Новини світу кредитування та банківських послуг.

Як розпізнати банкрута серед банків.

Банки-банкрути мають багато спільного. І це відмінний матеріал для того, щоб передбачити можливі проблеми з платоспроможністю поки діючих фінустанов. Кричущих критеріїв не так вже й багато – проблемна заборгованість, інсайдерські кредити, фінансові труднощі власників і агресивний маркетинг, пишуть учасники Школи економіки для журналістів. Дослідження опубліковано на сайті Vox Ukraine.

З початку великого українського банкопаду пройшло 2,5 роки. За цей час банків в Україні стало майже в 2 рази менше, банкрутами були визнані 88 фінустанов – це 44% від докризової кількості банків. НБУ визнавав їх неплатоспроможними по різними причинами. Крім реального невиконання зобов’язань це, як правило, було ігнорування нормативів регулятора за капіталом або непрозора структура власності.


проблемний відсоток

Але проблема звичайного клієнта будь-якого українського банку полягає в обмеженому доступі до інформації. Свої нормативні показники фінустанови успішно «малюють», зараховуючи, наприклад, кредити пов’язаним особам в число звичайних корпоративних позик. Дізнатися деталі фінансового стану банку не дозволяє і звітність НБУ, яка дає або застарілі дані (звіт НБУ щодо кожного банку за 2015 рік вийшов тільки в кінці травня 2016- го) або узагальнену інформацію по всій системі. Результати стрес-тестів теж особливо не оголошують.

Тому єдиний шанс хоч трохи прикинути фінансовий стан банку в короткостроковому періоді – це показник проблемної заборгованості. У загальному визначенні це всі кредити, за якими позичальник не виконує початкові умови договору протягом щонайменше 90 днів.

У першої двадцятки українських банків, які пройшли стрес-тести НБУ, загальна частка таких кредитів становила 53%. Чим більше цей відсоток у конкретного банку, тим імовірніше, що в найближчому майбутньому у нього можуть виникнути проблеми з платоспроможністю. Це доводять приклади вже збанкрутілих фінустанов. Перед введенням тимчасової адміністрації у банку Надра проблемна заборгованість займала 88,3% кредитного портфеля, у банку Національний кредит – 57%, у банків Фінанси і Кредит і Хрещатик – по 51%.

Все для господаря

Під проблемні кредити банки зобов’язані формувати резерви. Це сильно вкорочує їх ліквідність, що логічно – крім повернення старих боргів і відповідно процентного доходу, реальні гроші фінустанова може отримати взявши кредит у НБУ або інших банків або залучити депозити у населення.

Ще варіант – докапіталізація від акціонерів або власників. Але і з цим українські банки відчувають проблеми з-за традиційного симбіозу фінансового капіталу з традиційним бізнесом. Іншими словами, кожен поважаючий себе український бізнесмен, досягнувши певного рівня особистого добробуту, неодмінно створював свій особистий банк. І мова не стільки в статусності, скільки в практичній користі від таких «кишенькових» фінустанов. З їх допомогою власники великого бізнесу кредитували самі себе.

Для України це більш ніж традиційна практика. За даними Нацбанку, на 1 червня цього року норматив «інсайдерських кредитів» Н9 становив 35,5%. Це на 10,5% вище допустимої норми, причому чим більший банк, тим сильніше його кредитний портфель зв’язаний такими боргами.

В умовах економічної прірви подібні позики можна вважати безоплатною фінансовою допомогою банку своїй ж компанії. Костянтин Жеваго через свій банк Фінанси і Кредит фінансував свою ж Ferrexpo. Компанія, яка є найбільшим виробником залізної руди в Україні, сильно втратила в виручці через зниження світових цін на метали – тільки за півроку 2015 го вони обвалилися в два рази. Олег Бахматюк через свої банки Фінансова Ініціатива і VAB видавав кредити своїм агрогігантам Avangardco і UkrLandfarming. Вони теж стали жертвами світової кон’юнктури, до чого додалася девальвація гривні. Обслуговувати борги на 500 і 200 млн доларів відповідно холдингам Бахматюка без підживлення ззовні було б непосильним завданням.

І Жеваго і Бахматюк використовували ресурси своїх банків, як могли. За інформацією Валерії Гонтарєвої, інсайдерські кредити в фінустанові першого досягли 76%. У другого – 64% і 96% від загальних кредитних портфелів. Тобто їх банки кредитували переважно своїх же власників. Кредити назад не поверталися, а самі фінустанови в результаті банкрутували. Все це натякає на те, що якщо у бізнесу власника банку проблеми, то швидше за все в першу чергу він відмовиться від фінустанови.

цінова конкуренція

Проблема банків, у яких закінчуються гроші і в сильно обмежених варіантах запозичень. Для рефінансування НБУ потрібні якісні застави. Для міжбанківського кредиту потрібна хороша репутація платоспроможного позичальника. І НБУ, і банки мають інсайдерську інформацію, проблеми банку для них більш очевидні, ніж для пересічного клієнта.

Тому в моменти найбільшої фінансової напруженості фінустанови намагаються залучити якомога більше грошей у вигляді депозитів. Для них це шанс хоч трохи відтягнути банкрутство і закрити поточні платіжні діри.

В таких цілях банки підвищують процентні ставки по депозитах. В особливо критичних випадках вони можуть перевищувати середньоринкові на 5%. Приклади вже збанкрутілих банків це теж підтверджують:

банк

Ставка по депозитах в банку

Середньоринкова ставка на момент введення ТА

Михайлівський

26-27% в гривні, до 10% у валюті

18,1% в гривні, 6,3% у валюті

Фідобанк

23,5-25% в гривні, до 10% у валюті

18,7% в гривні, 6,6% у валюті

VAB

25-29% в гривні, до 12,7% у валюті

20,1% в гривні, 8,8% у валюті

Дельта

25-26% в гривні, до 10-11% у валюті

20,5% в гривні, 8,7% у валюті

Надра

23-24% в гривні, до 11% у валюті

19,1% в гривні, 8,4% у валюті

Джерело: Мінфін

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?