Розрахунком можливої ​​суми кредиту, як для підприємства, так і для індивідуального підприємця займається кредитний працівник. Береться до уваги бухгалтерська звітність підприємства (баланс – «форма 1», звіт про прибутки і збитки – «форма 2»). У разі звернення за кредитом індивідуального підприємця, кредитним працівником збирається інформація з метою складання більш спрощених форм балансу, звіту про прибуток і збитки по господарській діяльності даного підприємця.

Всім відомо, що баланс має актив і пасив. Складається баланс на певну дату. Актив відображає майно, залишок грошових коштів, зобов’язання контрагентів перед даним підприємством (наприклад, фінансові вкладення, дебіторська заборгованість). У пасиві відображені джерела формування активів підприємства, якими можуть бути, як власні, так і позикові кошти підприємства.

ocenka_invest-300x223Що стосується звіту про прибутки і збитки, його складають за певний період і в ньому наводять інформацію про доходи, витрати, дані про результати за звітний період фінансово-господарської діяльності – збитковим чи прибутковим виявився звітний період.

Треба відзначити, що, проводячи аналіз звітності підприємства з метою встановлення можливості видачі кредиту підприємству, кредитний працівник банку, перш за все, цікавиться 3-м розділом балансу «Капітал і резерви». У разі негативної підсумкової величини, зазначеної в цьому розділі, можна зробити висновок про відсутність джерел власних коштів. Негативні чисті активи, згідно з чинним законодавством, можуть бути причиною ліквідації підприємства. Безумовно, банк може розцінити від’ємне значення підсумкової величини в зазначеному розділі як стоп-фактор і відмовити у наданні короткострокового кредиту. Але, коли збитки – явище заплановане і виникло в процесі реалізації конкретного інвестиційного проекту, банк може прийняти позитивне рішення про надання підприємству довгострокового кредиту.

Отже, підсумковий показник третього розділу балансу для отримання можливості короткострокового кредитування не повинен бути негативним.

Тепер розглянемо величину необоротних активів. Їх джерелом формування повинні виступати власні кошти даного підприємства (3-й розділ балансу), але також можуть бути задіяні і довгострокові зобов’язання (4-й розділ балансу). Таким чином, одержуємо співвідношення: «підсумок 1-го розділу балансу повинен бути рівним або бути менше суми 3-го і 4-го розділів балансу.

У разі зворотного картини можна зробити висновок, що необоротні активи організації формуються за рахунок короткострокових джерел. Це говорить про певні ризики. Безумовно, банк, як мінімум, з обережністю поставиться до можливості кредитування такого позичальника, і швидше за все взагалі відмовить у наданні кредиту.

Тепер поцікавимося сумою короткострокових зобов’язань (5-й розділ балансу). Дана сума співвідноситься з підсумковим результатом 2-го розділу («Оборотні активи»). Вимагається, щоб короткострокові зобов’язання були менше оборотних активів (2-й розділ балансу). Банківський спеціаліст по кредитах обов’язково проведе аналіз відносини короткострокових зобов’язань підприємства до його виручці за останні 4 квартали. У зв’язку з цим відзначимо, що допускається ситуація, коли короткострокові зобов’язання не перевищують 70% від обсягу виручки підприємства.

Про те, як підприємству вдається вибудовування своїх розрахунків з контрагентами, працівник банку складе уявлення при порівнюванні обсягу дебіторської заборгованості (сума рядків № 230 і 240) та кредиторської заборгованості (рядок № 620). При цьому дебіторська заборгованість (тобто нам повинні), а також фінансові вкладення (надаються без визначення за договором позики відсотків) – це кошти, надані аналізованим підприємством своїм контрагентам у якості комерційного кредиту. Іншими словами – це неробочі кошти, вони відвернуто. У той же час кредиторська заборгованість (тобто ми повинні) являє собою кошти, які підприємство отримало від своїх контрагентів в якості комерційного кредиту.

Для отримання кредиту підприємством не припустима наявність кредиторської заборгованості зі строком. Причини повинні бути дуже серйозними, наприклад, ліквідація контрагента. Тобто підприємство (потенційний позичальник) готове розрахуватися, але не з ким.

Щодо простроченої дебіторської заборгованості важливий розмір частки зазначеної заборгованості в активах підприємства. Якщо немає можливості стягнення заборгованості або в наявності тривалий по терміну судовий розгляд, банк проводить оцінку впливу на фінансовий стан позичальника «неповернення» йому дебіторської заборгованості.

За допомогою звіту про прибутки і збитки аналізують динаміку зростання виручки, прибутку. Проводять порівняння поточного періоду з аналогічним такому минулого року. У разі виявлення факту зменшення обсягів виручки, прибутку, банк попросить пояснень.

Для можливості надання кредитування вітається позитивне значення фінансового результату за підсумками року і на останню звітну дату (терміну № 190). Наявність за підсумками діяльності підприємства збитку всередині звітного року або поквартально теж зажадає обгрунтувань.

Інші комерційні, операційні доходи і витрати аналізують тільки, якщо вони істотно впливають на фінансові результати підприємства.

Сума кредиту, яку просить потенційний позичальник, повинна бути порівнянною з валютою балансу підприємства та його річною виручкою.

Взявши до уваги дану інформацію, можна попередньо самостійно оцінити, ймовірно Чи одержання від банку позитивного рішення про надання кредиту підприємству і, в зв’язку з цим, визначити подальші кроки розвитку свого підприємства.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


*