Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?

Пені і штрафи, нараховані підприємцям і приватним позичальникам із зони АТО, підлягають автоматичному списанню без додаткових підтверджуючих документів, як, наприклад, довідки з регіональної торгово-промислової палати для підтвердження форс-мажору або інших документів з боку самих позичальників.

До сих пір деякі банки вимагали від позичальників особистої явки до відділення або надання додаткових документів. При цьому банки також посилаються на вимоги закону.

clip_image001Крапку поставив Національний банк у своєму листі №18-112 / 64483.

Банкірів перепрофілюють в детективи

До сих пір НБУ лише погрожував штрафами тим банкам, які будуть нараховувати комісії позичальникам із проблемних регіонів. Тепер же регулятор встановлює в документі пряму заборону для банків на витребування у позичальників пені та штрафів за простроченими кредитами без довідок з регіональних відділень Торговельно-промислової палати, підтверджуючих форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили).

Що стосується позичальників приватних осіб, то рішення про списання штрафів, нарахованих з 14 квітня (після підписання Президентом указу про початок військових дій на Донбасі) і по сьогоднішній день має прийматись банками автоматично на підставі даних про реєстрацію позичальника на території, де проходить АТО.

Цим же листом НБУ покладає на банки обов’язок щодо визначення місця проживання або реєстрації боржників. Інформацію про поточну ситуацію в проблемних регіонах регулятор практично щодня розсилає банкам у вигляді списку територій, що не контролюються українськими властями або на яких відбуваються активні бойові дії.

«Банки повинні встановлювати місце проведення господарської діяльності юридичної особи, фізичної особи-підприємця на основі даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, а місце проживання клієнта-фізичної особи – на основі даних, зазначених у поданих клієнтом офіційних документів або завірених в установленому порядку їх копій. Отримані дані банки повинні зіставляти з Переліком населених пунктів, на території яких здійснювалась антитерористична операція, затвердженим розпорядженням Кабінету Міністрів 30 жовтня 2014 №1053-р », – йдеться в документі Нацбанку.

Деякі пастки

Дані вимоги законодавства і регулятора неодноразово викликали критику з боку фінансистів. Раніше Незалежна асоціація банків при прийнятті закону, який визначав пільговий режим для приватних і корпоративних позичальників із зони АТО, звертала увагу на те, що один лише факт реєстрації підприємства або позичальника в проблемних регіонах не можна вважати головною підставою для списання боргів або штрафів. Вони мотивували свої зауваження тим, що не завжди безпосередня господарська діяльність здійснюється на проблемних територіях, а бізнес або виробництво можуть перебувати в благополучних регіонах.

«Є дуже багато підприємств, фізичних осіб, які мають місце проживання або місцезнаходження в Донецькій або Луганській областях, але свою діяльність вони проводять в інших регіонах, або на всій території України», – звертала увагу Асоціація.

Те ж стосується і приватних позичальників: не всі боржники банків, у яких в паспорті стоїть відмітка про реєстрацію в зоні АТО, дійсно живуть на проблемної території і не мають можливості погашати зобов’язання. Приватні позичальники, як і бізнес, можуть проживати в благополучних регіонах, отримуючи стабільні доходи.

Банкіри визнають, що ще з початку весни, коли Україна втратила контроль над Кримом, а пізніше з початком дестабілізації на сході України, з’явився цілий клас недобросовісних позичальників, які скористались політичним моментом і просто «під шумок» перестали погашати кредити.

«Повернути непогашені кредити буде складно. Клієнти розділились на дві приблизно рівні категорії. Одна частина клієнтів цікавилась, як погасити кредити, переживали за збереження позитивної кредитної історії, збереження майна, якщо воно було в заставі. Інша частина в перші ж дні надсилали нам звернення в дусі: «ми – в Росії, а відповідно нічого вам тепер не повинні, просимо зупинити дію кредитного договору», – розповідав в інтерв’ю «Мінфіну» про поведінку несумлінних позичальників Андрій Кашперук, керівник департаменту роздрібних продажів УкрСиббанку .

Банкіри оцінюють втрати кредитного портфеля в проблемних регіонах в 40-60%, а в грошах ці суми оцінюються в 60-80 млрд. грн. І майбутнє цих ресурсів зовсім незрозуміле.

Новим головним болем для фінансистів стане розпорядження президента на основі рішення Ради національної безпеки і оборони про зупинку обслуговування банківських рахунків на тих територіях Луганської та Донецької областей, що не контролюються українськими властями. Банкіри поки чекають окремого рішення і роз’яснення регулятора, оскільки крім звичайних, наприклад, зарплатних і пенсійних карток може знадобитись блокування кредитних і депозитних рахунків. Їх подальша доля поки неясна.

Джерело: Мінфін

Будемо вдячні за оцінку
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Поставте оцінку першим)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.