Новини світу кредитування та банківських послуг.

Сьогоднішній курс гривні абсолютно збалансований: попит задовольняє пропозиції

Про те, чи варто боятись девальвації гривні, чи вигідні інвестиції в дорогоцінний метал і коли банківська система України піде в онлайн,  розповів Скарбник ПАТ «АВАНТ-БАНК» Дмитро Власов.
Який напрямок розвитку бізнесу – роздрібне або корпоративне – є найбільш пріоритетним для Вашого банку?
Д.Власов: Зараз ми орієнтуємося переважно на малий і середній бізнес: активно розвиваємо корпоративний напрямок. У роздробі ми представлені в якості агента інших банків: в основному працюємо в секторі споживчого кредитування.
Безумовно, роздрібний бізнес є дуже перспективним напрямком. Звичайно, зараз ми обслуговуємо і приватних клієнтів. Але тут мова йде в основному про комунальні платежі, грошові перекази і валютообмінних операціях.
Зі скількома корпоративними клієнтами співпрацює банк? Які економічні галузі вони представляють?

Д.Власов: У нас хороша динаміка розвитку, тому корпоративних клієнтів вже досить багато, а галузі – найрізноманітніші: від сільського господарства до будівництва. При цьому я не сказав би, що якась галузь превалює. У нас майже в однаковій кількості обслуговуються компанії, що працюють у сільському господарстві, будівельній галузі, торгівлі та сфері послуг.
Якими послугами користуються корпоративні клієнти?
Д.Власов: Це – кредити для бізнесу, депозитні програми, зарплатні проекти, розрахунково-касове обслуговування, супровід експортно-імпортних операцій та ін
  Які види кредитування найбільш популярні серед Ваших клієнтів?
Д.Власов: Звичайне кредитування, у тому числі овердрафт, кредит на поповнення оборотних коштів, на купівлю обладнання, розвиток бізнесу та інші. Якщо клієнт готовий надати адекватний заставу і виразно пояснити призначення бажаної позики, ми завжди готові прокредитувати його.
 В яких регіонах представлений на сьогодні Ваш банк? Який є територіальна стратегія розвитку банку?
Д.Власов: Зараз ми представлені майже у всіх регіонах України, а до кінця року збираємося охопити всі обласні центри. На сьогодні в мережі працює 38 відділень, але до кінця року їх кількість повинна збільшитися до 50. І я цілком впевнений, що нам вдасться досягти наміченої мети.
 А на які етапах зараз знаходяться відкриття майбутніх відділень?
Д.Власов: Шукаємо приміщення і набираємо персонал. Найголовніше завдання банку – знайти начальника відділення, який вже буде займатися пошуком приміщення і набором персоналу. Адже буває таке, що люди приходять до нас цілими командами.
 Як підбираєте персонал: підвищуєте або переводите Ваших працівників, або ж переманювали карти з інших банків?

Д.Власов: Ситуації бувають різними. Ми можемо запрошувати на роботу людей з інших банків, а можемо надати начальнику відділення зайнятися підбором кадрів самостійно.
 Яким бачите банківський сектор України через 5 років?
Д.Власов: На сьогодні банки активно консолідуються, і я думаю, що ця тенденція матиме продовження. Відбуватиметься укрупнення одних банків за рахунок поглинання інших. У той же час не перестануть з’являтися і нові гравці – невеликі банки, які будуть з часом розростатися.
Ну і, звичайно ж, банківська система буде все більше йти в онлайн. Перефразовуючи незабутнього персонажа Остапа Бендера «Все в інтернет, товариші!». Це буде слоганом банківської системи на найближчі п’ять років. Все більше банків будуть оформляти і збільшувати свою присутність в мережі Інтернет, а також – обзаводитися додатками для операційних систем iOS і Android. Люди зможуть здійснювати всі необхідні операції за допомогою мобільного телефону та інтернету.
 Що в такому випадку відбудеться з мережами банків: вони будуть скорочуватися, оскільки безліч послуг можна буде отримати онлайн, або ж будуть працювати, як і працювали?

Д.Власов: Все залежить від стратегії самого банку. Вона може полягати в тому, щоб бути присутнім оффлайн. Щоб клієнт міг «вживу» поспілкуватися з касиром, менеджером, начальником відділення, і вирішити всі свої питання на місці. Інші банки можуть віддавати перевагу розвиток онлайн, і активно інвестують в розвиток сайту, власну рекламу в мережі, залучаючи, таким чином, аудиторію, щільно працює з Інтернетом. Особливо це стосується досить молодих банків.
 А якщо Інтернет-проникнення все ж буде збільшуватися, чи існує небезпека, що наявність великих мереж стане для банків нерентабельним?
Д.Власов: Не виключаю, що так. Але якщо стратегія банку припускає наявність такої мережі, хоча б по одному відділенню в кожному обласному центрі, то чому б і ні. Я думаю, що таке відділення буде рентабельним, адже завжди знайдуться люди, охочі поспілкуватися зі співробітником банку наживо, а не по телефону або через монітор комп’ютера.
  А яке майбутнє міні-пунктів кредитування?
Д.Власов: Вони залишаться. Я впевнений, що банки все більше будуть розробляти кредити, які клієнт зможе отримати онлайн. На Заході такі продукти вже існують.
 Якими будуть подальші заходи щодо утримання курсу гривні. Що можете спрогнозувати?
Д.Власов: Національний банк України веде досить гнучку валютну політику, уникаючи всіляких перекосів на валютному ринку, як власне всякий інший центробанк світу. Якщо гривня різко зміцнюється або різко дешевшає, НБУ завжди вийде на ринок з інтервенціями і згладить такі сплески.
Я думаю, що Нацбанк і далі буде проводити гнучку валютну політику в межах певного коридору, який ліквідує можливість різких коливань курсу гривні проти американського долара.
 Які Ваші думки з приводу сьогоднішнього курсу гривні. Адекватний він?

Д.Власов: Сьогоднішній курс гривні до долара США щодо збалансований. Відбуваються природні валютні коливання в одну або іншу сторону. І треба відходити від тієї догми, що курс гривні має бути фіксованим по відношенню до курсу долара. Сьогодні курс гривні може бути 8,19, завтра – 8,15.
І в цьому немає нічого страшного. Просто наші люди дуже люблять створювати паніку, якщо курс гривні хоч трошки поворухнеться в ту чи іншу сторону. Наприклад, за один день євро проти долара може подорожчати або подешевшати на 1-3%. І ніхто не панікує. Якщо брати більш довгостроковий період, то, наприклад, за півроку з 15 липня 2008 року по 15 січня 2009 долар США виріс по відношенню до британського фунта стерлінгів майже на 27% – з 2,0056 до 1,4656 доларів за один фунт.
Але пересічному британцеві абсолютно все одно, яке сьогодні ставлення курсу фунта до Євро або долару до фунта. Він цього навіть не помітить. Тому що отримує зарплату і розплачується за товари він в національній валюті. Звичайно, можна говорити про дорожчання імпорту в цьому випадку, але на загальне ставлення британця до курсу це не впливає.
  Деякі українці, щоб уберегти свої кошти від валютних ризиків, відкривають мультивалютні депозити. Популярно чи такий перебіг на Заході?

avantbank_500x389.jpg.aspx

Д.Власов: Не сказав би, що там це так популярно, як у нас. Там люди більше прив’язані до національної валюти. Європейці та американці тримають свої вклади в національній валюті, а купують і продають валюту інших країн тільки банки, або компанії, провідні експортно-імпортну діяльність.
 Україна займає 4-е місце в світі за депозитними ставками. Добре це чи погано?
Д.Власов: Це, м’яко кажучи, не дуже добре. Це згубно для компаній, тому що мало який бізнес зможе компенсувати своєю діяльністю такі дорогі кредити. Вітчизняний бізнес, як і бізнес в будь-якій країні світу, потребує дешевого фінансування.
Але є те, що є й банки кредитують з ресурсів, які вони отримують, у тому числі від населення. Населення ж хоче високих процентних ставок за депозитами. Відповідно, немає ресурсів для дешевих кредитів. А бізнес не в змозі брати кредити під 30% річних. Тому, в будь-якому випадку, висока процентна ставка – це зло. Хоча, вона всього лише відображає процеси, що відбуваються в економіці країни.
  А що все ж буде робити банк у разі різкої девальвації гривні?
Д.Власов: Я думаю, що наш регулятор цього не допустить. Ми розглядаємо різні можливі сценарії розвитку ситуації, і природно, намагаємося захеджировать себе від якихось можливих негативних тенденцій. Але будемо сподіватися, що до цього не дійде.
  Що буде з процентними ставками в 2014 році?
Д.Власов: Я впевнений, що процентні ставки будуть знижуватися: і в гривні, і у валюті як за кредитами, так і за депозитами.
  Куди Ви порадите інвестувати українцям?
Д.Власов: Все залежить від кожної окремої людини. Можна тримати свої заощадження на депозиті, при цьому розділивши портфель на депозити в гривні та технічних валютах. Можна також інвестувати в золото, срібло, інвестиційні монети Нацбанку. Адже НБУ пропонує досить хорошу ціну, як при покупці, так і при продажу таких монет.
Якщо зібралися інвестувати в золото, потрібно пам’ятати, що інвестиція в дорогоцінний метал повинна бути довгостроковою – від 5 до 10 років. Короткострокові інвестиції в дорогоцінний метал – це дуже часто невдалі інвестиції. Тільки небагато професійні трейдера можуть прибутково торгувати золотом, відкриваючи й закриваючи позиції протягом короткого періоду. Адже, як правило, вартість металу росте тільки з часом.
 Золото в цьому році дуже подешевшало. Здається, його зараз вигідно купувати. Але чи несе це якісь ризики в майбутньому?
Д.Власов: Чому? Якщо людина готова інвестувати свої кошти в золото, то вона повинна розуміти, що воно може як подорожчати, так і подешевшати. Треба віддавати собі в цьому звіт. Якщо ви – валютний спекулянт, і правильно спрогнозуєте рух вартості благородного металу, то можете інвестувати і на короткостроковий період – від півроку до року. Але якщо прогноз виявиться неправильним, можна «потрапити».
Так, трохи більше ніж за 2 роки з початку вересня 2011 року по середину жовтня 2013 вартість унції золота на міжнародному ринку впала на третину – з 1900 доларів за унцію до 1280 доларів за одну унцію жовтого металу. Золото подешевшало на третину. Мій прогноз – нижче 1200 доларів за унцію ціна не впаде.
Хоча, допускаючи, що вартість однієї унції золота досягне 1 тисячі доларів. Це може статися у випадку падіння попиту на банківський метал з боку таких великих споживачів, як Індія і Китай. Падіння може статися і в тому випадку, якщо американці почнуть згортати програму кількісного пом’якшення.

Джерело: www.banki.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?