Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?

Законодавство регулює порядок обчислення відсотків по кредиту, ціни неустойки та вимоги до змісту і подання договорів позики. Ці положення стосуються всіх організацій і корпорацій, чия діяльність полягає в наданні споживчих позик.

ЩО ЦЕ ТАКЕ

Договір споживчого кредиту – це основний документ, що містить в собі загальні та індивідуальні умови надання позикових коштів.

У договір дозволяється включати частини інших договорів згідно з чинним законодавством.


Стандартні вимоги договору встановлюються самостійно кредитором для багаторазового застосування. Індивідуальні умови обговорюються між двома сторонами і застосовуються тільки по відношенню до конкретного позичальника.

Поряд з тим, що договір є основним документом, що визнає угоду двох сторін про надання фінансових послуг, він містить важливу інформацію про предмет угоди.

Перш ніж підписувати договір, зверніть увагу на наступні особливо важливі аспекти:

  • загальна сума споживчого кредиту;
  • вартість (процентна ставка);
  • період погашення;
  • способи та умови погашення;
  • умови вступу в силу штрафних санкцій та їх розмір;
  • наявність і сума одноразової комісії;
  • вартість утримання рахунку;
  • можливість розірвання договору.

ЗАГАЛЬНІ УМОВИ

Кредитор в односторонньому порядку зобов’язаний самостійно розробити загальні умови, іншими словами скласти типовий договір, який він буде використовувати багаторазово.

У загальні умови заборонено включати вимоги про підписання інших договорів або отримання окремих послуг за певну плату. У тому випадку якщо загальні умови знаходяться в суперечності з індивідуальними умовами, то юридичну силу мають індивідуальні.

Загальні умови договору споживчого кредиту повинні включати в себе дані про кредитора:

найменуванні кредитора,

  • адреси,
  • інші контакти,
  • інтернет сайт,
  • номер ліцензії,
  • відомості про включення в держ. реєстр і т.д.

В умовах банк повинен прописати:

  • єдині вимоги до позичальника,
  • період розгляду заяви-анкети та прийняття рішення,
  • список документів для встановлення особи і кредитоспроможності.

В обов’язковому порядку в умовах повинні міститися дані про платежі:

  • мінімальні і максимальні суми;
  • період повернення;
  • валюта операцій;
  • порядок оформлення позики;
  • процентна ставка річна і (при наявності) процентна ставка змінна;
  • а також інші платежі в рамках договору.

До інформації, що надається споживачеві, повинні бути вказані діапазони сум повної вартості позики, обчислених з урахуванням вимог законодавства, періодичність повернення грошових коштів для повернення позики, сплата відсотків та інших платежів.

У загальних положеннях вказуються можливі способи повернення коштів, відсотків, в тому числі безкоштовний спосіб виконання зобов’язань.

До позичальника повинні бути доведені варіанти забезпечення виконання зобов’язань перед фінансовою організацією. До основних вимог відноситься відповідальність позичальника за недотримання індивідуальних умов, штрафи, пені, порядок їх обчислення, а також інформація про подальші санкції.

У кожної кредитної компанії, включаючи організації, що займаються мікропозиками, повинен бути зразок типового договору, який надається споживачеві безкоштовно в місцях надання фінансових послуг, включаючи інтернет-магазини та інші торгові точки, в яких фігурують послуги організації.

ІНДИВІДУАЛЬНІ УМОВИ

До обов’язкових індивідуальних умов відносяться:

  • обсяг позики, що надається позичальнику;
  • можливість зміни обсягу;
  • термін погашення і термін договору;
  • валюта;
  • річна процентна ставка;
  • інформація про застосування курсу іноземних валют;
  • графік погашення заборгованості;
  • можливість і порядок зміни термінів і періодичності погашення;
  • способи внесення коштів у рахунок погашення боргу;
  • інформація про забезпечення.

В індивідуальних умовах вказуються цілі кредитування та умови використання позикових коштів, відповідальність позичальника за невиконання умов договору, а також згода позичальника з усіма викладеними умовами.

РОЗІРВАННЯ ДОГОВОРУ

Розірвання договору раніше зазначеного терміну по споживчому кредитуванню регулюється ЦК.

Відповідно до закону, випадків, при яких можливе розірвання всього три, а саме:

  • погашення кредиту;
  • обопільна угода сторін без факту погашення;
  • при винесенні судом відповідного рішення.

Зазвичай багато громадян повертають позичені кошти не в зазначені терміни, а раніше. Зараз кредитні організації не встановлюють штрафних санкцій за закриття договору раніше зазначеного терміну. 

За домовленістю сторін розірвання буває вкрай рідко, при цьому спроби скористатися цим правом частіше переходять в третій варіант – розірвання через суд. Тут основною причиною розірвання можуть виступати недотримання індивідуальних умов банку або відкликання ліцензії Нацбанком.

Інша справа, коли кредит був виданий під заставу або поручительство, іншими словами під забезпечення.

При розірванні договору без виконання або при частковому виконанні зобов’язань, об’єкт забезпечення переходить у власність організації і реалізується шляхом проведення аукціону. Отримані від аукціону кошти йдуть на погашення заборгованості.

Практика показує, що в разі появи труднощів оплати у позичальника, банк надає відстрочку або реструктуризацію. В цьому випадку старий договір розривається і укладається новий на інших умовах.

Будемо вдячні за оцінку
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Поставте оцінку першим)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.