Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?

Різке знецінення національної валюти при масових інвалютних кредитах в Україні – не єдиний у світі випадок. У подібній ситуації опинилися іпотечні позичальники в Росії, Румунії, Польщі, Хорватії та Угорщині та інших країнах. Яким чином ситуацію з проблемною іпотекою вирішують в інших країнах.

Досвід Росії

Російський рубль за останній рік впав по відношенню до долара США в півтора рази: за офіційним курсом, що встановлюється Центробанком РФ, 06.05.2015 р долар коштує 51,76 рублів, тоді як рівно рік тому – долар можна було купити за 35,84 рублів .

Неофіційний курс демонструє ще більшу девальвацію. Більше за інших від стрибка курсу постраждали позичальники, які оформили іпотеку в іноземній валюті. За неофіційними даними, тільки в Москві таких проживає більше 20 тисяч. На початку грудня-2014, коли курс рубля вчинив найбільший стрибок, позичальники проводили мітинг під Банком Росії. Правда, тоді вони нічого не добилися: Центробанк лише виступив із заявою про те, що він «застерігав від укладення договорів іпотеки в інвалюті» і що він не має права втручатися у відносини банків і позичальників.

Пізніше на рівні уряду і рекомендацій регулятора почали пропонувати варіанти вирішення проблеми. При цьому експерти стверджують, що станом на кінець квітня-2015 вже знайдений остаточний механізм виходу зі сформованої ситуації. Уряд Росії розробив проект, який, швидше за все, буде прийнятий найближчим часом. Мова йде про «Програму реструктуризації іпотечних житлових кредитів і позик для окремих категорій позичальників …».

Згідно з програмою, половину щомісячного платежу по проблемній іпотеці в рублях, яку погашають соціально незахищені росіяни, безоплатно візьме на себе держава. Для кредитів на житло в інвалюті – зовсім передбачено «прощення» частини боргу.

clip_image001Скористатися такою програмою зможуть лише ті, чий дохід після погашення щомісячного внеску по іпотеці не перевищує 1,5 прожиткового мінімуму на одну особу – 12 500 рублів для Москви (еквівалент майже 5000 гривень). При цьому прострочення по позиці не повинна перевищувати 120 днів.

Для реалізації програми планують створити «Фонд соціальних програм», який буде не тільки спрямовувати кошти проблемним позичальникам, а й відшкодовувати банкам половину втрачених за кредитами доходів – зокрема, до 50% збитку через конвертації валютного кредиту в рублі.

При цьому конвертація валютної іпотеки в рублі повинна проходити за курсом Центробанку на дату її проведення, а підвищення процентної ставки вище ніж 12% річних заборонено. Одночасно програма передбачає прощення позичальнику частини тіла кредиту за рахунок відшкодування боргу державою – до 200 000 рублів (еквівалент 78 800 гривень).

При цьому з реструктуризації іпотеки в рублях теж діє правило щодо обмеження ставки: якщо раніше вона була нижче 12% річних, то після реструктуризації зберігається на колишньому рівні. Програма передбачає вимогу до банку знизити навантаження по щомісячному платежу на півроку-рік для позичальників такий іпотеки.

Вигідні умови підтримки проблемних позичальників державою в першу чергу стали можливі тому, що частка інвалютних кредитів у портфелях російських банків зовсім невелика. До кризи 2009 року вона становила понад 25%, але після неї попит на такі позики сильно впав, як і пропозиція.

У 2014 році лише близько 10% від всіх російських банків мали в своїй лінійці пропозиції за кредитами в інвалюті. При цьому частка таких кредитів у їхніх портфелях, як правило, не перевищувала 1-2%.

Досвід Європи

Як не дивно, але від валютних стрибків страждають і жителі відносно благополучною східної Європи. Справа в тому, що там дуже популярна іпотека у швейцарських франках, яка набагато дешевше, ніж кредити на житло в євро. А особливістю цієї валюти є не тільки стабільність і поступове зміцнення, але різкі подорожчання, які відбуваються час від часу.

Так, наприклад, у серпні-2011 швейцарський франк значно зміцнився по відношенню до євро. Причиною послужив приплив капіталу до Швейцарії з єврозони через загрозу кризи, і курс дещо стабілізувався після того, як Національний банк країни вийшов з інтервенціями для ослаблення національної валюти і було оголошено про прив’язку франка до євро.

Другий найзначніший за останні п’ять років стрибок курсу стався в січні-2015, коли валютний поріг до євро скасували, і швейцарський франк подорожчав по відношенню до всіх валют світу на 20% і більше. Подію вже охрестили «швейцарським шоком», так як через нього багато європейських компаній і банки зазнали збитків.

clip_image003

Найбільше позичальників іпотеки у швейцарських франках в Польщі – близько 700 тисяч сімей або 40% від загальної кількості. В інших країнах їх набагато менше – наприклад, у Хорватії близько 60 тисяч, у Румунії – близько 75 тисяч.

Розмови про конвертацію кредитів у швейцарських франках в євро – ведуться вже давно, але до скасування прив’язки першої валюти до другої ніяких реальних кроків не робили. Після серйозного зміцнення франка проблема стала відчутною.

Одна з історії проблемних позичальників, які постраждали від курсового стрибка, стала відома завдяки ЗМІ. Румунська сім’я з двома дітьми купила в кредит на трикімнатну квартиру в Бухаресті. Вибрали дешевший кредит у швейцарських франках – під 3,5% річних замість 8% річних у євро. Щомісячний платіж по кредиту підвищився для них на чверть, так, що довелося віддавати більшу частину зарплати: 700 з 900 євро. Родині довелося жити взимку без опалення, щоб не втратити квартиру – так як закон Румунії не передбачає мораторію на виселення боржників. Після звернення в банк за реструктуризацією щомісячний платіж зменшили до 425 євро (350 євро відсотків і 75 євро тіла кредиту). Ніякої підтримки на державному рівні для позичальників, які постраждали від стрибка курсу, в Румунії не передбачено.

Угорщина провела конвертацію валютних кредитів у національну валюту країни за курсом на момент конвертації.

Далі всіх пішла Хорватія. На рівні парламенту країни курс для позичальників іпотеки у швейцарських франках був зафіксований на рівні до січневого стрибка з можливістю конвертації кредитів у національну валюту країни (куни) в 2016 році. Всі збитки від курсової різниці несуть фінустанови. Союз хорватських банків заявив, що готовий подавати скарги до європейських судів.

Джерело: Prostobank.ua

Будемо вдячні за оцінку
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Поставте оцінку першим)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.