Новини світу кредитування та банківських послуг.

Нові правила підтримки банків державою.

Уряд встановив правила, за якими буде надавати допомогу проблемним банкам. У чому вони полягають, які установи можуть розраховувати на підтримку державою, і що думають про нову схему націоналізації експерти.

Якщо банк має серйозні проблеми з платоспроможністю, у нього є кілька шляхів. Перший – просити у власника вливання додаткового капіталу . Якщо цей варіант неможливий, тоді у фінустанову вводять тимчасову адміністрацію, після якої починається ліквідація – якщо для банку не знайдеться новий інвестора-покупць або якщо держава його НЕ націоналізує. Саме останнього варіанту і присвячено постанову Кабінету Міністрів від 25.11.2014 р, що встановлює правила, які визначають умови капіталізації банків державою, в тому числі – націоналізації фінустанов. Мова йде про Постанову Кабміну N632 – «Порядок придбання акцій банків в обмін на облігації внутрішньої державної позики».

Загальні правила

Сclip_image001хема підтримки державою виглядає наступним чином: НБУ вносить в Кабмін пропозицію на покупку акцій того чи іншого банку, а виконавчий орган приймає відповідне рішення. При цьому проект рішення вносить на розгляд Міністерство Фінансів з урахуванням рекомендацій та пропозицій спеціальноъ «Експертно-аналітичної ради з питань участі держави в статутному капіталі банків». Якщо рішення виявляється позитивним, то Мінфін випускає і вносить до статутного капіталу банку облігації внутрішньої державної позики і оформляє права держави на управління установою.

Згідно з постановою, держава може допомагати всім видам установ – як банкам, більше 75% акцій яких належить державі (Укргазбанк, Київ, але не санаційний Родовід-банк), так і приватним банкам з недостатнім рівнем капіталу, а також банкам зі статусом неплатоспроможних, яких виводять з ринку.

Підтримка при нестачі капіталу

Для того щоб держава підтримала банк з недостатнім рівнем капіталу, необхідно, щоб загальні збори акціонерів прийняли відповідне рішення, фактично погодившись на націоналізацію установи: в результаті, держава повинна володіти не менше ніж 75% + 1 акція банку.

Крім цього, статутний капітал банку повинен бути зменшений на максимальну суму збитків, яка буде розрахована після незалежного діагностичного обстеження. При цьому статутний капітал повинен бути збільшений за рахунок депозитів топ-менеджменту установи та акціонерів банку, які володіють не менше 10% акцій – іншими словами, вони повинні конвертувати свої вклади в акції.

Ще одна обов’язкова умова – згода акціонерів на те, що Мінфін стверджує свою людину на посаду радника глави правління банку, щоб регулярно відстежувати роботу фінустанови і отримувати про неї звіти.

Порятунок неплатоспроможних

Підтримувати неплатоспроможний банк, який виводять з ринку, держава буде лише у випадку, якщо Фонд гарантування вкладів фізосіб забезпечив зменшення статутного капіталу фінустанови до 1 гривні.

Але головне: неплатоспроможний банк зможе розраховувати на допомогу держави, тільки якщо частка активів банку становить 2% і більше в загальних активах банків України та / або обсяг депозитів в установі становить 2% і більше від загального обсягу вкладів у банківській системі.

За даними НБУ на 1.10.2014 р таким критеріям відповідають 13 банків в частині депозитів і 13 банків в частині активів (Приватбанк, Ощадбанк, Укрексімбанк, Альфа-Банк, Дельта-Банк, Фінанси та Кредит, Укрсіббанк, Ощадбанк Росії, ВТБ, ПУМБ, Надра, Юникредит, Укрсіббанк, Кредит Агриколь ). Важливий момент: якщо банк відповідає зазначеним критеріям, але в схемі його роботи були серйозні порушення, то теоретично держава не повинна його фінансувати – від цього вбереже НБУ, який не внесе в такому випадку в Кабмін відповідну пропозицію з націоналізації.

Ще жорсткіше, або рекапіталізація по-європейськи

Деякі положення нової постанови експерти схвалюють – зокрема, метод, за яким держава відбирає для допомоги лише ті неплатоспроможні банки, у яких частка активів або пасивів 2% і вище. Однак зазначена норма, на думку фахівців, має поширюватись не тільки на банки зі статусом неплатоспроможних, але і на всі установи, які хочуть отримати фінансування держави. «Я вважаю, що практично єдиним випадком, коли державі доцільно рекапіталізувати приватний банк, є рекапіталізація великих системних банків, так званих« too big to fail »(« занадто великі, щоб впасти »- ред.). З боку пасивів це банки, що володіють великою кількістю роздрібних депозитів; з боку активів, це банки, які реально кредитують населення і підприємства країни, а не тільки свою групу компаній. Таким банкам держава просто не може дозволити збанкрутувати, оскільки наслідки такого банкрутства будуть занадто важкими для всієї економіки країни.

Експерт підкреслює, що в Європейському Союзі досвід державної підтримки приватних банків виявився успішним, тому що рекапіталізація проводилась за чіткими правилами. «У ЄС пряма рекапіталізація банків проводилась за допомогою особливого стабфонду – ESM (European Stability Mechanism), відповідно до певних правил ЄС. Фінансування надавалось з цього фонду виключно тим фінустановам, до порятунку яких не можна залучити приватний капітал. І що найголовніше – доступ до фонду могли отримати лише ті банки, які були готові до проведення реформ і зміни ведення бізнесу ».

Багато законодавчих норм, прийнятих в ЄС, були б корисні і для України. Приміром, умови рекапіталізації «за європейськими стандартами» включають такі обов’язкові пункти.

Перш за все, бюджетне фінансування не повинно бути безповоротним: банк повинен бути зацікавлений в якомога швидшому погашенні заборгованості перед державою.

По-друге, рекапіталізований державою банк повинен провести реструктуризацію активів і зменшення балансу. Наприклад, нідерландська ING продала свій тайванській страховий підрозділ взамін на капітальне вливання від уряду Нідерландів.

Нарешті, націоналізований банк повинен виконувати ряд обмежень, поки не поверне кошти державі, або поки не реалізує план реструктуризації активів. Наприклад, в європейських банках, рекапіталізованих державою, на законодавчому рівні була обмежена зарплата топ-менеджменту. «У деяких випадках реформування установи з метою отримання держпідтримки може передбачати повну заміну менеджменту, який виявився неспроможним. Наскільки українські установи готові виконувати такі правила – це вже інше питання ».

Джерело: Prostobank.ua

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?