Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?

Експерти вивчивши останні звіти і заяви НБУ
знайшли багато нестиковок. Ось деякі з них.

Прострочена заборгованість

Позичальники стали краще платити? Якщо вірити даним НБУ, то частка простроченої заборгованості дійсно скоротилася.

Частка простроченої заборгованості в кредитному портфелі платоспроможних банків на 1 вересня (+929600000000 гривень), за даними НБУ, знизилася до 18,6% (172 900 000 000 гривень). Ще 1 серпня вона була 19,4% (198 400 000 000 гривень), але включала неплатоспроможні банки. На папері скорочення боргу виглядає переконливо – 25500000000 гривень. У серпні список неплатоспроможних банків не розширювався. Є привід для оптимізму? Аж ніяк. Заступник голови НБУ Владислав Рашкован на початку жовтня сказав, що в кредитному портфелі корпоративних клієнтів прострочена заборгованість становить 17%. Це – дуже важлива цифра.

Корпоративні позичальники на 1 вересня були винні банкам 761500000000 гривень. Решта 168100000000 гривень – кредитний портфель фізосіб і міжбанк. У цій частині кредитного портфеля прострочена заборгованість – 43450000000 гривень, або 25,85%. Прострочення по міжбанку – остання справа для банкіра. Один одному вони намагаються платити завжди. Тому можна сміливо припустити, що прострочення фізичних осіб давно наблизилася до 30% і становить левову частку від цих 43450000000 гривень проблемних кредитів. Про це, дуже не люблять говорити як сам НБУ (на тлі постійних демаршів валютних позичальників), так і ті з банків, які активно кредитували громадян у 2010-2014 роках. Реальна цифра напевно вище 30%, адже останнім часом в небуття канули такі великі учасники цього сегменту кредитування, як Дельта і Надра. Їх прострочення в даних НБУ останнього звітну – вже немає.

Банківська система очищена

Глава НБУ любить міркувати про очищення банківської системи. «Перша стадія реформи банківського сектора – очищення, буде закінчена вже 30 червня 2015 року. Саме до цього часу 35 найбільших банків, які пройшли в 2014 році стрес-тестування, повинні бути докапіталізовані, – сказала вона у квітні.». Ці фінустанови дійсно підписали з НБУ програми докапіталізації і докладають всіх зусиль, щоб їх дотримуватися.

Після 30 червня вона збиралась розпочати другий етап реформи – «перезавантаження» банківської системи. А через кілька років – остаточно стабілізувати сектор.

Але вже до середини літа риторика глави НБУ змінилася. Виявляється, у регулятора просто не доходили руки до банків третьої і четвертої групи. І ці групи теж потрібно розчистити. Частка цих банків в активах системи, за твердженням НБУ, невелика – всього 5-7%. Біда в кількості: в третю і четверту групи входить майже 90 банків. Сказано зроблено. Тільки за вересень і перші дві декади жовтня з ринку виведена ціла пачка не самих маленьких банків: Інтеграл, Національні інвестиції, Фінанси та Кредит (входить до групи найбільших), Юніон Стандарт банк, Контракт, Унікомбанк.

Очевидна суперечність в логіці НБУ. З одного боку, він декларує стабілізацію роботи сектора і приріст гривневих депозитів, з іншого – нові тимчасові адміністрації та публікацію скандального списку з 48 банків з непрозорою структурою власності. Прозорість банків важлива, питання в тому, що більшість банків зі списку своєчасно подають усі документи відповідно до графіка, узгодженого з НБУ. Опитані банкіри, так і не зрозуміли, навіщо було публікувати список і знову розхитувати ринок.

Питання до системи залишаються не тільки у НБУ, а й у МВФ. Під час останнього візиту до Києва місія фонду висловила багато нарікань на виконання програми в банківському секторі. Хоча напередодні приїзду місії в інтерв’ю глава НБУ стверджувала, що всі умови МВФ виконані і вона впевнена, що все буде по цьому блоку добре.

Консолідація дрібних банків

Не можна сказати, що НБУ вважає ліквідацію банків єдиним інструментом укрупнення ринку. Нацбанк розробляє програму консолідації дрібних фінустанов. Питання в тому, чому НБУ задумався про це тільки зараз. З початку 2014-го тимчасові адміністрації введені більш, ніж в 60 банків. Далеко не всі з них служили для відмивання коштів, багато постраждали через об’єктивних причин. У країні війна і економічна криза.

Громадяни позбавляються від доларів

Українці продають більше валюти, ніж купують. НБУ підносить це як позитивну новину, підтверджуючи її значними цифрами. За його даними, тільки у вересні 2 015 року населення здало банкам валюти на 214 500 000 доларів, а купило – всього 47600000 доларів. Ці цифри далекі від реальності. Причина перекосу – в обмеженнях НБУ на купівлю валюти. Банкам досі заборонено продавати в одні руки валюти більше, ніж на 3000 гривень. Це штучно занижує показники купівлі. До того ж, в деяких банківських обмінниках валюти просто немає. Це штовхає громадян на чорний ринок, де немає обмежень.

НБУ робить кредити доступнішими

Облікова ставка падає. Нацбанк знизив її вже двічі: в кінці серпня – з 30% до 27%, через місяць – до 22% річних. Регулятор тут же заявив, що цей крок допоможе знизити ставки як за кредитами, так і за депозитами. Але при існуючому стані справ облікова ставка прямого впливу на ринок не надає. В умовах, коли зовнішнє фінансування для банків закрито, єдиним джерелом ресурсів залишилися депозити фізичних осіб. Місця для маневрів небагато.

У банки понесли гривню

Ще одне досягнення, яким хвалиться НБУ, – приріст гривневих депозитів. У вересні Нацбанк зазначив приріст депозитів у національній валюті в порівнянні з 1 січня. За даними НБУ, минулого місяця обсяг вкладів громадян і бізнесу виріс до 367 700 000 000 гривень. Це – на 0,5% більше, ніж на початок року. У порівнянні з серпнем ріст і зовсім досяг 3,4%. Картину затьмарює всього один факт. Банки нараховують відсотки за вкладами в останній день кожного місяця. І частина цих відсотків (вклади з капіталізацією і подібні продукти) ураховується у депозитному портфелі на перше число. Поправка на це додає чорної фарби. Виходить, що активного припливу живої гривні від населення та бізнесу в систему поки немає.

Висновки

Це – тільки частина спірних тверджень і звітів, опублікованих НБУ за останній час. Цікаво, чи розуміють чиновники відомства, що від їхніх слів, поведінки та політики залежить розвиток далеко не гіршої з банківських систем в світі і економіки країни з 42-х мільйонним населенням? Головне правило будь-якого центробанку світу – декларовані заяви та цифри не повинні розходитися з ділом і реальним станом речей. Інакше довіри до банківської системи не повернути.

Джерело:
Мінфін

Будемо вдячні за оцінку
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Поставте оцінку першим)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.