Під пильною увагою банку останнім часом знаходиться проблемна заборгованість. Існую певні способи, які використовуються в роботі з проблемними кредитами банками та страховими компаніями. Зазвичай робота із заборгованістю починається тоді, коли кредит переходить у категорію невиплачуваних. Банками розроблений алгоритм дій, який дозволяє систематизувати роботу з боржниками і вивести її на автоматичний рівень. Це стягнення заборгованості з позичальника або поручителя, звернення до страхової компанії, поступка вимоги, реструктуризація кредиту, перекредитування.

Проте буває так, що банк може надати незабезпечений кредит і тоді доводиться примусово стягувати його з позичальника через суд, виконавчу службу та колекторів. Якщо попередня робота з боржником не принесла потрібних результатів і заборгованість не виплачується, банк готує судовий позов. Після судового розгляду суд виносить рішення з вимогою до кредитоотримувачу задовольнити договірні зобов'язання. За допомогою суду банку може з'ясувати про всіх джерелах доходу або наявності у позичальника майна для того, щоб вилучити його в рахунок погашення кредиту.

Якщо у боржника немає потрібної суми, банк має право звернутися до господарського суду з проханням про порушення виконавчого провадження та стягнення майна позичальника. Зазвичай, процес повернення кредиту контролює виконавча служба. Вона може накласти арешт на майно боржника. Арешт майна відбувається наступним чином. До боржника приходять представники виконавчої служби або колекторського агентства та описують майно, грошові кошти і накладає заборону на їх використання. Арешт може накладатися на все майно, крім речей першої необхідності. Коли на майно накладається заборона, то події можуть розвиватися за двома варіантами: арештоване майно kak_vernut_dolg1-300x174може залишитися у власника на зберіганні, або його передають на зберігання третім особам. За законом, це майно не може бути знищено, закладено, продано, подаровано і т.д. Арешт накладається спеціальним документом — актом, у ньому вказується дані судового виконавця, ПІБ боржника і того, хто стягує з нього, підстави для арешту, і докладна характеристика майна та його вартості.

Накладення арешту на майно позичальників в даний час популярний спосіб повернення кредиту. Якщо банку відомо, що у позичальника є майно, яке може покрити борг, він подає до суду з відповідним позовом. Але банк повинен довести наявність у боржника цього майна, а це не завжди можливо. Тому, так як у банку немає документів, що доводять наявність майна у позичальника, суд може відмовити кредитній установі в накладенні арешту.

У цієї проблеми може бути декілька рішень. Перше, коли укладається кредитний договір, кредитор може вимагати від позичальника інформацію про наявність, причому задокументовану та нотаріально оформлену. Але ця процедура займає величезну кількість часу, і багато хто може відмовитися від кредиту, що невигідно в першу чергу банку. Друге, банк може подати позов про накладення арешту на майно, яке знаходиться за місцем проживання позичальника. Банк може припустити, що за місцем проживання боржника є майно, на яке можна накласти арешт і вилучити його в рахунок погашення заборгованості. Тобто вимога про накладення арешту на майно не вимагає в даному випадку документального підтвердження. Однак з таким підходом згодні не всі суди і судді, — багато хто з них розуміють це як утиск інтересів позичальника. На щастя, є перелік майна, яке не може бути вилучено за борги. На даний момент цей перелік включає: предмети домашньої обстановки; продукти харчування; майно для занять професійною діяльністю; житло, яке є єдиним для боржника; земля, на якій знаходиться житло позичальника. Ось тільки дачні наділи, які теж входили в цей список, тепер з нього виключені. Арешт можуть накласти на кошти, покладені в банк під відсотки, тому що вони ліквідні. Але чи має банк списати ті кошти, які знаходяться на вкладі боржника, якщо клієнт банку є його боржником? Згідно зі ст. 410 ЦК України зобов'язання припиняється повністю або частково, якщо зарахувати зустрічні однорідні вимоги, термін якого або настав або не зазначений або визначений моментом запитання. Для заліку цілком достатньо заяви з одного боку. Тобто банк має право за заявою за відсутності згоди вкладника — зарахувати його грошові кошти в рахунок погашення кредиту за договором.

Зрозуміло, що банки та інші кредитні товариства прагнуть накласти арешт на саме ліквідне майно, наприклад, автотранспорт, який належить позичальнику. Але не кожен банк здатний підтвердити те, що цей автотранспорт належить відповідачу. А деякі суди самостійно роблять запит в органи ГИБДД. У разі, якщо позичальник не виконує своїх зобов'язань, арешту піддається не тільки його майно, але і майно інших відповідачів, наприклад, поручителів. Тим не менш, суди, як свідчить практика, спочатку намагаються задовольнити вимоги банку за рахунок майна самого позичальника, і тільки якщо таке майно відсутнє, стягують заборгованість з поручителів.

Напишіть відгук

Ваша пошт@ не публікуватиметься.


*

Можна використовувати XHTML теґи та атрибути: <a href="" title=""> <abbr title=""> <acronym title=""> <b> <blockquote cite=""> <cite> <code> <del datetime=""> <em> <i> <q cite=""> <strike> <strong>