Новини світу кредитування та банківських послуг.

Основні проблеми українського бізнесу в 2015 році

Підходить той час, коли українським підприємцям різного калібру потрібно затвердити стратегію свого бізнесу на основі прийнятого похапцем державного бюджету на 2015 рік і внесених поправок до Податкового Кодексу. При цьому держбюджет на початку весни ще раз буде переформатований після узгодження його дохідних і видаткових статей з Міжнародним валютним фондом.

В той же час, нововведені податки викликають у громадськості тривогу – адже їх кількість знизили (з 22 до 9), але по факту збори тільки збільшились. А податки, покликані зменшити навантаження на бізнес, насправді не виглядають ефективними.

Таким чином, невизначеність і прийдешні зміни не дають можливості підприємцям у повному обсязі спрогнозувати і попередити свої ризики і втрати.

Екс-міністр економіки України, президент Центру ринкових реформ Володимир Лановий каже, що до введення податків потрібно чітко публікувати їх тексти. На основі цих текстів повинні бути прописані різного роду нормативні інструкції – як рахувати податки, і для яких галузей. Тому що в окремих випадках є відмінності для різних секторів економіки. Однак таких детальних інструкцій досі немає, і що-небудь ясно зрозуміти не представляється можливим.

clip_image002 «Сьогодні взагалі нічого не зрозуміло. От якщо ви мене запитаєте, як обчислювати податок на нерухомість, я вам не відповім. Тому що є три-чотири варіанти обчислення надлишкової або надвеликої нерухомості. Те ж стосується і податку на автомобілі. Справа в тому, що є різний нюанс розрахунків. І я б рекомендував підприємцям, які зараз знаходяться в прострації, швидше вивчати ці нюанси. До всього іншого, потрібно врахувати, що згідно із заявою уряду, 15 лютого відбудуться переговори з МВФ, після яких закони ще раз поміняються. Це параліч і хаос в податкових відносинах », – оцінює ситуацію економіст.

Аналогічну думку висловлює економічний оглядач Ігор Маскалевич: «Бюджет і поправки будуть ще багато разів змінюватись, а після нарад з Фондом підсумкові цифри взагалі можуть змінитись до невпізнання. Цей документ – просто декларація про наміри, оскільки ряд цифр, який там намальований просто нездійсненні, і це всі прекрасно знають. А що стосується податкового реформування, то для багатьох це, навпаки, жорстке посилення податкового поля. У той же час, податки знизили так, що за великим рахунком пільгами мало хто зможе скористатись ».

Підприємці вичікують

Українські бізнесмени в основному солідарні з економістами. Більшість з підприємців зайняли вичікувальну позицію «будемо дивитись». Але в соцмережах і публікаціях в різних ЗМІ вже чується жорстка критика зміненого законодавства і навіть заклики не платити податки і йти в тінь.

За словами підприємця і творця школи прикладної журналістики «Покоління Y» Павла Харламова через незрозумілу ситуацію з національною валютою людям абсолютно невідоме нормативне середовище, в якому доводиться працювати. А дії уряду він вважає хаотичними і часто нелогічними (наприклад, менше, ніж за рік тричі змінювався механізм оподаткування фізосіб).

«Ми не знаємо, що буде з національною валютою, пройдено« дно »девальвації чи ще ні. Інфляція в нинішньому році складе 13%, як обіцяє уряд, або ж всі 17%, як прогнозує Національний банк ? Рішення, які приймає діюча влада, напевно, самий гнітючий фактор для великих компаній, і для підприємців. Як можна будувати бізнес, коли під виглядом реформ уряд намагається в черговий раз залізти в кишені платників податків у пошуку нових джерел наповнення «дірявого» бюджету? ».

Його колега і вже екс-підприємець Павло Карназицкій додає, що у громадян немає попиту, передумов до збільшення обороту – нуль, а імпортна сировина стала дорожче. Примітно, що даний момент Карназицкій зайнятий процесом закриття своєї справи. «Безглуздо працювати за копійки, щоб платити податки за дурниці уряду», – пояснює він своє рішення.

Український бізнесмен, що займається перевезеннями, але попросив не називати його імені, вважає можливим підвищення податків тільки в тому випадку, якби Україна вже відновилась після економічної кризи та воєнних дій. «Але як можна обкладати європейськими податками країну, де мінімальна зарплата найнижча на Євразійському континенті ?!», – обурюється він.

Що робити, коли гроші з неба не падають?

Тим часом, самі бізнесмени та старт-АПЕР переконані, для ведення бізнесу все ж потрібно пристосовуватись і підлаштовуватись під нові реалії – з них також можна отримати вигоди.

Наприклад, керівник «City Beach Club» Максим Радуцький переконаний, що зневірятись рано. За його словами, бартер знову в тренді – це не допомагає розвиватись, але зате допомагає вижити. А плюсом можна вважати те, що ера роздутих прайс-листів пройшла, і люди вчаться домовлятись. При цьому, говорить Радуцький, виживуть все одно найсильніші – ті, хто при існуванні багатьох негативних факторів зможуть не лише зберегти, а й розвинути своє підприємство. В умовах, коли «гроші з неба вже не валяться» підприємець радить своїм колегам «придумувати, креативити, а іноді й хитрувати».

Павло Харламов, у свою чергу, стверджує, що 2015 пройде для багатьох компаній і підприємців під гаслом «Протриматись і не потонути!». Він, як і Максим Радуцький, упевнений: виживуть в першу чергу ті, хто зможе адаптуватися під мінливу зовнішнє середовище, а також навчитись чути свого клієнта, споживача. Керівник школи журналістики зауважує, що завдання номер один для вітчизняного бізнесу – подорослішати. А стимулом для цього дорослішання якраз виступають сьогоднішні жорсткі умови.

До того ж, варто згадати, що в 2015 році, згідно заявам уряду, зазнають змін не тільки державний бюджет і Податковий Кодекс, але також і Трудовий Кодекс. Що отримають українці з усіх правок в сухому залишку – складно сказати. Неминуче і подальше перекроювання різних законів, постанов і розпоряджень.

Як показує практика, така обстановка і податковий тиск не сприяє зростанню підприємницької діяльності і характеризується ще більшими неплатежами податків та переходом економіки в тінь.

Джерело: Мінфін

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?