«На мобільний телефон подзвонила жінка і представилася працівницею банку. Повідомила, що банк пропонує поліпшити сервіс обслуговування і пропонує збільшити ліміт по платіжній карті. Для цього – попросила назвати ПІН-кон і номер карти. Потім виявилося, що з карти зняли гроші, а в банку про це нічого не знають і не мають відношення до телефонному дзвінку ».

internet_moshenik_550x367.jpg.aspx

Такі і подібні заяви регулярно пишуть у правоохоронні органи клієнти банків, які стали жертвами інтернет-шахраїв.
За даними МВС України за 9 місяців цього року зареєстровано 726 звернень клієнтів банків, які стали жертвами злочинців.
«Останнім часом в Україні масово використовують такі схеми шахрайства, як створення злочинцями Інтернет сайтів для отримання інформації про платіжні картки, втручання в роботу дистанційного банківського обслуговування за типом системи« Клієнт-Банк », телефонне шахрайство, розсилка листів з використанням електронних поштових скриньок» , – повідомляє начальник Відділу профілактики злочинності МВС Сергій Бурлаков.
Найбільш поширені схеми шахрайства:
1. Отримання паролів банківських карток і рахунків
Кібер-злочинці представляються працівниками соціальних служб, благодійниками та працівниками фінустанов. Виманюють паролі до карток і рахунках і знімають гроші.
Зараз правоохоронні органи Київської області займаються розслідуванням махінації, в якій 28 дітей з важкими захворюваннями втратили більше 100 тисяч гривень.

parol_card_400x275.jpg.aspx

Злочинці знаходили в інтернеті оголошення по збору благодійних коштів, дзвонили авторам оголошень і представлялися людьми, які бажають перерахувати допомогу хворій дитині. Для цього просили назвати CVVкод, розміщений на зворотному боці картки та термін дії карткового рахунку. Потім заповнювали дані в «Приват24», система без правильного коду доступу пропонувала змінити пароль рахунку.
Далі, на телефон власника рахунку приходило СМС-повідомлення, а лиходії дзвонили знов і просили назвати зміст СМС, нібито для отримання додаткової картки благодійності. За допомогою нового пароля знімали гроші, які були призначені на лікування.

parol_bankomat_400x272.jpg.aspx

Подібним чином у Чернівецькій області шахраї зняли 60 тисяч гривень з рахунків продавців техніки. Вони представлялися сумлінними покупцями і за допомогою СМС-банкінгу крали з рахунків.
2. Пропозиція липових послуг від імені банків
Шахраї розміщують в інтернеті оголошення або так звані «Нігерійські листи», про можливість отримати кредит без застави, інтернет-аукціонах, лотереях чи акціях банку. За послуги на зразок оформлення документації та експертиз просять певну суму на картковий рахунок. Всі гроші перераховують на підставних людей, з підробленими паспортами, що ускладнює можливість розслідування та повернення грошей.
3. Злом систем «Клієнт-банк»
За допомогою вірусних комп’ютерних програм шахраї отримують дані про систему, використовують шкідливий програмний код і виробляють віддалене вплив на роботу комп’ютерів жертв.
Таким чином кібер-злочинці списали цього року 270 рахунків і зняли 68 мільйонів гривень. 47,5 млн. грн. правоохоронцям вдалося повернути в казну комерційних банків.
4. Зчитування інформації з банківської картки в банкоматі
У банкомат вставляють пристрій, який зчитує інформацію з банківської картки і знімає гроші. За допомогою так званих «накладок» лиходіям вдається списувати інформацію з десятків карт користувачів одного банкомату.

skimer_400x327.jpg.aspx

Щоб захистити своє майно від шахраїв працівники МВС радять дотримуватися наступних правил:


– Нікому і ні під яким приводом не повідомляти свій ПІН-код, номер картки, CVVномер, слово-пароль карти, навіть якщо по телефону представляються працівниками банку;
– Не носити ПІН-код в гаманці або в мобільному телефоні (смартфоні);
– Підключити СМС-банкінг, який повідомляє про операції по картковому рахунку;
– У мережі Інтернет здійснювати перерахування грошей виключно за допомогою знайомих вам ресурсів, які мають протокол https://, на комп’ютерах, які мають антивірусне забезпечення;
– Користуючись банкоматом, перевірити, чи немає там сторонніх предметів, накладок;
– Не вірити «нігерійські листи», перевіряти інформацію в оголошеннях, банківські послуги отримувати у відділеннях, а інформацію про них на офіційних сайтах.


Варто відзначити, що деякі банки так само пропонують спеціальні телефонні лінії, на які клієнти можуть зателефонувати і повідомити про інтернет-шахрайстві з рахунками або картами. На сайті Платинум-банку пропонують відеоролики, що розповідають про небезпеку кібер-злочинності та як не стати жертвою махінацій.
Марфін Банк , який спеціалізується на роботі з корпоративними клієнтами, радить так само змінювати паролі доступу до рахунків після того, як з організації звільняються відповідальні за бухгалтерію, працівники ІТ та інші співробітники, які мають доступ до платіжних карток організації. А ПриватБанк навіть пропонує премію 3-5 тисяч гривень за допомогу в розкритті злочинів.

Джерело: www.banki.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


*