Новини світу кредитування та банківських послуг.

Вся правда про споживчий кредит, кому вигідний він.

Юридичний аналіз типового договору споживчого кредиту.

Для проведення аналізу був детально вивчений змішаний договір банківського кредиту і страхування, укладений на підставі оферти з місячним терміном для акцепту.
Отже, схема споживчих кредитів проста, основних варіантів кілька:
1. Чесний кредит передбачає: – початкове ознайомлення з «загальною сумою кредиту» та її закріплення як істотної умови договору кредиту; – невеликий відсоток за користування коштами; – значна сума початкового внеску, від 10 до 20% суми потенційної покупки, як підтвердження серйозності намірів потенційного боржника та його платоспроможності, отже – незначний ризик банку; – відсутність Комісії Банку за обслуговування кредиту», ця сума включена до відсотки по кредиту; – відсутність або невеликий розмір (від 1 до 3% від суми передбачуваної покупки) «разової комісії за перерахування грошей підприємства, що відпускає Товар «в кредит»;
2. Кредит по-українськи: – незнання до останнього дня «загальної суми кредиту» і відсутність будь-якого закріплення цієї суми в договорі; – приголомшливий відсоток по кредиту (або відразу низький, а потім – приголомшливий), систематичне необґрунтоване підвищення процентної ставки в односторонньому порядку; – незначна сума початкового внеску або її повна відсутність під гаслами: «Нам від Вас нічого не треба, зовсім нічого… ні копійочки» (потім, трохи пізніше, разуем і разденем). Цю саму, первісну суму Банкам брати невигідно, бо вона зменшує базу розрахунку кредиту, відсотків і комісії; – замість зазначеного початкового внеску, наші банки люблять брати так звану «разову комісію» за «перерахування грошей позичальнику або торговельному підприємству в розмірі від 10 до 30% від передбачуваної суми кредиту (покупки). При цьому ця «разова комісія», сплачена не відомо за що, не впливає на «базу розрахунку кредиту, щомісячної комісії, відсотків за кредитом» і є чистим прибутком Банку; – наявність спочатку нульової ставки «щомісячної комісії» банку за обслуговування кредиту», з обов’язковим правом зміни її розміру в односторонньому порядку. І її подальше «отфонарное» підвищення. Крім того, база розрахунку щомісячної комісії – це завжди вся сума кредиту, на відміну від бази розрахунку відсотків.
Приклад. Доредит на пилосос в магазині побутової техніки: Сума покупки (вона ж база розрахунку комісії, як разової, так і щомісячної) – 1 200,00 грн. Природно, кредит безвідсотковий («нульовий!!!») і без «непотрібного» початкового внеску. Щомісячна комісія 0%, з обов’язковим правом зміни її розміру. Обов’язкова «Разова комісія банку, неизестно за що, – 20 % від бази розрахунку – 240,00 грн. Обов’язково, банк страхує свої ризики, за НАШ рахунок, будучи єдиним бенефіціаром за страховим договором – зверху 120,00 грн. «своєї» страхової компанії, агентом якої є банк. Строк кредиту – 1 рік, графік погашення «ПРОСТИЙ!!!» – 100 грн. в місяць. Через 6 місяців приходить лист з повідомленням – встановили щомісячну комісію 2% за обслуговування кредиту – 24 грн. в місяць або ввічливо запропонували достроково погасити суму кредиту.
Варіант 1. Мовчки, заплатили. Разом заплатили: 1 704,00 грн. = 1200 – сума кредиту + 120,00 – страхова компанія + 240 – разова комісія + (24 * 6 місяців) 144 грн. – щомісячна комісія
Ну а якщо банку пощастить + шалені штрафи + комісії апаратів, кас за прийом платежу.
Варіант 2. Отримали повідомлення, вирішили перехитрити банк і достроково погасити кредит: Договором кредиту передбачена «особлива» процедура дострокового погашення. Просто перерахувати гроші на рахунок – недостатньо, не є дострокове виконання зобов’язань. Договором передбачено обов’язок Позичальника взяти «оновлений» і «актуалізований» розмір залишку по кредиту. А тільки потім за нього заплатити. Природно, така «дуже потрібна» послуга, напевно, в силу її незаперечного якості, коштує в середньому 100,00 грн. (+ комісія за операцію).
Отже, піднатужитися і виконали зобов’язання достроково, чим невимовно допомогли банку, і заплатили: 1 6460,00 грн. = 1200 – сума кредиту + 120,00 грн. – страхова компанія + 240 – разова комісія + 100 грн. – вартість послуги по «актуалізації» інформації про залишок кредиту для його дострокового погашення.
Ось такий безвідсотковий кредит по-українськи. За «нульового» кредиту переплатили, як кому пощастило, від 37% до 60% від вартості покупки.
А в нашому випадку, ще є процентна ставка за кредитом 0,12% …

Можливі виходи з нашої ситуації.
Вихід №1. Достроково погасити кредит в порядку п. 2.6.3. основних умов Договору, за 10 робочих днів до передбачуваної дати дострокового погашення кредиту написати заяву в одному з відділень банку, заплатити 100,00 грн., сплатити залишок тіла кредиту, відсотки і нову комісію за повний місяць, в якому ми проводимо дострокове розірвання договору. І тільки в такому випадку банк зволить зарахувати таке дострокове виконання нами зобов’язань.
Сплатити можна за рахунок заначки або знову взяти кредит (краще у знайомих), а в гіршому випадку, в кредитному товаристві, банк не дасть.
Вихід №2. 1. Ні в якому разі не визнавати нового розміру комісії, і не давати свою згоду» на нові умови (розмір комісії) шляхом внесення грошей за новий місяць у новому розмірі. При цьому ризикуючи отримати штраф 10% від всієї суми кредиту за кожен місяць і кожен випадок порушення, і у примусовому порядку, знову-таки, достроково погасити кредит, сплатити звірячі штрафні санкції і комісію за повний календарний місяць, у якому здійснюється дострокове погашення. 2. Йти в суд з договірної підсудності, відповідно до положень п. 4.5. основних умов договору. Вибір: Голосіївський, Шевченківський, Дарницький, Печерський і. т. д. районні суди міста Києва. 3. Для суду довго отримувати підписаний банком примірник з проставленою датою акцепту. 4. У суді напирати на положення ст. 11 ЗУ «ПРО захист прав споживачів» та п. 2.1. Правил надання банками України споживачам інформації про умови кредитування і загальної вартості кредиту, затверджених постановою НБУ №168 від 25.05.07.
Згідно п. 2.1. Правил, банки зобов’язаннями зобов’язані перед укладенням кредитного договору надати споживачу в письмовій формі інформацію про умови кредитування, а також орієнтовну вартість кредиту з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, а також інших фінансових зобов’язань споживача, які пов’язані з отриманням, обслуговуванням і погашенням кредиту (у тому числі на користь третіх осіб – страховиків, оцінювачів, реєстраторів, нотаріусів тощо);

Комісія, за своєю природою – плата за обслуговування кредиту, а отже, маємо неналежне забезпечення позичальника інформацією перед укладенням договору.

АЛЕ!!! Адже ми самі запропонували банку Укласти зазначений договір кредитування-страхування на зазначених умовах, шляхом оферти!!!

Виходить банк тут не при чому і ні про які примірних суми кредиту і розмірах комісії він інформувати нас не зобов’язаний, виходить ми самі краще за нього орієнтуємося в питанні, раз самі запропонували йому такі от умови…! Оферта з нашого боку!!!

А що ж чесному банку залишалося робити, як прийняти таке щедре, з нашого боку, пропозицію?

Таким чином, ми не можемо з 100% упевненістю апелювати до норм про захист прав споживачів фінансових послуг, так як самі запропонували такі умови договору і нас пошлють.
Вихід №3. Ігнорувати і не платити, а через місяць-другий піти в суд і спробувати спіймати Банк у порушенні принципу «незацікавленості кредитора у порушенні зобов’язання боржником» (загальні положення ЦК), вказати на неможливість виплати таких скажених штрафів і комісій та просити на розсуд суду їх зменшити. Що в принципі, малоймовірно.
Вихід №4. З’явитися в банк з нахабним обличчям, налякати їх перспективою злісного невиконання і судовими позовами, і просити (можна листуванням) їх здійснити новацію, відповідно до положень ст. 604 ЦК замінити складне кредитне зобов’язання, скажімо, простим борговими (на суму кредиту і без суми комісії). В іншому випадку, вимагати двосторонню реституцію і повернути їм комп’ютер (щоправда, підстав, поки, не шукав). Теоретично, у керуючого це можна випросити…
Вихід №5. Повіситися! Хоча, ні, банк знову-таки у виграші, отримає страхове відшкодування. Так що вішатися не треба.
Десь так. Сумно, але хоч іноді, потрібно читати те, що підписуєш…

Гліб Манжура, юрист

 

 

 

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?