Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?

Структура власників українських банків поступово стає прозорішою. Як проходить цей процес, і що його результат дасть вкладникам

Факт перший. Банків з прихованими власниками вже не так багато

У листопада 2014 року НБУ взяв курс на розкриття справжніх власників українських банків. Майже через рік регулятор оприлюднив список банків, чиї структури власності ще непрозорі. Всього в списку 48 фінустанов (детальніше див. нижче), і дев’ять з них зараз знаходяться в активній стадії узгодження з НБУ структури власності. Інші банки або перебувають на стадії перевірки документів і майнового стану власників, або зовсім не йдуть на контакт з регулятором з питання розкриття кінцевих бенефіціарів.

Майже всі установи, структура власності яких поки непрозора, відносяться до групи невеликих і займають малу частину в системі: на 48 банків припадає всього 7% активів від загального обсягу ринку.

В цілому ж, число банків з непрозорою структурою власності стрімко скорочується. Приміром, за даними НБУ в травні-2015 таких установ було 67. Вісім з них до жовтня-2015 погодили власників з регулятором, а 11 – отримало статус проблемних.

Факт другий. Розкриття бенефіціара банку може тривати місяці

Станом на початок жовтня всі українські банки подали в НБУ звіти про власників, як того вимагало нове законодавство. Однак не всі звіти відповідають дійсності – часто справжнього власника не видно за «футбольними командами» (акціонерами банку з пакетами по 9,99% акцій) або «олімпійськими збірними» (по 0,99% акцій). Ще одна схема, яку використовують бенефіціари – передача банків в трасти.

Збір документів по банку для легалізації справжнього власника займає багато часу. Власникові банку потрібно дуже довго збирати необхідні документи: пакет документів дуже складний, багато звітності, і чим більше у фінустанови« прокладок »- юросіб, які відокремлюють кінцевого бенефіціара від банку, тим складніше. Тому що на кожну юрособа потрібно подати документи фінансової звітності, яку потрібно підготувати і правильним чином проаудірованную.

Факт третій. Від реального власника залежить існування банку

Українці пережили вже не одну скандальну історію, пов’язану з виведенням грошей вкладників з банку – його власником або пов’язаними з ними особами. Нинішні реалії полягають у тому, що банківський бізнес в першу чергу залежить саме від власника установи. Йому вирішувати, чи виводити гроші з банку, чи використовувати фінустанову в брудних схемах. На плечі власника лягає і підтримка банку в кризу.

Факт четвертий. Наполегливе приховування банком реальних власників – поганий знак для вкладника

Якщо до листопада 2014 року – часу, коли НБУ почав офіційну кампанію з розкриття кінцевих бенефіціарів – невідомість хто є власником банку не була темною плямою на репутації фінустанови, то сьогодні все змінилося. Для клієнта вся сіль у базі порівняння: коли загальний рівень прозорості в системі підвищується, а зараз завдяки НБУ саме це і відбувається досить стрімко, – на порушників обрушується праведний гнів не тільки регулятора, але і суспільства.

На думку експерта, незалежно від причин, по яких бенефіціари ховаються, рано чи пізно їм все-таки доведеться повідомити про свою участь у банку.

Дійсно, в НБУ офіційно заявляють, що після закінчення тривалої процедури розкриття бенефіціара, якщо вона не увінчається успіхом, банк чекає визнання проблемним і виведення з ринку. При цьому закінчити розкриття власників всіх українських банків регулятор планує до весни 2016 року.

Факт п’ятий. За відкриттям реального власника банку повинна наступити його відповідальність

Відкриття справжнього власника банку повинно привести до його відповідальності за банкрутство установи. Саме для цього регулятор і почав виведення з тіні кінцевих бенефіціарів.

Знання реальних власників банку важливо для регулятора ще й тому, що фінустанова в кризу потребує підтримки, інакше вона може збанкрутувати. А гроші вкладників у такому разі компенсує ФГВФО – з бюджетних коштів, тобто з коштів платників податків.

Можливість залучити бенефіціарів банку до кримінальної відповідальності вітають і банкіри. Однак у питанні відповідальності власника є один дуже важливий момент: без ефективної роботи правоохоронних органів і судів можливість реального притягнення до відповідальності власників банків ризикує залишитися на рівні красивою декларації.

Банки з непрозорою структурою власності за даними НБУ на 9.10.2015 р

  1. Авант-банк
  2. Альпарі банк
  3. “Альянс”
  4. “Аркада”
  5. “Вектор банк”
  6. “Гефест”
  7. “Глобус”
  8. Діві Банк
  9. Експрес-банк
  10. “Земельний капітал”
  11. Інвестбанк
  12. “Інвестицій та заощаджень”
  13. Інвестиційно-трастовий банк
  14. Індустріалбанк
  15. КІБ (Комерційний індустріальний банк)
  16. КЛАСИКБАНК
  17. “Кліринговий дім”
  18. “Кредит Дніпро”
  19. Крісталлбанк
  20. КСГ банк
  21. “Львів”
  22. Місто банк
  23. Мотор-банк
  24. Неос банк
  25. НК Банк (“Народний капітал”)
  26. “Новий”
  27. “Петрокоммерц-Україна”
  28. Платинум банк
  29. Полікомбанк
  30. “Преміум”
  31. Смартбанк
  32. ТК Кредит
  33. “Український капітал”
  34. Унікомбанк
  35. Фінанс банк
  36. Фінексбанк
  37. “Хрещатик”
  38. “Центр”
  39. “Юнисон”

Банки, які перебувають на фінальній стадії узгодження структури власності за даними НБУ на 9.10.2015 р

  1. Аграрний комерційний банк
  2. Ацкент-банк
  3. Асвіо банк
  4. “Велес”
  5. Комерційний інвестиційний банк
  6. Перший інвестиційний банк
  7. “Портал”
  8. ПФБ (Промислової-фінансовий банк)
  9. ТАСкомбанк

    Джерело: Prostobank.ua

Будемо вдячні за оцінку
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Поставте оцінку першим)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.