Українців, які несвоєчасно вносять платежі за іпотечними кредитами, чекає посилення санкцій. Про це всіх клієнтів повідомили поштою. У відповідь на хвилю обурень з боку позичальників, від фінустанов була відповідь, що збільшення штрафів винні самі платники, несвоєчасно вносять платежі.

Раніше, пеня на прострочений платіж нараховувалися тільки після тридцяти днів прострочення платежу, і багато кредитоотримувачі не поспішали вносити гроші, знаючи, що в запасі цілий місяць. Тепер пеня буде нараховуватися з першого дня прострочення. Розмір штрафу становить дві облікові ставки Національного банку (в цьому році НБУ збільшив її до 10%), тобто пеня в сумі становитимуть 20% нараховуються на проценти плюс подвійна ставка за кредитом, яка нараховується на тіло кредиту.

Нововведення в сфері штрафних санкцій з’явилися вже в трьох найбільших банках. В основному це пов’язано з тим, що у багатьох финучереждениях з’явилися нові акціонери з заходу, вони і вирішили впроваджувати в діяльність банку західні стандарти бізнесу. На початку банки лояльно ставилися до позичальників, спізнюються з платежами, і не вживали жорстких заходів аж до 90 днів прострочення. Однак як показала практика, несвідомі громадяни стали користуватися цими послабленнями та заходи довелося посилити.

Банки йдуть на такі заходи для того, щоб зменшити свої фінансові ризики і змусити позичальника більш серйозно ставиться до виплати кредиту. Якщо в першій половині 2007 року сума, яка стягується з позичальника за один день прострочення, дорівнювала 0,5 відсотка від суми платежу, то в другій половині року ця сума стала становитиме 1 відсоток. У деяких банках ця сума ще вища, і доходить до двох ставок Нацбанку.
Як відзначають експерти, прийняття суворих заходів і збільшення штрафних санкцій призвело не тільки до підвищення відповідальності кредитоотримувачів і зниження ризику неплатежів, але і збільшило прибуток фінустанов. Оскільки більшість банків пішло на зниження процентних ставок за іпотечними кредитами, а ставки за депозитними вкладами підвищували, дохід в цій сфері істотно знизився, і компенсувати збитки вирішили за рахунок збільшення штрафних санкцій.

Думка експертів підтверджує річний звіт Нацбанку, у ньому говоритися про те, що сума отриманих грошових коштів у вигляді штрафів і пенею за всілякі порушення збільшилася в 3,7 рази. Але в той же час, сума доходів за відсотками в загальній сумі доходу скоротилася на 1,4 відсотка по відношенню до попереднього року.

Банківські установи розробили певні схеми, які дозволяють отримувати прибуток на платників, спізнюються з внесенням грошових коштів. У кредитний договір вноситься пункт, в якому обумовлено, що за недоплату, нехай навіть саму мінімальну, на кредитоотримувача накладається штраф у вигляді фіксованої суми. Наприклад, ви недоплатили банку в цьому місяці одну гривню, а банк вас оштрафувати на суму 350 гривень. Коли кредит виплачується рівними частинами (аннуитентная схема) фінустанова може вам «не зарахувати» платіж, навіть якщо він був внесений своєчасно, якщо не вистачає навіть самої мінімальної суми до остаточної суми платежу.

Але більшість недисциплінованих позичальників, що приносять основний дохід від штрафів і неустойок, це прості люди, які з якоїсь причини не встигли внести кошти в рахунок кредиту. Це може бути цілком банальна причина, хвороба, від’їзд, відрядження, необхідний платіж здійснюється, але пізніше встановленого строку на кілька днів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


*