Коли говорять про бізнес, часто вживають слово «війна» – війна з конкурентами, війна за споживача. З квітня 2014 всі, у кого є бізнес в Донецькій і Луганській областях, кажуть про війну в прямому сенсі, без лапок.

Зараз розробляються механізми допомоги тим, чий бізнес опинився на території, зайнятій терористам, наприклад, спрощена процедура реєстрації в Дніпропетровській області або можливість запровадження податкових канікул.

Не все так просто.

clip_image002

Відповідальність ніхто не відміняв

Щоб убезпечити себе, люди можуть виїхати із зони АТО або, як мінімум, сховатись під час стрільби. У бізнесу сховатись не вийде. Тим більше виїхати. Підприємство можуть захопити озброєні люди, як це трапилось з заводом Cargill. Продукція може не дійти до замовників через підірваний міст. Однак найскладнішим фактором для бізнесу в зоні АТО є навіть не майнові ризики.

Найголовніший чинник – це відповідальність. Незважаючи на військові дії і будь-які їх наслідки, бізнес як і раніше несе відповідальність. Перед персоналом, перед підрядниками та замовниками, перед фіскальними органами. Відповідальність адміністративну, за укладеними контрактами і навіть кримінальну – наприклад, за невиплату зарплати. З юридичної точки зору, нічого не помінялося – податки потрібно платити, контракти потрібно виконувати, інакше – санкції і штрафи. Багато компаній Донбасу намагаються знизити свої збитки, посилаються на форс-мажорні обставини.

Проблеми комплексні. Тому й рішення проблем бізнесу в зоні АТО має бути комплексним. Одними податковими канікулами справу не вирішити.

Необхідні кроки вже обговорюються і розробляються на різних рівнях. У тому числі, кроки щодо визнання того, що відбувається обставинами непереборної сили. Переважна частина бізнесу на Донбасі зіткнулася з повсюдним форс-мажором, який гідно не прописаний ні в одному договорі. Військові зіткнення в Україні ніколи не сприймались всерйоз ні страховиками, ні страхувальниками. І коли теорія перейшла в практику, всі розгубились.

Власники зізнаються, що дуже важко виконувати вимоги законодавства, коли навколо вибухи, грабежі, а твій бізнес вже кілька разів намагалися «очолити» невідомі люди в масках . Багато вимушено припиняють свій бізнес, інші закривають компанії, третій – перебираються в Запоріжжя, Львів, рідше до Києва. Будь-який з цих варіантів означає втрату роботи для багатьох людей, пробоїни в бюджеті компаній, а часто і кримінальну відповідальність за порушення законодавства (трудового та податкового). Про те, які шляхи вирішення своїх проблем бачить східно-український бізнес у зоні АТО, розповів Михайло Непран, віце-президент Торгово-промислової палати України.

З чим зіткнувся бізнес на Донбасі

Бізнес в зоні АТО зіткнувся з проблемами по всіх фронтах. Окрім зниження обсягів реалізації товарів і послуг, у компаній з’являється борги один перед одним, затримки в розрахунках, контракти не виконуються, накопичується дебіторська заборгованість, виникиє неможливість отримати сировину для виробництва через пошкодження залізничної системи. Плюс до цього – фактична втрата російського ринку (адже багато компаній на Донбасі продавали свої товари саме на російському ринку).

Банки в зоні АТО не функціонують. А це означає, що бізнес не може ні заплатити податки, ні виплатити зарплати, ні перерахувати гроші по зроблених операціях. Податкова, на відміну від банків, працює справно і чекає свої гроші від платників податків. Всі розуміють, що компанії не платять податки не тому що змовилися і оголосили бойкот, а тому що відсутня можливість перерахування грошей. Та й інкасаторські машини часто стали «не доїжджають» до місця призначення – їх захоплюють по дорозі . Тому перше, що необхідно бізнесу для того, щоб утриматися і зберегти робочі місця – розуміння з боку законодавців та прийняття відповідних змін у законодавстві. Це дозволить хоча б трохи віддихатись.

Як рятувати і захищати бізнес

На розгляд до Верховної Ради передано один дуже важливий законопроект. Він розроблений Торгово-промисловою палатою України спільно з представниками міністерств, відомств, різних бізнес-асоціацій і самих представників бізнесу (на сьогодні в ТПП входить 9 300 представників малого та середнього бізнесу). Даним законопроектом пропонується внести зміни до деяких законодавчих актів України щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Законопроект передбачає комплексний законодавчий підхід до допомоги бізнесу, що опинився в зоні АТО:

  1. Ввести мораторій на застосування адміністративних стягнень за порушення порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення цих стягнень органам доходів і зборів для проведення митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами (які перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів Митним кодексом або іншими законами України, та за які Митним кодексом передбачена адміністративна відповідальність на територіях Луганської та Донецької областей), якщо ці порушення сталися внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
  2. Визнати періодом сплати податків наступний період після закінчення АТО, надзвичайного стану, бойових дій.
  3. Визнати, що в період АТО і протягом 365 днів після неї платник податків не несе відповідальності за невиконання податкових зобов’язань і до нього не застосовуються фінансові санкції.
  4. Дозволити суб’єктам господарювання самим встановлювати норми витрат на свій автотранспорт, виходячи з фактичної витрати палива.

Прийняття цього законопроекту допоможе зберегти підприємства і робочі місця, і при цьому не вимагає ніяких джерел додаткового фінансування або збільшення бюджетних витрат. Мета законопроекту – відстрочити сплату податків, а не звільнити від них.

Крім того, з боку бізнесу робота йде на випередження. Зокрема, вже анонсується проведення круглого столу спільно з ТПП Донецька і Луганська, де обговорюватиметься, що робити бізнесу після закінчення АТО. Адже якщо перша законодавча ініціатива буде прийнята, і податкові органи нададуть бізнесу необхідну підтримку і пільги, то після того, як для всіх життя ввійде в спокійне русло, для бізнесу, навпаки, почнеться період посилених виплат і розрахунків.

І бізнес, як завжди, готовий платити. Щоб бюджет не втрачав тих 20% доходів, які формуються з податків, що платять компанії Донбасу, потрібні законопроекти необхідно активно просувати, підтримувати і вводити в дію.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


*