за рішенням суду, тобто банк вже не матиме права на отримання заставного майна.

Крім банку, невигідною реалізація буде і для позичальника, так як крім суми кредиту і відсотків по ньому на позичальника покладаються сплата неустойки (штрафи, пені), а також банківські збитки. Крім того, позичальник повинен буде сплатити додаткові витрати заставоутримувача, які їм були понесені в результаті звернення стягнення заставленого майна.

Підводимо підсумки: і банку і позичальникові все ж вигідніше провести реструктуризацію проблемного кредиту з узгодженням разом з позичальником графіка погашення боргу, ніж переживати судові тяжби за простроченими платежами та реалізовувати майно за сміховинну ціну, яка не влаштує ні позичальника, ні банк.

Будемо вдячні за оцінку
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Поставте оцінку першим)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.