Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?

Чисельні мітинги валютних позичальників не пройшли даремно. На засіданні, що відбулос\ь 3 липня 2014 року, Верховна Рада України прийняла в першому читанні законопроект № 4185а-2 «Про реструктуризацію кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню». Прийняття нового закону направлено на полегшення непосильної боргової ноші, яка стала такою в зв’язку з девальвацією національної валюти. Але чи справді новий закон принесе користь позичальникам і чи задоволені ним самі банки?
Згідно із затвердженим в першому читанні документу, право на реструктуризацію кредиту мають тільки ті позичальники, заборгованість перед банком яких станом на 1 січня 2014 не перевищувала 1 млн. грн. за тодішнім курсом. При цьому нерухомість повинна бути придбана в кредит для власного проживання, і бути єдиним житлом позичальника та членів його сім’ї.
Важливо також, щоб у позичальника станом на 1 січня 2014 не було заборгованості перед фінустановою. Якщо така є, її потрібно погасити до початку процесу реструктуризації. Після вступу закону в дію, у валютних позичальників буде всього 3 місяці для того, щоб прийти в банк, написати заяву, і виплачувати кредит уже в гривні.

На реструктуризацію кредиту, відповідно до закону, банку дається не більше 1 місяця. Сукупний валютний борг переводиться в гривневий по поточному курсу долара. Відсоткова ставка по кредиту встановлюється на рівні поточного договору у валюті, тобто – в районі 10-12% річних. Після здійснення реструктуризації розмір платежу по кредиту не повинен перевищувати суму, яку вкладник вносив щомісяця до 1 січня 2014 року.
Всі штрафи та пені, які утворились з початку 2014 банк зобов’язаний списати. Організаційні витрати позичальника у зв’язку з внесенням змін до іotvetпотечного договору також мінімізуються. Так, законопроект передбачає, що вартість послуг нотаріуса при переоформленні договору не повинна перевищувати 500 грн., А все інші необхідні дії, пов’язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно в процесі здійснення реструктуризації – абсолютно безкоштовні.
В процесі реструктуризації банк визначає різницю між сумою кредиту, розрахованої за поточним курсом і сумою кредиту, розрахованої за курсом на 1 січня 2014 року. Дана сума також є тіло кредиту, і на неї нараховуються відсотки, але її оплата буде здійснюватись в кінці графіка погашення. Не виключено також, що банки будуть списувати її повністю.
Банкам впровадження даного законопроекту в редакції, яка передбачає обов’язок банку прощати частина боргу, що сформувався за рахунок курсової різниці, загрожує суттєвими фінансовими збитками. У зв’язку з цим банкіри пропонують внести певні зміни до Податкового кодексу України, поліпшивши, таким чином, позиції банків у виниклій ситуації.
«На даний момент готуються до другого читання в ВРУ і активно обговорюється банківським співтовариством проект Закону України« Про реструктуризацію кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню », а також пов’язаний з ним проект закону України« Про внесення змін до Податкового кодексу України (щодо реструктуризації кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню) ».
У разі прийняття проекту Закону України «Про реструктуризацію кредитних зобов’язань з іноземної валюти в гривню» в редакції, яка передбачає обов’язок банків прощати частина боргу (яка виникатиме за рахунок курсової різниці), банки зобов’язані будуть формувати страхові резерви по кожному реструктуризированному кредиту відповідно до згаданого законопроекту, в розмірі 100% від сум, які будуть прощені, – роз’яснює начальник Юридичного управління АТ «ОТП Банк».
– П.159.2.2. Податкового кодексу України (далі – «ПКУ») передбачає, що розмір страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення витрат фінансової установи, не може перевищувати для банків – 20 відсотків суми заборгованості за всіма видами операцій, а саме: суми непогашеної основної суми боргу та нарахованих відсотків і комісій, а також суми наданих гарантій на останній робочий день звітного податкового періоду.
Суми страхових резервів, які перевищують 20% від загальної суми заборгованості, повинні формуватись за рахунок власних коштів банків (як наслідок, банки будуть нести істотні збитки).

Враховуючи вищевикладене, вважаємо за доцільне внести зміни до п.159.2.2. ПКУ, яким передбачити можливість формування страхового резерву, що створюється за рахунок збільшення витрат фінансової установи, у розмірі 50 відсотків від суми заборгованості за всіма видами операцій (або взагалі виключити такі обмеження) ».
Варто відзначити, що не тільки для банків, але і для самих валютних позичальників, сьогоднішня редакція законопроекту є не найбільш лояльною. Здавалося б, краще нікуди: всі штрафи, пені і борги списуються, витрати на реструктуризацію мінімізуються, щомісячний платіж по кредиту встановлюється на рівні, що діє до початку поточного року.
Проте, умова документа про розмір щомісячного платежу за реструктуризованими зобов’язаннями, який не повинен перевищувати розмір такого платежу до його реструктуризації, фактично не може бути виконано, оскільки термін погашення кредиту за такої умови стає нескінченним.
«На наш погляд, питання з розміром щомісячного платежу для валютних позичальників, які реструктуризують свої кредити повинен бути врегульований таким чином:
Їм слід розбити кредит на дві частини: основна частина і друга частина (це курсова різниця між курсом долара умовно 12 і 8). На основну частину кредиту необхідно встановити ставку, яка була по кредиту у валюті. Другу частину кредиту необхідно буде списувати, краще не відразу, а поступово – для мінімізації наслідків для Банків.
Збитки Банків по списанню другої частини кредиту та дешевого фондування основної частини кредиту повинні бути частково компенсовані через програми Національного Банку для підтримки стабільності постраждалих Комерційних Банків », –
вважає начальник відділу методології та організації процесів контролю за кредитними ризиками АТ «ОТП Банк».
Експерт надав розрахунок збільшення терміну погашення кредиту при варіанті реструктуризації, запропонованому в законопроекті, який ілюструє, наскільки подовжиться термін для "середньостатистичного" валютного кредиту:


Приклад розрахунку:

БАЗОВІ УМОВИ
Кредит USD 25 000
Термін 10 років
Ставка 12%
Схема погашення Ануїтет
Платіж USD 361
Платіж грн.еквів. курс 8 UAH 2891
Платіж грн.еквів. курс 12 UAH 4336


ВАРІАНТ конвертації по ЗАКОНУ, необхідний платіж UAH 2891

Курс конвертації 12
Кредит UAH 300000
Термін 10 років
Ставка 12%
Схема погашення Ануїтет
Платіж тільки відсотки UAH 3000, (300 000 * 12% / 12) тільки відсотки, тіло не амортизується
Платіж повний (тіло + відсотки) UAH 4313


«За даною схемою ми не зможемо амортизувати кредит, т.к. навіть сума відсотків (3000 грн.) перевищує платіж по курсу USD / UAH = 8, і ніяка пролонгація не допоможе – термін нескінченність ».
Зараз банківське співтовариство сподівається на конструктивний діалог з урядом і на те, що їхні зауваження будуть прийняті до уваги. Згадаймо, як Верховна Рада України прийняла в першому читанні проект Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування доходів від капіталу», який не отримав схвалення з боку вітчизняних банкірів. Але в підсумковій редакції документа усі неузгодженості були усунені .

Джерело: www.banki.ua

Будемо вдячні за оцінку
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Поставте оцінку першим)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.