Перед підприємцями-початківцями часто виникає питання, – яку з існуючих систем оподаткування для фізосіб вибрати. В українському законодавстві їх передбачено дві – загальна і спрощена.

Фізособи-підприємці (ФОП або, як їх часто називають «ФОПи»), що працюють на спрощеній системі, можуть вибрати одну з трьох існуючих груп платників єдиного податку. Кожна з них має свої відмінності, переваги та недоліки.

Перший і найважливіший критерій, за яким діляться групи – перелік видів господарської діяльності (з числа дозволених), які можна здійснювати підприємцю. Другий критерій – коло покупців товарів і / або послуг, з якими дозволено працювати платникам ЄП.

Також враховуються:

  • дозволений розмір доходу за календарний рік;
  • ставки єдиного податку (далі – ЄП) та єдиного соціального внеску (далі – ЄСВ);
  • число осіб, які одночасно можуть перебувати у трудових відносинах з платниками єдиного податку;
  • місце здійснення діяльності (тільки для ФОП 1 групи);
  • можливість реєстрації платником ПДВ (тільки для ФОП 3 групи).

Перша група платників єдиного податку

До цієї групи належать фізичні особи – підприємці, які працюють самостійно (іншими словами, вони не можуть використовувати працю найманих працівників).

Дозволені види діяльності:

• роздрібна торгівля товарами з торгових місць на ринках;

• надання побутових послуг населенню. Перелік таких послуг визначений п.291.7 ПКУ і містить сорок видів послуг, які ми для вашої зручності згрупували за кількома групами.

Таким чином, клієнтами першої групи платників єдиного податку можуть бути виключно громадяни. Їх розмір доходу за календарний рік не може перевищувати 300 000 грн.

Ставка єдиного податку – не більше 10% прожиткового мінімуму для працездатних громадян (далі – ПМТГ), встановленого на 1 січня поточного року (пп.1 п.293.2 ПКУ). Конкретні розміри ставок визначаються місцевими органами виконавчої влади. Розмір ПМТГ на 1 січня 2017 року – 1600 грн. Таким чином, у 2017 році максимальна ставка єдиного податку не може перевищувати 160 грн за календарний місяць.

Ставка ЄСВ встановлена в розмірі 50% від розміру мінімального страхового внеску, який становить 22% від мінімальної заробітної плати (3200 грн в 2017 р), або 352 грн.

Друга група платників єдиного податку

Згідно пп.2 п.291.4 Податкового кодексу України, платники єдиного податку, які відносяться до 2 групи, мають право здійснювати:

  1. Діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та / або населенню;
  2. Виробництво власної продукції (товарів);
  3. Продаж покупних товарів;
  4. Діяльність у сфері ресторанного господарства.

Що стосується пункту 1, законодавець чітко вказав коло осіб, яким ФОП має право надавати послуги. Це платники ЄП (фізособи і юрособи) і населення. А ось по пунктам 2-4 ніякі обмеження по колу споживачів або покупців не встановлені.

Також для ФОП 2 групи встановлені додаткові обмеження щодо видів діяльності.

Їм заборонено:

• надавати посередницькі послуги з купівлі, продажу, оренди та оцінювання нерухомого майна. Іншими словами – діяльність агентств нерухомості;

• здійснювати діяльність з виробництва, постачання, продажу (реалізації) ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння.

Ці види діяльності дозволені тільки платникам єдиного податку 3 групи.

Кількість осіб, які перебувають одночасно в трудових відносинах, обмежена 10 особами. Граничний розмір доходу за календарний рік обмежений 1 500 000 грн. Ставка єдиного податку становить не більше 20% від суми мінімальної зарплати, в 2017 роду 640 грн. (3 200 х 20%). Ставка ЄСВ – 22% від встановленого розміру мінімальної заробітної плати, тобто 704 грн. (3 200 х22%).

Третя група платників єдиного податку

ФОП 3 групи можуть здійснювати всі види діяльності, крім прямо заборонених платникам ЄП. Кількість осіб, які можуть одночасно перебувати з ними в трудових відносинах, не обмежена. Розмір доходу за календарний рік не може перевищувати 5 000 000 грн. Це єдина група, для якої передбачена можливість реєстрації платником ПДВ. Як наслідок, існують дві ставки ЄП:

– для осіб, зареєстрованих платниками ПДВ – 3% від суми доходу;

– без реєстрації платником ПДВ – 5% від суми доходу.

Ставка ЄСВ – 22% від встановленого розміру мінімальної заробітної плати, тобто 704 грн.

Щодо можливості реєстрації ФОП 3 групи платниками ПДВ, зазначимо таке. Менша на 2% ставка ЄП не повинна вводити в оману. ПДВ – один з найскладніших в обліку і адмініструванні податок. Реєстрація ФОП платником ПДВ вимагає вкрай виваженого підходу і виправдана лише в дуже небагатьох випадках.

Наприклад, при здійсненні деяких видів зовнішньоекономічної діяльності (імпорт товару, який обкладається ПДВ);

Переважна більшість покупців ФОП – платники ПДВ. Але в цьому випадку і постачальники ФОП також повинні бути платниками ПДВ.

Слід пам’ятати – в разі невиправданої реєстрації платником ПДВ підприємець ризикує віддавати державі близько 1/6 частини своєї виручки у вигляді цього податку.

Резюме. Як ми бачимо, на вибір групи ЄП впливають, в першу чергу дозволені для групи види діяльності, статус більшості покупців (з точки зору їх системи оподаткування) і запланований обсяг виручки від реалізації.

Кілька загальних правил для платників єдиного податку

  1. Платники єдиного податку повинні застосовувати виключно грошову форму розрахунків – готівкову і / або безготівкову (п.296.1 ПКУ).
  2. Застосування РРО. Згідно п.296.10 ПКУ від застосування РРО звільнені платники єдиного податку 1 групи, а також платники 2 і 3 груп ЄП за умови, що дохід від здійснення готівкових операцій протягом календарного року не перевищує 1 млн грн. Якщо сума доходу перевищила цей ліміт, застосування РРО є обов’язковим з 1 числа першого місяця кварталу, наступного за кварталом, в якому був перевищений ліміт в 1 млн. Грн. Однак якщо платник ЄП здійснює торгівлю технічно складними побутовими товарами, які підлягають гарантійному ремонту (перелік таких товарів визначено Постановою КМУ від 16.03.2017 р №231, яка діє з 07.05.2017г.), Застосування РРО є обов’язковим незалежно від обраної групи.
  3. Усі платники ЄП мають платити ЄСВ а розрахунку за кожен місяць діяльності, незалежно від наявності доходу.
  4. Єдинники звільняються від сплати ЄСВ за себе в разі, якщо вони є пенсіонерами за віком або інвалідами та отримують відповідно до закону пенсію або соціальну допомогу.

Джерело:
Мінфін

Будемо вдячні за оцінку
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Поставте оцінку першим)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*