Підприємствам вкрай складно розвиватися без залучення коштів від банків або інших інвесторів. Проте фінансова криза негативно відбилася і на діяльності банків. Зараз вони вкрай обережно ставляться до видачі позик, постійно посилюючи умови фінансування та вимоги до потенційних позичальників. Виникає питання: який компанії найлегше отримати кредит від банку?

Більш лояльне ставлення при розгляді запиту на фінансування можна очікувати при наявності тривалого досвіду співпраці банку з потенційним позичальником (використання клієнтом таких банківських продуктів, як РКО, проведення значних обертів в даному банку, зарплатний проект), особливо якщо для позичальника він є «домашнім банком» (це передбачає регулярне активне використання банківських продуктів, проведення основної частини оборотів в даному банку). Крім того, істотно збільшить шанси потенційного позичальника і позитивна кредитна історія підприємства і власників бізнесу, особливо в даному банку. Такі позичальники можуть також розраховувати на більш лояльний підхід банку за наданою ставкою фінансування.

Іншим важливим чинником є відкритість клієнта і готовність надати всю необхідну інформацію для комплексного аналізу бізнесу, динаміки розвитку компанії, фінансового стану позичальника. Відносини між банком і позичальником повинні бути гранично довірчими і прозорими. Банк завжди віддає перевагу тим клієнтам, які для нього відкриті і зрозумілі, у яких є підтверджені доходи. Потенційні позичальники, які надають неправдиву інформацію, відмовляються розкривати інформацію з бізнесу та фінансів, необхідну для розгляду запиту, навряд чи можуть очікувати на позитивне рішення за заявкою на фінансування.

Також банки віддають перевагу компаніям з тривалим безперервним досвідом роботи бізнесу або її менеджменту / власника в даній сфері, з хорошою діловою репутацією на ринку. Перші 2-3 роки роботи компанія розцінюється кредитними організаціями як start-up і відповідно відноситься до більш ризикованих позичальників. Слід зазначити, що даний термін варіюється серед банків, і деякі банківські установи застосовують менш консервативний підхід, який обмежується одним роком роботи компанії на ринку.

У разі, якщо підприємство працює в галузі, що підпадає під ліцензування, що вимагає спеціальних дозволів, банк буде зіставляти діючі дозвільні документи потенційного позичальника із строком фінансування і більше охоче фінансувати тих, у кого є довгострокові (або вже неодноразово kredit_dogovor_500x359.jpg.aspxвідновлені) дозвільні документи.

До хороших потенційних позичальників банки відносять компанії, які мають стабільний дохід, орієнтовані на кінцевого споживача, менш підтверджені циклічності економіки, високої сезонності. У цю категорію можна віднести, наприклад, підприємства, які задіяні в оптово-роздрібній торгівлі товарами повсякденного попиту або загального споживання – продукти харчування, господарські товари, фармацевтичні товари.

Пріоритетним для України також є аграрний бізнес, виробництво продуктів харчування, які, по суті, є «постачальниками» вище зазначених компаній.

Також банкам цікаві компанії, діяльність яких менш схильна до змін в законодавстві та політичному впливу.

Важливими критеріями для банків при фінансуванні є наявність поточних замовлень / контрактів від клієнтів і партнерів підприємства, що підтверджує майбутні доходи і платоспроможність потенційного позичальника; тривала співпраця клієнта з контрагентами та їх прийнятна диверсифікація. Також плюсом є наявність у портфелі постачальників / замовників «відомих брендів», великих компаній. Це свідчить про довгострокові налагоджені ділові відносини клієнта з його бізнес-партнерами, «стабільность бізнесу», мінімізації ризику залежності від одного контрагента – зниження обсягів поставок від одного постачальника або замовлень від клієнта не призведе до значного погіршення фінансового стану позичальника.

Банки дають більше шансів компаніям з широким асортиментом продукції, з розгалуженою мережею продажів і конкурентоспроможними цінами.

Більш лояльне ставлення банків до потенційного позичальника також можна чекати у разі наявності ціннї ліквідної застави. У даному випадку, якщо позичальник не зможе здійснювати погашення кредиту перед банком, банку доведеться понести мінімальний збиток.

Основним критерієм для позитивного рішення щодо надання фінансування позичальникові є фінансовий стан позичальника. Безумовно, залучити банківське фінансування набагато простіше тим підприємствам, які мають хороший фінансовий стан, ведуть прибуткову діяльність і мають прийнятний рівень закредитованості.

Основні фінансові показники, на які звертають увагу банки при розгляді запиту на фінансування:

  • позитивна динаміка виручки і рентабельності бізнесу, прибуткова діяльність,
  • адекватна специфіці галузі структура активів,
  • прийнятний рівень власного капіталу,
  • прийнятний рівень боргового навантаження (рівень кредитного портфеля в пасивах балансу, коефіцієнти DebtServiceCoverageRatio (DSCR), NetSeniorDebt / EBITDA, фінансовий ливеридж, період амортизації боргу),
  • прийнятний рівень валютного ризику,
  • прийнятний рівень ліквідності.

Кожен банк приймає для себе індивідуальні вимоги за фінансовими показниками потенційного позичальника, в тому числі залежно від специфіки діяльності компанії. Найбільш поширені критерії для визначення рівня боргового навантаження:

DSCR – коефіцієнт обслуговування боргу; показує рівень покриття платежів за кредитними та лізинговими зобов’язаннями підприємства за рахунок EBITDA (прибуток до оплати процентних та податкових платежів, але з урахуванням амортизаційних платежів) за відповідний період: «чим більше, тим краще». Рівень 1,0 х DSCR – це, по суті, точка беззбитковості без «запасу міцності» (тобто найменше зниження виручки або рентабельності призведе до того, що позичальник не зможе погашати кредитні платежі). Мінімальний DSCR може встановлюватися банками:

  • для менш ризикованих для фінансування галузей (визначаються щорічно в Кредитній політиці банку на основі галузевих тенденцій; наприклад, агробізнес, роздрібна торгівля продуктами харчування) – на рівні min 1,2-1,3 х;
  • для більш ризикованих галузей (наприклад, Будівництво, Нерухомість) – на рівні min 1,3-1,4 х.

NetSeniorDebt / EBITDA – коефіцієнт боргового навантаження, що показує скільки доводиться «чистих» кредитних коштів (кредитний портфель за мінусом грошових коштів підприємства) на 1 од. EBITDA => «чим менше, тим краще». Максимальний NetSeniorDebt / EBITDA може встановлюватися банками:

  • для менш ризикованих галузей-на рівні max 4,0 x;
  • для більш ризикованих галузей – на рівні max 3,0 х.

По суті головне, на що зараз дивляться банки – можливість потенційного позичальника покривати платежі за діючими кредитними та лізинговими зобов’язаннями з певним рівнем запасу міцності (в тому числі, до валютних коливань).

Також слід зазначити, що банки віддають перевагу потенційним позичальникам, у яких значний обсяг власних профільних активів, які забезпечують виручку компанії (наприклад, виробниче обладнання для виробничих підприємств, тягачі та напівпричепи для вантажоперевізників, нерухомість для орендодавців) і капіталу (у тому числі статутного) . Розмір статутного капіталу побічно свідчить про те, скільки власники бізнесу готові інвестувати власних коштів у розвиток бізнесу і також у разі, якщо позичальник з великим статутним капіталом втратить платоспроможність, банк зможе стягнути необхідну суму грошових коштів з такого боржника.

Також важливим фактором є реінвестування прибутку в діяльність компанії. Жоден нормальний банк не буде видавати кредити підприємству, власник якого не реінвестує прибуток, а навпаки повністю виводить її з бізнесу на свої потреби. Банк не братиме на себе ризики, якщо його не бере власник.

Узагальнюючи все, ми можемо сформувати портрет «ідеального позичальника», якому банки готові видавати кредити. Це підприємство:

  • діяльність якого орієнтована на галузі зі стабільним споживчим попитом;
  • з досвідом в бізнесі понад 3 років;
  • з позитивною діловою репутацією на ринку;
  • з налагодженими зв’язками з контрагентами;
  • з гарною кредитною історією;
  • з досвідом обслуговування у цьому банку;
  • з хорошим фінансовим станом;
  • з прийнятною для його оборотів вже наявним кредитним навантаженням;
  • з ліквідними активами, які можна використовувати як заставу по кредиту.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


*