Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?

Успіх чи провал економічного блоку будь-якого уряду українці оцінюють шістьма факторами: курсом долара, цінами на продукти харчування, бензин, алкоголь, рівнем квартплати і вартістю нерухомості. Інфляція цього року складе не менше 46%, тобто економіка цього року майже на межі гіперінфляції. Ціни на нерухомість впали на 6-20%, залежно від сегмента і бази порівняння – у доларах чи гривні, але записати це в актив влади не можна, так як падіння цін на житло виникло через величезну девальвації гривні та обвал доходів громадян.

clip_image002Причини зростання курсу долара в попередньому році вже відомі, тому, ми зупинимося на тих об’єктивних факторах, які будуть впливати на курс долара найближчим часом.

Небезпечні тенденції: падіння ВВП, відтік інвестицій, темпи падіння експорту та імпорту

Згідно з даними Держстату:

  1. Падіння ВВП за вісім місяців цього року склало більше 14% і за прогнозами аналітиків може досягти за рік 17-18%;
  2. Скорочення обсягу прямих інвестицій – за період 2014 – липень 2015 року втрати склали більше 14 млрд. доларів (з 57300000000 доларів на 01.01.2014 до 42900000000 доларів на 01.07.2015 року);
  3. Експорт в липні 2015 року скоротився в порівнянні з липнем минулого року на 34,4% (до 3,16 млрд. доларів), імпорт – на 33,5% (до 2,98 млрд. доларів). Дуже небезпечною тенденцією є те, що темпи спаду експорту збільшилися, а спад імпорту – сповільнився. Це говорить про те, що здатність країни генерувати валютні надходження зменшується. В цілому, за сім місяців 2015 року експорт товарів впав у порівнянні з аналогічним періодом минулого року на 34,8% а імпорт на 37,8%.

Незначна позитивна динаміка загальних надходжень валюти в Україну зараз досягається за рахунок залучення кредитів МВФ і деяких інших міжнародних організацій. Але Україна отримує цей невеликий плюсовій приплив валюти, в основному як позикові кошти, тому говорити про те, що такий приплив валюти – позитивне явище, значить обманювати самих себе.

Теоретично, необхідність подальших виплат за зовнішніми зобов’язаннями (навіть з відстрочкою і списанням частини заборгованості) суттєво впливатиме на курс долара в найближчі три-чотири роки мінімум, до тих пір поки країна не буде повністю в змозі забезпечувати необхідний приплив валюти – говорити про зміцнення гривні можна.

Бадьорі заяви наших чиновників про скорочення імпорту газу та енергоносіїв до 20% розцінювати можна тільки як мінус, так як це скорочення відбувається не через впровадження енергозберігаючих технологій, а через скорочення обсягів виробництва, що неминуче вдарить по ВВП, а значить буде загрозою для економічної стійкості гривні.

Військові дії в АТО і політичні склоки в Раді

Ці фактори не можна скидати з рахунків. Проте стан справ у АТО і відносне затишшя створюють зараз більше психологічний тиск на курс, ніж економічне, тому що витрати на це вже відіграли своє на валютному ринку і тільки ескалація напруженості може значно відбитись на гривні.

Політичні розбірки в Раді також зараз носять більше психологічне значення і громадяни вже майже звикли до періодичних пафосних скандалів. Але для потенційних інвесторів і бізнесу такі історії служать гальмом при прийнятті рішень, а значить опосередковано впливають на платіжний баланс країни і курс гривні.

Популізм і наближення виборів

25 жовтня ми вибираємо місцеву владу, яка після прийняття документів по децентралізації, здатна кардинально впливати на економіку регіонів і всієї країни. Так як в економічних досягненнях і реальних реформах прогрес поки дуже незначний, політики розігрують випробуваний прийом – підвищення соцвиплат, субсидій та пенсій. 12 млн. пенсіонерів, бюджетники до 2,5 млн. осіб, багатодітні сім’ї та малозабезпечені громадяни з переселенцями – ось той електоральний ресурс на який розраховують зараз, як можновладці, так і ті, кому не терпиться покерувати.

Останні виступи політиків про дострокове збільшення соцстандартів призводять до збільшення популістських настроїв у суспільстві. Населенню обіцяється зростання доходів без реальних джерел. У цьому випадку, варіант чергової девальвації гривні для того, щоб за рахунок друкарського верстата і зростання валютного курсу (що створює намальовані, девальваційні доходи бюджету) виконувати чергові обіцянки – залишається серйозною спокусою для нового інфляційного стрибка. Чиновникам треба дати людям вудку, а не годувати їх кредитною рибою, за яку доведеться потім розплачуватися.

Виплати по збанкрутілим банкам

Хоча керівництво НБУ та Фонду гарантування в один голос говорять про те, що коли завалюється черговий банк – виплати по ньому ніяк не впливають на курс долара, це не так. Виплати вкладникам майже по вже більше п’яти десятків банків суттєво впливають на валютний ринок, так як люди, заощадження яких піддалися такій фінансової екзекуції не квапляться вкладати їх у банки знову і йдуть купувати валюту, що при діючих обмеженнях НБУ, штовхає їх на чорний ринок. Зростання курсу готівкової валюти підштовхує попит і на безготівковому ринку.

ФГВФО в 2015 році вже виплатив вкладникам більше 33 млрд. гривень і обіцяє до кінця цього року направити ще 21500000000 гривень на виплати гарантованого відшкодування вкладникам, у тому числі – по банкам «Дельта», «Фінансова ініціатива», «Фінанси та Кредит» та іншим. Втрати економіки від девальвації гривні і втрати вже 59 банків – це прихований податок на всіх громадян і бізнес України і це буде тиснути на курс найближчим часом.

Зовнішні фактори, які суттєво впливають на валютний курс

Через загрозу нової світової фінансової кризи, у вересні ФРС не ризикнув змінити процентні ставки і зберіг статус кво у співвідношенні більшості валют по відношенню до долара. Але іронія долі в тому, що навіть при такому рішенні, через китайській обвал – американська економіка демонструє кращі результати, ніж Європа і Азія, і ринок все одно реагує глобальним зміцненням долара і девальвацією національних валют країн, що розвиваються, особливо країн, зав’язаних на енергоносіях і сировину.

Стрімка девальвація проходить фактично у всіх наших сусідів і торгових партнерів, що скорочує ринки для українських товарів і призводить до зниження нашого експорту. Крім цього, наші сусіди – країни колишнього СРСР, традиційно страждають від значної доларизації і великої частки тіньової економіки, фінансові потоки якої обслуговуються готівковою валютою. Неможливість фізично купити в своїх країнах валюту, а також процес девальвації своїх валют щодо долара, призводять до посиленого попиту з боку громадян цих країн на готівковому валютному ринку у країн-сусідів. Це відбивається як на рівні взаєморозрахунків простих громадян прикордонних районів, так і на бізнесі в цих регіонів і вимиває валюту з України. Тому, крім відтоку офіційного іноземного капіталу з країни, відбувається відтік і на рівні фізичних осіб, що тисне на готівковий валютний ринок.

Що буде далі з курсом

Офіційний валютний ринок зараз повністю затиснутий Національним банком за допомогою як адміністративних, так і ринкових механізмів, і тому глобальної небезпеки для безготівкового курсу долара на ньому немає. Принаймні, до виборів – точно.

Отримати стрибок долара перед виборами для влади зараз вкрай небажано – тому всі інструменти НБУ направляє на стримування курсу. Прихована серйозна загроза виникає з боку готівкового ринку, який обов’язково відреагує на зростання соцвиплат, підвищення пенсій і зростання зарплат бюджетників. Але значне зростання тарифів ЖКГ і триваюча інфляційна гонка по товарах першої необхідності дуже швидко відкачають додаткові гривні. Тому глобальної загрози для курсу вони також не створять. Основною загрозою залишаться виплати вкладникам збанкрутілих банків, значна частина з яких після поневірянь по 6-8 місяців з виплатою компенсацій не вірить у банківську систему і отримавши гроші може піти активно скуповувати валюту, що підхльосне курс вгору.

Розуміють це і на Печерських пагорбах, тому швидше за все виплати вкладникам будуть розтягнуті в часі в тих межах, які не будуть створювати значних сплесків. Однак тиск соцвиплат, необхідність фінансування витрат з оплати субсидій та виплати вкладникам збанкрутілих банків можуть призвести до зміщення безготівкового валютного коридору з теперішнього рівня 21,00 / 23,00 гривень за долар до рівня 22,00 / 24,00 грн. за долар до грудня 2015 року і розширенню котирувань на готівковому ринку до рівня 22,50 -24,50 гривень за долар.

Джерело: Мінфін

Будемо вдячні за оцінку
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Поставте оцінку першим)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.