Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?

Реформи в Україні – процес трудомісткий і всеохоплюючий, про що свідчать амбітні плани українського уряду. Намагаючись позбавити громадян від «радянської спадщини» якомога швидше, глава Міністерства економічного розвитку і торгівлі Айварас Абромавічус не так давно запропонував українцям відмовитися від трудових книжок.

clip_image002 Свою ініціативу в Мінекономрозвитку аргументують можливістю піти від зайвої бюрократії і заощадити більше грошей. Експерти EasyBusiness вже підрахували можливу вигоду для бізнесу:

«З необхідністю використання трудових книжок щорічно стикається близько 1700000 підприємств по всій Україні (за даними Держстату). Загальна кількість працівників на даних підприємствах – близько 9 млн. Адмініструючи трудові книжки, підприємці витрачають майже 300 млн. грн. на рік на залучення відповідних фахівців. Більш того, у великих і середніх підприємств адміністрування трудових книжок супроводжується додатковими витратами на їх зберігання, тобто витратами на архіваріусів. Такі витрати становлять близько 200 млн. грн. щорічно. Таким чином, скасування трудових книжок дозволить бізнесу заощаджувати близько 500 млн. грн. щороку », – стверджують урядові експерти.

Пакет законів щодо скасування трудової книжки міністерство вислало в інші органи і досі чекає від них зворотного зв’язку. Зрозуміло, що для врегулювання питання потрібно кілька років, і якщо відмова від звичного для нас документа, що містить записи про працевлаштування, все ж таки відбудеться, то цей процес напевно буде поступовим.

Ми поцікавились у незалежних юристів до чого, врешті-решт, може призвести скасування трудових книжок, наскільки, на їхню думку, дана реформа своєчасна, реальна вона взагалі для України в середньостроковій перспективі і які перешкоди можуть стояти на шляху її реалізації.

Коментує партнер практики корпоративного права АТ «Юскутум»:

Відміну трудових книжок насамперед варто розцінювати, як спробу держави позбутися застарілого консервативного спадку СРСР. Сама по собі ініціатива вельми похвальна. Не дарма адже більшість країн світу вже давно не користуються подібними документами, і перейшли на електронні системи обліку.

Це безперечно, потрібна ініціатива, проте є набагато важливіші проблеми, які необхідно вирішити вже зараз, наприклад, прийняти сучасний трудовий кодекс.

В обговорюваному документі МЕРТ зазначено, що очікувана реформа дозволить роботодавцям заощадити 500 мільйонів гривень на рік. При цьому вказується, що береться в облік малий, середній і великий бізнес в Україні, загальною складністю до 1,7 млн. На перший погляд підрахунки не такі вже й погані. Але елементарна арифметика допоможе нам мислити тверезо. Розділивши 500 млн. грн. економії на рік, на 1700000 роботодавців, вийти трохи менше 295 гривень на рік економії для роботодавця.

Або ж майже 25 гривень на місяць. З цієї суми майже половина йде на послуги архіваріусів. І того, виходить, що фактично 12,5 гривень на місяць економиться на кадровій службі кожного роботодавця. Дуже смутно віриться, що вітчизняних бізнес кинеться проводити переатестації робочих місць з метою такої економії.

У той же час не варто забувати про те, що зекономлені гроші не потраплять під оподаткування, а значить, податки не потраплять до бюджету. Тут теж можна провести узагальнений підрахунок. Візьмемо зарплату кадровика розміром в 3000 гривень. Враховуючи усереднені ЄСВ з фізосіб (3,6%), ПДФО (15%), ЄСВ (36,76%), військовий збір (1,5%) виходить 1689,60 гривень податків. У тому випадку, якщо ЗП відповідального за трудові книжки зменшиться на 12,5 гривень, і складе 2987,5 гривень, тоді і щомісячний дохід в казну з кожного суб’єкта господарювання зменшиться на 7,35 гривень. А це: 7,35 х 1700000 = 12 млн. 495 тис. грн.

Підрахунки дуже абстрактні і віддалені від реальної статистики, однак, вони дають можливість зрозуміти, що держава теж може втратити частину скарбниці. Думаю, розрахунки суми податків, які не заплатять архіваріуси в результаті втрати доходу в розмірі 220 млн. гривень, обчислювати не варто.

Коментує старший юрист ЮК ProveGroup:

Треба розуміти, що на сьогоднішній день використання трудових книжок – це законодавча вимога. Для того, щоб від них відмовитися – потрібно внести зміну приблизно в 22 закони і ще в ряд підзаконних актів. А це чималі витрати часу і людського ресурсу.

Говорити про те, що наявність або відсутність трудових книжок якимось чином вплине на трудовий стаж чи виплати по страховці або пенсії для працівників немає підстав. Так як відомості про відрахування із заробітної плати та утримання за кожного офіційно влаштованого працівника зберігаються в Державній фіскальної службі.

Стверджувати, що в цьому зараз є крайня необхідність, і на рівні інших проблем – скасування трудових книжок стабілізує фінансову ситуацію в країні, вкрай складно.

Я вважаю, що думка про те, що скасування трудових книжок – це економія на роботі кадрової служби помилкове.

За останні роки кадрове забезпечення зазнало змін і може реформуватися далі, але про скасування «кадровиків» поки не йдеться. Треба розуміти, що запис у трудовій, це лише один нюанс відносин між роботодавцем і співробітником. Вся історія трудових відносин зберігається в особистій справі кожного працівника. При чому, зараз ці справи формуються не тільки на паперових носіях, а вносяться в електронний документообіг.

Коментує керуючий партнер АО «Безпалий і партнери»:

Плюси переходу до електронних реєстрів і відмова від трудових книжок:

– Відсутність необхідності працівника судитися за внесення зміни в трудову книжку при незаконному звільненні;

– Відсутність необхідності працівника судитися за повернення трудової книжки у разі недобросовісних дій роботодавця;

– Відсутність необхідності у відновленні трудової книги у випадку її втрати / неможливості її забрати у колишнього роботодавця, наприклад, як у випадках з виїздом жителів з окупованих територій;

– Розмір пенсії встановлюється виходячи з відрахувань, а не від запису в трудову книжку. Працівникам, які мають записи в трудових книжках з 2000 року, даний документ не потрібен. Що стосується працівників, у яких трудовий стаж обчислюється до 2004 року, їм, як і раніше, необхідно подати до Пенсійного фонду документи з минулого місця роботи із зазначенням сум відрахувань до ПФ за необхідний період.

– Роботодавцю здобувач замість трудової може подати резюме, характеристики з попередніх місць роботи, копію наказу про звільнення, який, згідно законопроекту, роботодавець зобов’язаний буде видати в день звільнення; сьогодні при співбесіді часто роботодавці спочатку дивляться резюме, проводять співбесіду, трудова необхідна вже лише при оформленні на роботу у відділ кадрів.

Мінуси:

– Роботодавцю складніше побачити причину відходу співробітника з попереднього місця роботи (стаття КЗпП, з якої працівник розірвав трудові відносини);

– Немає можливості побачити, які стягнення / нагородження отримував співробітник на попередньому місці роботи, оскільки такі записи робляться саме в трудову книжку;

– Немає впевненості, що електронний реєстр буде працювати без збоїв;

– У трудових книжках відображаються рішення судів, пов’язані з забороною займатися певною діяльністю. При скасуванні трудових це буде складно простежити, або ж необхідно передбачити відповідну графу в електронному реєстрі.

При всьому цьому, вважаю, що з урахуванням сучасних технологій і при якісному виконанні даного рішення про скасування трудових книжок, така ініціатива є своєчасною, оскільки дійсно трудові книжки спочатку були введені в 1918 році з метою простежити за дармоїдами і безробітними.

Сьогодні ж, вважаю, що це лише пережиток Радянського Союзу від якого нам необхідно відходити.

Джерело: Мінфін

Будемо вдячні за оцінку
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Поставте оцінку першим)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.