Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?

Чим ближче 25 жовтня (момент істини в питанні розподілу влади по регіонах і визначення долі місцевих еліт), тим більше депутати і уряд починають згадувати про простих українців. Розуміючи, що реформи йдуть мляво, уряд збирається здійснити нове переформатування і різко потурбувалися соціальними стандартами.

У Верховну Раду спрямований проект змін до держбюджету на 2015 рік, в якому запропоновано підвищити з 1 вересня 2015 року прожитковий мінімум. Будуть збільшені розміри мінімальної пенсії та зарплати. Виросте більше 80 видів соціальних виплат, зарплат бюджетникам, допомог, компенсацій та стипендій.

clip_image002 Пропонується з 1 вересня прожитковий мінімум на місяць на одну людину встановити на рівні 1330 грн., для дітей до 6 років – 1167 грн., для дітей у віці від 6 до 18 років – 1455 грн., для працездатних осіб – тисячу триста сімдесят вісім грн., для осіб, які втратили працездатність, – 1074 грн.

Таке підвищення торкнеться понад 12500000 українців і уряд додатково готове виділити близько 10 млрд. гривень. Ці виплати передбачалося проводити з 1 грудня, але вирішили внести таку пропозицію з 1 вересня, про що заявляв раніше прем’єр-міністр Арсеній Яценюк.

За даними Мінсоцполітики, з 1 вересня 2015 всі соцстандарти повинні вирости в середньому на 13%. При цьому, збільшення зарплат висококваліфікованим працівникам бюджетної сфери складе в середньому 18%, а пенсій на 13,2%.

Нас купують

Такі обіцянки схожі на популізм, багато в чому, не підкріплений реальними фінансовими можливостями. Тільки на підвищення соцстандартів Кабміну доведеться витратити 10 млрд. гривень, на житлові субсидії ще раніше передбачалося 24500000000 грн. (орієнтовно отримуватимуть до 3 млн. сімей).

На тлі падіння ВВП за перші сім місяців цього року на 17,2%, падіння виробництва на 19,5%, зниження обсягів у сільському господарстві на 3,5% і роздрібної торгівлі на 23,5%, падіння реальної заробітної плати майже на чверть , офіційної інфляції з січня по серпень в 38,2% – підвищення соцстандартів в середньому на 13% виглядає досить двояко: так – явно назріла необхідність проіндексувати доходи громадян, але невідомо – чи зможе уряд забезпечувати ці виплати бюджетникам і пенсіонерам в наступному році. За 8 місяців цього року пенсійний фонд вже забезпечив виплату пенсій та грошової допомоги 12300000 пенсіонерів на суму 165 млрд. гривень.

Підводні камені підвищення соцстандартів

Бізнес й ті самі громадяни небезпідставно побоюються, що при таких цифрах до підвищення соцстандартів є величезний ризик, що при їх зростанні – вони заплатять за це новими високими податками. Чиновники бадьоро рапортують про залишки більше 46 млрд. гривень на казначейських рахунках, але причина появи таких коштів у держави лежить на поверхні і не має нічого спільного з економічним зростанням – девальвація гривні та інфляція дозволили бюджету отримати додатковий ресурс: короткострокове збільшення надходжень від ПДВ, акцизів і ввізних мит. Ці гроші забезпечать зараз можливість уряду виплачувати пропоновані підвищення без емісії, але як і за рахунок чого це буде виконуватися вже в 2016 році – чиновники не озвучують.

Треба бути чесними – при поточних економічних показниках, джерел для підвищення виплат, окрім як за рахунок підвищення оподаткування, емісії або взяття нових позик – немає. Єдиною альтернативою неемісійні шляху є стимуляція реального сектора економіки, яке можливе тільки при зниженні оподаткування, виведення майже 50% економіки з тіні та формуванні партнерських відносин між державою, бізнесом і населенням.

Позитив від зростання кількості грошей в гаманцях

До позитивних факторів підвищення соцстандартів можна віднести той факт, що оскільки одержувачами даних виплат будуть самі малозабезпечені верстви населення, то основними товарами, які будуть купуватися на ці кошти будуть першочергові недорогі продукти харчування і можливо оплата комунальних платежів. Ці послуги та товари виробляють вітчизняні виробники і таким чином, покращаться показники роздрібного товарообігу і буде підтримуватися український виробник.

8 головних загроз для підвищення соцстандартів

Загальний список найбільш важливих економічних викликів для української економіки, здатних різко обмежити можливості уряду щодо підвищення соціальних стандартів, крім військових дій в АТО і конфронтації з Росією:

· слабкий попит на товари українського експорту через несприятливу економічну ситуацію в світі;

· низький темп реальних економічних реформ і сильне протистояння різних олігархічних груп, що виражаються як у політичних баталіях, так і у відкритій конфронтації кланів;

· сильна енергозалежність, низька продуктивність праці на тлі великої матеріаломісткості продукції, сировинна орієнтація експорту;

· корупція, роздутий і неефективний держапарат;

· скорочення внутрішнього ринку споживання і зубожіння більшості населення, різке скорочення середнього класу як основного двигуна економічного розвитку і стабілізатора від соціальних потрясінь ;

· закритість економіки на тлі несприятливого інвестиційного клімату, відсутність чіткої програми реформ у пенсійній, судової, правоохоронної, пеніціарной системах;

· недовіра до банківської системи, висока доларизація економіки, непрогнозована фіскальна і курсова політики; висока вартість обслуговування держборгу і його висока питома вага по відношенню до ВВП.

Україна отримала невеликий фінансовий перепочинок. Однак, у країни зараз обмежені реальні джерела значного збільшення соціальних стандартів і про це слід було б чесно говорити людям. Ресурси, що залучаються зараз у вигляді міжнародних позик, ні в якому разі не повинні йти на чергове проїдання і потурання популістським настроям у суспільстві. Однак, нарощування виробничого потенціалу країни завжди займає значний час, тому частина політиків воліє йти по шляху збільшення боргів для досягнення короткострокових результатів без усвідомлення того, що це збільшує проблеми країни для майбутніх поколінь.

Людям, які стоять при владі треба набратися мужності і перебудовувати всю основу економіки (в першу чергу, неефективні державні монополії) і непрацюючий апарат управління, а не робити косметичний ремонт фасаду країни, залишаючи прогнилим його внутрішній стан і купуючи електорат перед виборами черговими популістськими подачками.

Джерело: Мінфін

Будемо вдячні за оцінку
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Поставте оцінку першим)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.