Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?

9 грудня 2015 парламент прийняв у першому читанні законопроект №2455. Поточна редакція документа обіцяє справжню революцію в галузі прав українських позичальників. 

Занадто гарний, щоб бути прийнятим – така думка склалася у громадськості на рахунок нового законопроекту «Про споживче   кредитуванні ». Фінансові експерти про новий документ мовчать, що цілком може вказувати на початок підкилимних ігор та лобіювання, покликаних не допустити його остаточного ухвалення. Що ж змінить законопроект у разі, якщо стане законом?

Нововведення перше. Відповість кожен.

Одне з найважливіших достоїнств законопроекту – те, що він поширюється не тільки на банки, а й на всі організації, які за українськими законами мають право видавати кредити. У чому важливість цього нюансу? Справа в тому, що банківський ринок досить якісно контролювався НБУ, тому зловживань і маніпуляцій на ньому було в рази менше, ніж, скажімо, на ринку кредитних спілок (КС). Саме КС найчастіше обіцяли «золоті гори», які при перевірці виявлялися позиками під 150-250% річних. Тому, природно, що саме сфера кредитних відносин позичальників з КС і потерпить найбільші зміни у випадку, якщо проект стане законом.

Окремо документом передбачені види кредитування, на які законопроект не поширюється – наприклад, на овердрафти строком до одного місяця; кредити, які не передбачають ніякої плати за використання позикових коштів; реструктуризовані позики, а також державні кредити на пільгових умовах.

Нововведення друге. Заборона маніпуляцій у рекламі кредитів

«Видаємо кредити під 0%» – кожен хоч раз стикався з таким рекламним оголошенням. Чи потрібно говорити про те, що в переважній більшості випадків нульова ставка виявлялася неправдою, а простою приманкою для довірливих? У разі остаточного ухвалення законопроекту усі рекламні маніпуляції стануть неможливими.

Так, якщо в рекламі кредиту буде згадано процентна ставка або будь-які витрати по позиці, то буде обов’язкова і така інформація:

  • тип ставки (фіксована або плаваюча);
  • максимальний термін і максимальна сума кредиту;
  • ефективна ставка річних (яка відображає реальні витрати по позиці);
  • для кредитів на товари – розмір авансу і ціна покупки.

Крім цього, якщо для оформлення споживчого кредиту буде обов’язковою покупка страховки, про це також потрібно буде вказати в рекламі.

Окрема норма зобов’язує всю інформацію – обов’язкову та рекламну, – подавати однаковим за розміром шрифтом і в основному тексті оголошення.

І найголовніше: у рекламі буде заборонено вказувати, що кредит є безвідсотковим, «нульовим», а також що позика можуть видати без довідки про доходи.

А як же бути з справжніми «нульовими» кредитами – запитаєте ви. Очевидно, що перевірити кожну рекламу на відповідність реальним умовам позики буде неможливо, тому заборона реклами «нулів» насправді виглядає єдино можливим способом зупинити маніпуляції.

Нововведення третє. Позичальник буде знати реальну вартість кредиту

Законопроект зобов’язує всі кредитні організації розраховувати і вказувати реальну ставку за позикою – враховуючи вартість супроводжуючих послуг (навіть якщо це комісія за обслуговування рахунку).

Комісії та платежі, які не були включені в загальну вартість кредиту, кредитор не зможе стягувати. А якщо позичальник вже встиг оплатити їх, то законопроект зобов’язує банки та кредитні спілки, повернути клієнту ці кошти.

Правда, в нормі про ефективну ставку є один нюанс: якщо договір передбачає змінну ставку по кредиту, і спрогнозувати її зміну неможливо, то витрати по кредиту повинні підраховуватимуться виходячи з припущення, що ставка мінятися не буде. Оскільки багато банків пропонують плаваючі ставки з переглядом їх значення раз на квартал, то така норма законопроекту припаде до смаку не всім.

Нововведення четверте. Право позичальника відмовитися від кредиту

Одне з найприємніших положень закону – можливість відмовитися від оформленого кредиту, якщо прийшовши ви виявили, що не помітили якесь важливе умова позики, знання якої вплинуло б на ваше рішення.

Відповідно до законопроекту, позичальник зможе без пояснення причин відмовитися від оформленого їм кредиту протягом 14-ти календарних дні з моменту укладення договору, навіть якщо йому до цього часу вже видали гроші.

Повідомити про своє рішення позичальник може як особисто, так і в листі. Після цього протягом семи днів він зобов’язаний повернути кредитору кошти, отримані у вигляді позики, а також оплатити відсотки по кредиту за фактичне число днів, які він користувався грошима. Цей платіж по кредиту розраховується на основі ставки, зазначеної в договорі, і більше ніяких витрат позичальник не несе.

Разом з відмовою від кредиту, зупиняються всі зобов’язання позичальника по супроводжуючим послуг – наприклад, по страхуванню і іншим.

Однак законопроект передбачає кілька винятків в праві позичальника відмовитися від кредиту. Розірвання договору неможливо за споживчими кредитами готівкою під заставу іпотеки, кредитів на купівлю житла, а також на купівлю послуги, яка була надана до прийняття рішення позичальником про відмову.

До слова, якщо позичальник вирішить відмовитися від покупки товару, яку він оформив в кредит, то це автоматично спричинить відмову від позики на цю річ.

Нововведення п’яте. Дискримінаційні умови по кредиту стануть недійсними

Апогей законопроекту, можливо, навіть занадто хороший, щоб бути прийнятим в реальності, – вимога до кредитних договорів не створювати «дисбалансу прав на шкоду споживача». В іншому випадку умови договору будуть визнані недійсними.

У першу чергу ці пункти законопроекту, звичайно ж, стосуються кредитних спілок. Зокрема, окрема норма забороняє таку улюблену КС схему як надання кредиту лише у випадку, якщо позичальник вносить «гарантовану суму». Клієнту при цьому пояснюють, що це платіж за останні місяці по кредиту, або обов’язковий депозит або викуп цінних паперів, щоб стати членом організації та отримати право на кредит. Основна проблема такої схеми в тому, що на руки позичальник отримує набагато меншу суму, ніж розмір його кредиту. Відсотки ж нараховуються на всю суму позики, у тому числі і на «гарантовану». Примітно, що в наприкінці 2015 року на українському ринку працює не один кредитний союз, практикуючий таку дискримінаційну схему приховування реальної вартості кредиту.

Джерело: Простобанк

Будемо вдячні за оцінку
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Поставте оцінку першим)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.