Новини світу кредитування та банківських послуг.

Окупація Криму. Що робити клієнтам банків?

Про те, що буде з вкладами жителів Криму, чи мають позичальники, позбавлені можливості погашати кредит на півострові, право на кредитні канікули, і чи існує небезпека того, що позичальники не повернуть кошти, позичені у фінустанов розповів спів-керівник практики банківського та фінансового права Gide Loyrette Nouel .

clip_image001

Як бути вкладникам, які проживають на території Криму, в ситуації, що склалась? Які права, відповідно до вітчизняного законодавства, мають вкладники, які проживають на окупованій території? Яким має бути алгоритм їхніх дій, спрямований на отримання своїх вкладів?
Територія АР Крим зараз підлягає декільком правовим режимам. По-перше, законодавствам, одне з них – українське, що відповідає міжнародному праву; друге – фактичні правила: суміш українського законодавства, постанов місцевого парламенту і уряду (обидва – визнані незаконними в Україні), а також перехідних і загальних положень законодавства Російської Федерації.
Законодавство України про окуповані території не визнає дії російського законодавства і якихось особливих положень про господарську діяльність у зв’язку з окупацією. Частково це було зроблено через те, що багато членів законодавчих зборів України намагались ввести особливі винятки з заборони на ведення господарської діяльності, передбаченого законопроекту.

Частина народних депутатів заперечувала проти підходу в цілому, посилаючись на те, що санкції вдарять по українським громадянам, які залишилися на території півострова. Відповідно, підстав стверджувати про особливий режим депозитних рахунків на окупованій території не мало сенсу аж до розпорядження Національного банку України № 260 від 6 травня ц.р., яким регулятор відкликав ліцензії банків з головним офісом в АР Крим, зобов’язав всі інші банки закрити свої відділення в АР Крим, а також заборонив встановлювати кореспондентські відносини з банками в АР Крим.
Таким чином, переказ коштів на "материкову" частину і назад зараз значно ускладнений, принаймні фактично (законність втручання НБУ в діяльність банків на території України зазначеним чином підлягає спеціальному розгляду). Оскільки Нацбанк не передбачив перехідного періоду, не вніс положення про особливий період в інші регуляторні акти, ситуація змушує нас шукати спосіб виконання зобов’язань банків перед вкладниками аналітичним шляхом.

Виходячи із загальних принципів права про вклади, вкладники можуть звертатись з вимогою видати вклад за місцем знаходження головного офісу банку, що широко підтверджується судовою практикою розвинених країн. Крім того, законом встановлена підсудність судам міста Києва позовів до банків, філіям та відділенням, що мають зареєстровану адресу в Криму.
Відповідно, у вкладників навіть є вибір для підсудності. Як і раніше, корисно скаржитись регулятору на невиконання своїх зобов’язань банком.
У жителів Криму зараз також відсутня можливість погашати заборгованість по кредитах. Чи мають вони право, у зв’язку зі сформованою ситуацією, отримати кредитні канікули від банків?
Кредитні канікули законодавством не передбачені. Варіант скористатись ситуацією як обставинами непереборної сили (форс мажор) теоретично є, проте ми знаємо виключно про негативні результати звернення в торгово-промислову палату за підтвердженням таких обставин. На думку ТПП, ситуація в АР Крим не дає достатніх підстав для звільнення від виконання зобов’язань.
Відповідно, на боржників (позичальників) лягає обов’язок довести, що виконанню зобов’язань заважали непереборні сили або що кредитор (банк) прострочив прийом зобов’язань. Зрозуміло, що внести гроші на депозитний рахунок нотаріуса теж далеко не завжди можливо: українських нотаріусів в АР Крим не багато.

Чи захищені українські банки законом в ситуації, що склалася? Чи існує небезпека того, що позичальники не повернуть позичені у фінустанов кошти?

clip_image002

Договори повинні виконуватися. У сформованій ситуації особливого значення набуває поділ публічних і приватних правовідносин. Кредити і позики відносяться до приватних відносин, що виникли з цивільних та господарських договорів. Такі договори переживуть зміну законодавства і спори щодо них будуть вирішуватися відповідно до українського законодавства.
Існує ризик, що законодавство РФ зажадає реєстрації нинішніх кредиторів, що вже видали гроші, як кредитні установ, однак, наскільки нам відомо, закони РФ про особливості перехідного періоду такого не передбачають. Відповідно, банк може звертатись до суду України або суд РФ (за місцем знаходження відповідача) за стягненням боргу.
Більшість же публічних правовідносин підлягає трансформації, щоб дотримувалось законодавство РФ; після перехідного періоду існуючі публічні відносини будуть припинені. У кредитних відносинах це загрожує, в першу чергу, реєстрами обтяжень рухомого і нерухомого майна.
Наприкінці 2014 – початку 2015 р. можлива наявність паралельних реєстрів права власності об’єктів, що знаходяться в АР Крим. На цій підставі можливі масштабні зловживання по неправомірному відчуженню об’єктів, що знаходяться в заставі банку. Крім того, підлягають перереєстрації та юридичні особи, відповідно, ідентифікація позичальника для визначення належної сторони може сильно ускладнитись; зокрема, питання ідентифікації і "роздвоєння" особистості позичальників виникнуть з початку 2014.
На сьогодні немає гарантій, що юридична особа, зареєстрована за законодавством РФ буде універсальним правонаступником юридичної особи, зареєстрованої в Україні. Однак такий поворот подій принесе не тільки звільнення від кредитів, а й втрату прав на банківський вклад. Водночас, наступність фізичних осіб, які змінили громадянство, особливої тривоги не викликає.

Джерело: www.banki.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?