З чого починається бізнес за кордоном? Один простий нюанс – він починається не з вас. Насамперед, потрібно вивчити і зрозуміти середу, в якій ви хочете будувати бізнес. Одного знання англійської мови недостатньо, щоб органічно влитися в європейське бізнес-середовище. Вам необхідно розуміти менталітет людей, які так чи інакше будуть впливати на ваш бізнес. Особливість бізнесу в Європі криється в дрібницях. Загальні правила вкажуть, в яких питаннях ви «плаваєте». Наприклад, списки прав і обов’язків підприємств на перший погляд повністю збігаються з українськими, але якщо ви серйозно налаштовані на бізнес у Європі, то варто придивитися уважніше.

Україна зближується з ЄС, і цілком імовірно, що скоро ви знайдете масу можливостей ведення бізнесу в Європі, які відкриває Угода про асоціацію з Євросоюзом.

Права людини і найманих співробітників

Багато процесів і правила в європейських компаніях, на відміну від українських, спочатку так чи інакше орієнтовані на права людини. Уряди європейських країн захищають права людини за допомогою відповідних законів, в той час як підприємства та компанії несуть відповідальність за дотримання цих прав, а значить, повинні докладати максимум зусиль у цій галузі, незалежно від того, наскільки добре держава виконує свою функцію в даній сфері.

У європейському бізнесі керівництво компаній традиційно робить 5 кроків для того, щоб оцінити всі наявні ризики щодо прав людини і

clip_image002

найманих співробітників і уникнути негативних наслідків у майбутньому:

  1. Компанія зобов’язується дотримуватися ці права і впроваджує відповідні зобов’язання в стратегію розвитку свого бізнесу.
  2. Проводиться діагностика наявних ризиків щодо прав людини і найманих співробітників.
  3. Вживаються заходи щодо усунення та запобігання цих ризиків.
  4. Якщо компанія все ж таки здійснює певний негативний вплив на співробітників, їм виділяються кошти для компенсації.
  5. Подальший прогрес у питаннях цих прав ретельно відстежується і фіксується.

Найчастіше ці кроки просто включаються в процес діяльності компанії і не виділяються в окремий блок.

Ставлення до прав людини і найманих співробітників у Європі дуже відрізняється від українського підходу. Розроблений ЄС перелік ознак, за якими може здійснюватися дискримінація, включає в себе 6 пунктів: етнічне походження, стать, вік, сексуальна орієнтація, інвалідність і релігія. Україна може «похвалитися» порушеннями за всіма шістьма пунктами. Але європейці дуже уважні в цих питаннях. Ретельно вивчіть всі відповідні закони та документи. Багато чого може виявитися досить незвичним. Наприклад, нічні зміни у європейців тривають як мінімум 7 годин, 3 з яких повинні випадати на проміжок між північчю і 5:00 ранку. Водночас, зміна не повинна тривати більше восьми годин, а якщо робота пов’язана з сильним фізичним або розумовою напругою, – і того менше. Як говориться, небезпека криється в деталях, а у випадку з правами людини і правами найманих співробітників важливих деталей просто безліч.

Корпоративна соціальна відповідальність (CSR)

Корпоративна соціальна відповідальність (CSR) визначається Європейською комісією як «відповідальність підприємства за його вплив на суспільство». За своєю суттю – це процес інтеграції соціальних, екологічних та етичних прав людини та інтересів споживачів у стратегію бізнесу відповідно до чинного законодавства та договору між партнерами.

Впровадження CSR не прописано в законах європейських країн, а отже, є добровільним кроком компанії. Звичайно, далеко не всі виступають на підтримку інтеграції CSR, і багато критиків навіть наполягають на нещирості і лицемірстві компаній, в яких цей процес вже завершився. Однак світові бренди зробили свій вибір. Компанія Shell вкладає гроші в освіту дорослих і дітей на території Південної Африки, а завдяки їх союзу з Marks & Spencer, тепер там ще й вирощують фруктові дерева.

Однією з переваг корпоративної соціальної відповідальності є її вплив на лояльність споживачів, так як підвищена увага до етичних цінностей ніколи не залишається непоміченою. Саме на це і роблять ставку багато компаній, серед яких The Body Shop і American Apparel.

У світових масштабах корпоративна соціальна відповідальність базується на п’яти інструментах:

  1. Керівництво ОЕСР для багатонаціональних підприємств.
  2. 10 принципів Глобального договору ООН.
  3. Керівництво стандарту соціальної відповідальності ISO 26000.
  4. Принципи ООН у питаннях бізнесу та прав людини.
  5. Тристороння декларація принципів міжнародної трудової організації в питаннях багатонаціональних корпорацій з соціальної політики.

Складність процесу інтеграції CSR в компанії залежить від її розміру та діяльності в цілому, але зазвичай вона проходить у три етапи:

  1. Наявність зачатків CSR в межах виконуваних компанією функцій;
  2. СSR як автономна функція;
  3. CSR стає координуючої функцією.

Якщо говорити про малі і середні компанії, то в них впровадження корпоративної соціальної відповідальності відбувається неформально, так як процедура інтуїтивно зрозуміла співробітникам. Але враховуючи зростання інтересу до прав людини у сфері бізнесу, цьому процесу все ж варто приділити додаткову увагу.

Права споживачів

Права споживачів у Європі обумовлені законодавством ЄС, але порядок захисту цих прав може відрізнятися в різних країнах. Незважаючи на загальну основу, закони окремих держав часто виходять за рамки головних вимог ЄС (крім деяких ключових правил, які однаково узгоджені по всій території Європи, наприклад, як у випадку з недобросовісною комерційною практикою). Як і в будь-яких питаннях пов’язаних з європейським бізнесом, права споживачів мають безліч нюансів, які формально теж прописані в українському законодавстві, але часто дотримується не досить старанно. Європейські компанії, наприклад, несуть відповідальність за продукт їх виробництва навіть після його придбання покупцем: незалежно від того виробник ти чи імпортер, відповідальність за дефекти в продукції лежить на компанії і ні на кому іншому.

Ще один важливий фактор – упаковка товару і зазначена на ній інформація. При виявленні помилок, невідповідностей або ж при виявленні товарів, які небезпечні для здоров’я споживача, держава повідомляє Європейську комісію за допомогою системи швидкого оповіщення (RAPEX), після чого вживаються відповідні заходи. До речі, саме Європейська комісія з прав споживачів надає єдиний базовий набір правил, які застосовуються до всіх споживчих товарів і послуг, що продаються в Інтернеті і в автономному режимі на всій території ЄС. Вони також забезпечують всі механізми вирішення спорів у цій сфері, надають інформацію та надають підтримку в цих питаннях.

Права інтелектуальної власності

Права інтелектуальної власності поширюються на створені компанією продукти або процеси, які дають їй конкретні переваги перед іншими. Залежно від спрямованості бізнесу виділяють три категорії:

  1. Промислова інтелектуальна власність: патенти, товарні знаки, промислові зразки, нові сорти рослин та географічні зазначення їх походження;
  2. Художня інтелектуальна власність: оригінальні літературні та художні твори, музика, програмне забезпечення, бази даних компанії, архітектурні проекти, мультимедійні та рекламні матеріали;
  3. Комерційна інтелектуальна власність: комерційні таємниці, ноу-хау, угоди про конфіденційність.

Способи захисту інтелектуальної власності залежать від її типу. У Європі в основному використовуються патенти, товарні знаки і копірайт. Усім цим займається Всесвітня організація інтелектуальної власності (WIPO). Також з питаннями на цю тематику можна звернутися до Офісу гармонізації внутрішнього ринку (OHIM) або Європейський патентний офіс (EPO). Важливо пам’ятати, що права на інтелектуальну власність швидше охороняються законами конкретної країни, ніж ЄС, тому захищати їх на території кожної окремої країни дуже складно і дорого. Правда, можна спростити собі життя, подавши заявку на отримання товарного знака, дійсного на всій території Європейського союзу. Це обійдеться в € 1050 (при подачі заявки онлайн – € 900), але такий товарний знак теж повинен підтверджуватися патентним офісом країни, яку ви обрали для ведення бізнесу. Залежно від законодавства у компанії можуть зажадати сплату певного додаткового внеску або представити відповідний переклад патенту.

На сплату цього внеску грошові витрати для компаній зазвичай не закінчуються. Є кілька процедур, які можуть знадобитися при взаємодії з юристами або судом. Наприклад, додаткові експертизи, вартість яких залежить від того, де проводитимуться маніпуляції з продукцією компанії (на регіональному рівні або по всій території країни), або ж витрати на підтвердження валідності продукту. Але не можна вважати ці витрати марними, бо завдяки їм інтелектуальна власність дійсно надійно захищена.

Обов’язки щодо захисту навколишнього середовища

Говорячи про обов’язки компаній по захисту навколишнього середовища, потрібно пам’ятати, що Європа вже давним-давно відійшла від традиційних тем захисту рідкісних видів тварин і підвищення якості повітря та води, які можуть забруднюватися виробництвами. Тепер їх підхід більш систематичний, структурований і спрямований на відновлення навколишнього середовища. Усім цим завідує Європейське агентство з навколишнього середовища (ЕЕА), яке також займається збором даних для створення єдиної Європейської бази. З усіх цих питань агентство звітує перед державою.

Європейські споживачі почали приділяти дуже багато уваги негативним наслідкам виробництва певних товарів. Тому при веденні бізнесу в Європі не зайвим буде подбати про наявність документів, що підтверджують надійність продукції з екологічної точки зору. Одним з можливих варіантів є отримання сертифіката екоменеджменту і аудиту – EMAS (Eco Management and Audit Scheme).

Для його отримання компанія повинна:

  • провести екологічну експертизу;
  • прийняти екологічну політику;
  • створити систему екологічного менеджменту в рамках компанії;
  • представити відповідний звіт.

У разі успішного проходження процедури компанія зможе не тільки привернути увагу споживачів, але і скоротити витрати, пов’язані з відходами. Крім того, це є гарантією дотримання нормативних вимог, тому компанія стане більш конкурентоспроможна. Невеликі компанії навіть можуть розраховувати на зменшення кількості перевірок в рамках екоаудиту. Весь процес отримання EMAS обійдеться не більше ніж в € 1500.

Ще один непоганий варіант завоювання довіри споживачів – отримання еколейбла Європейського Союзу. Процес його отримання залежить від групи товару, який виробляє компанія. Максимально за нього можна заплатити € 1,500, а мінімально – € 350.

Ідея вести бізнес у Європі сама по собі хороша. Але простого спілкування з європейськими партнерами недостатньо для того, щоб зануритися в тонкощі ведення бізнесу «по-західному». Чим більше ви відведете часу для попереднього вивчення особливостей ведення бізнесу в Європі, тим менше проблем у вас виникне в майбутньому.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


*