Захист бізнесу в зоні АТО – що має зробити держава

Коли говорять про бізнес, часто вживають слово «війна» – війна з конкурентами, війна за споживача. З квітня 2014 всі, у кого є бізнес в Донецькій і Луганській областях, кажуть про війну в прямому сенсі, без лапок.

Зараз розробляються механізми допомоги тим, чий бізнес опинився на території, зайнятій терористам, наприклад, спрощена процедура реєстрації в Дніпропетровській області або можливість запровадження податкових канікул.

Не все так просто.

Відповідальність ніхто не відміняв

Щоб убезпечити себе, люди можуть виїхати із зони АТО або, як мінімум, сховатись під час стрільби. У бізнесу сховатись не вийде. Тим більше виїхати. Підприємство можуть захопити озброєні люди, як це трапилось з заводом Cargill. Продукція може не дійти до замовників через підірваний міст. Однак найскладнішим фактором для бізнесу в зоні АТО є навіть не майнові ризики.

Найголовніший чинник – це відповідальність. Незважаючи на військові дії і будь-які їх наслідки, бізнес як і раніше несе відповідальність. Перед персоналом, перед підрядниками та замовниками, перед фіскальними органами. Відповідальність адміністративну, за укладеними контрактами і навіть кримінальну – наприклад, за невиплату зарплати. З юридичної точки зору, нічого не помінялося – податки потрібно платити, контракти потрібно виконувати, інакше – санкції і штрафи. Багато компаній Донбасу намагаються знизити свої збитки, посилаються на форс-мажорні обставини.

Проблеми комплексні. Тому й рішення проблем бізнесу в зоні АТО має бути комплексним. Одними податковими канікулами справу не вирішити.

Необхідні кроки вже обговорюються і розробляються на різних рівнях. У тому числі, кроки щодо визнання того, що відбувається обставинами непереборної сили. Переважна частина бізнесу на Донбасі зіткнулася з повсюдним форс-мажором, який гідно не прописаний ні в одному договорі. Військові зіткнення в Україні ніколи не сприймались всерйоз ні страховиками, ні страхувальниками. І коли теорія перейшла в практику, всі розгубились.

Власники зізнаються, що дуже важко виконувати вимоги законодавства, коли навколо вибухи, грабежі, а твій бізнес вже кілька разів намагалися «очолити» невідомі люди в масках . Багато вимушено припиняють свій бізнес, інші закривають компанії, третій – перебираються в Запоріжжя, Львів, рідше до Києва. Будь-який з цих варіантів означає втрату роботи для багатьох людей, пробоїни в бюджеті компаній, а часто і кримінальну відповідальність за порушення законодавства (трудового та податкового). Про те, які шляхи вирішення своїх проблем бачить східно-український бізнес у зоні АТО, розповів Михайло Непран, віце-президент Торгово-промислової палати України.

З чим зіткнувся бізнес на Донбасі

Бізнес в зоні АТО зіткнувся з проблемами по всіх фронтах. Окрім зниження обсягів реалізації товарів і послуг, у компаній з’являється борги один перед одним, затримки в розрахунках, контракти не виконуються, накопичується дебіторська заборгованість, виникиє неможливість отримати сировину для виробництва через пошкодження залізничної системи. Плюс до цього – фактична втрата російського ринку (адже багато компаній на Донбасі продавали свої товари саме на російському ринку).

Банки в зоні АТО не функціонують. А це означає, що бізнес не може ні заплатити податки, ні виплатити зарплати, ні перерахувати гроші по зроблених операціях. Податкова, на відміну від банків, працює справно і чекає свої гроші від платників податків. Всі розуміють, що компанії не платять податки не тому що змовилися і оголосили бойкот, а тому що відсутня можливість перерахування грошей. Та й інкасаторські машини часто стали «не доїжджають» до місця призначення – їх захоплюють по дорозі . Тому перше, що необхідно бізнесу для того, щоб утриматися і зберегти робочі місця – розуміння з боку законодавців та прийняття відповідних змін у законодавстві. Це дозволить хоча б трохи віддихатись.

Як рятувати і захищати бізнес

На розгляд до Верховної Ради передано один дуже важливий законопроект. Він розроблений Торгово-промисловою палатою України спільно з представниками міністерств, відомств, різних бізнес-асоціацій і самих представників бізнесу (на сьогодні в ТПП входить 9 300 представників малого та середнього бізнесу). Даним законопроектом пропонується внести зміни до деяких законодавчих актів України щодо форс-мажорних обставин (обставин непереборної сили).

Законопроект передбачає комплексний законодавчий підхід до допомоги бізнесу, що опинився в зоні АТО:

1. Ввести мораторій на застосування адміністративних стягнень за порушення порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред’явлення цих стягнень органам доходів і зборів для проведення митного оформлення, а також здійснення операцій з товарами (які перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на органи доходів і зборів Митним кодексом або іншими законами України, та за які Митним кодексом передбачена адміністративна відповідальність на територіях Луганської та Донецької областей), якщо ці порушення сталися внаслідок обставин непереборної сили (форс-мажору).
2. Визнати періодом сплати податків наступний період після закінчення АТО, надзвичайного стану, бойових дій.
3. Визнати, що в період АТО і протягом 365 днів після неї платник податків не несе відповідальності за невиконання податкових зобов’язань і до нього не застосовуються фінансові санкції.
4. Дозволити суб’єктам господарювання самим встановлювати норми витрат на свій автотранспорт, виходячи з фактичної витрати палива.

Прийняття цього законопроекту допоможе зберегти підприємства і робочі місця, і при цьому не вимагає ніяких джерел додаткового фінансування або збільшення бюджетних витрат. Мета законопроекту – відстрочити сплату податків, а не звільнити від них.

Крім того, з боку бізнесу робота йде на випередження. Зокрема, вже анонсується проведення круглого столу спільно з ТПП Донецька і Луганська, де обговорюватиметься, що робити бізнесу після закінчення АТО. Адже якщо перша законодавча ініціатива буде прийнята, і податкові органи нададуть бізнесу необхідну підтримку і пільги, то після того, як для всіх життя ввійде в спокійне русло, для бізнесу, навпаки, почнеться період посилених виплат і розрахунків.

І бізнес, як завжди, готовий платити. Щоб бюджет не втрачав тих 20% доходів, які формуються з податків, що платять компанії Донбасу, потрібні законопроекти необхідно активно просувати, підтримувати і вводити в дію.