Українські депутати знову пропонують бізнесу податковий компроміс. За останній місяць в парламенті зареєстровано цілих два законопроекти, які пропонують підприємцям зізнатись в наявності незадекларованих податків без покарання. Це була не перша спроба домовитись: проект закону про податковий компроміс реєструвався ще в червні цього року і навіть був прийнятий у першому читанні. Але в другому читанні депутати відмовились від задуму «прощати» борги бізнесу.

Практика так званої податкової амністії давно випробувана в світі. Цей механізм спрацював у багатьох країнах і привів до наповнення державної скарбниці. Але в країнах, де досвід впровадження такої «схеми» був успішний, ставка була зроблена не тільки на чесність підприємців, а й на роз’яснювальну роботу і адекватність влади. Але чи можливо розуміння між фіскалами та бізнесом в українських реаліях?

clip_image002Явка з повинною

Суть податкового компромісу на перший погляд проста. Платникам податків надається шанс звільнитись від фінансової, адміністративної та кримінальної відповідальності у разі заниження податкових зобов’язань у минулих періодах.

«Але все ж законопроекти 1071 і 1071-1 мають принципово різні цілі, що передбачає застосування різних механізмів їх досягнення», – підкреслює керуючий партнер АБ «Радзієвський і Партнери» Юрій Радзієвський.

Ідея законопроекту 1071 полягає в тому, що протягом року платники податків можуть подати заяви про намір досягти податкового компромісу та сплатити 15% заниженого зобов’язання з податку на прибуток та / або ПДВ. При цьому 85% суми податку вважатимуться погашеними, а бізнесу не загрожують ні штрафи, ні пеня.

Згідно з документом, предметом податкового компромісу можуть бути податкові зобов’язання, які знаходяться в процесі адміністративного або судового оскарження.

Очевидно, багато хто ставку в 15% визнали дуже високою, тому в Раді з’явився більш лояльний документ, присвячений «податкової амністії». Відповідно до законопроекту 1071-1, в рамках податкового компромісу бізнесу пропонують заплатити до бюджету 5% від суми податку, а що залишились 95% від суми вважатимуться погашеними.

Мети законопроекту № 1071-1 – виведення економіки з тіні і наповнення бюджету.

«Аналізуючи законопроект, можна зробити висновок, що стартував процес переговорів держави і представників великого бізнесу. Ймовірно, вже існує певна домовленість, яка дозволить, з одного боку, державі оперативно поповнити казну, а бізнесу – врегулювати питання по існуючим податковим спорам », – зазначає радник Міжнародної юридичної фірми Integrites Ольга Вінгловська.

На думку Юрія Радзієвського, механізм, передбачений законопроектом № 1071-1, виглядає на порядок досконаліше, ніж у першому розглянутому документі. «Не в останню чергу завдяки тому, що охоплює широкий спектр правовідносин (не обмежується тільки оспорюваними зобов’язаннями)», – пояснює експерт.

Підводні камені

На перший погляд благі наміри податківців та депутатів викликали неоднозначну реакцію в професійному середовищі. На думку юристів, зазначені законопроекти суперечать нормам чинного законодавства, в документах нечітко прописані підстави проведення позапланових перевірок, а для платників у разі недосягнення податкового компромісу виникають чималі податкові та юридичні ризики.

«Запропоновані зміни є юридично необґрунтованими, порушують основний принцип податкового законодавства на рівність усіх платників перед законом, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації. Запропоновані проектом Закону № 1071-1 зміни порушують права платників податків на судовий захист, визначають односторонній порядок за визначенням правомірності показників уточнюючого розрахунку податкових зобов’язань », – розповідає адвокат Адвокатського об’єднання Сюткін і партнери Наталія Марченко.

Експерт підкреслює, що недосягнення податкового компромісу може бути підставою для притягнення платників податків до фінансової або навіть кримінальної відповідальності.

На думку керуючого партнера ЮК Prove Group Владислава Кочкарова, податковий компроміс може бути вигідний для конвертаційних центрів, які зможуть обілити свої компанії і уникнути відповідальності за злочини, а ось компанії з ім’ям навряд чи скористаються таким механізмом. Адже необхідно визнати, що підприємства порушували податкове законодавство, що істотно вдарить по іміджу компаній.

У свою чергу в АБ «Радзієвський і Партнери» вказують на «дивовижне» в самому формулюванні законопроекту 1071. Так, у пояснювальній записці автори одним з аргументів необхідності прийняття законопроекту вказують факт того, що істотна частина податкових рішень, які знаходяться в стадії адміністративного та судового оскарження, приймалися внаслідок «розширеного, а іноді і спотвореного, тлумачення норм Податкового кодексу України.

«Тобто, законодавець пропонує бізнесу частково сплатити податкові зобов’язання, нараховані внаслідок спотвореного тлумачення норм законодавства (що, погодьтесь, викликає деякий подив). На практиці неодноразово стикався з так званим «спотвореним тлумаченням норм Податкового кодексу» органами Державної фіскальної служби часів президента Януковича – в цьому випадку визначення «спотворене тлумачення» є дуже м’яким », – акцентує увагу експерт.

Подібні податкові – рішення повідомлення, очевидно, повинні скасовуватися в повному обсязі без часткового виконання (сплати 15%).

У пошуках компромісу

На тлі недовіри до влади і розмитих формулювань, що стосуються як повноважень податківців, так і самої процедури компромісу, існують цілком обгрунтовані сумніви, що підприємства підуть на запропоновані умови. З іншого боку, погодитись на такі «правила гри» бізнес може в зв’язку з недосконалістю як судової, так і податкової системи.

«З урахуванням того, що наша судова система в існуючому вигляді (не кажучи про об’єктивність податкових органів у процесі адміністративного оскарження) не може забезпечити гарантію справедливого розгляду таких позовів. При прийнятті даного законопроекту в запропонованому вигляді все ж вважаю, що багато платники підуть на запропонований компроміс », – прогнозує Радзієвський.

Без сумніву, сама ідея впровадження механізму податкового компромісу при глобальній реформі податкової системи здається логічною. Але поки експерти сходяться на тому, що запропоновані депутатами законопроекти потребують доопрацювання.

На думку Наталії Марченко, в документі необхідно обґрунтувати розмір сплати в бюджет заниженого податкового зобов’язання, виписати права і обов’язки платника податків і податкового органу під час процедури податкового компромісу, а також встановити чіткі підстави і критерії для проведення документальної позапланової перевірки.
Не менш важливо чітко визначити податкові та юридичні ризики для компаній у разі, якщо податковий компроміс не було досягнуто, щоб бізнес міг відчувати себе впевнено.

Джерело: Мінфін

Будемо вдячні за оцінку
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Поставте оцінку першим)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*