Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?

Шквал дискусій викликало рішення НБУ заборонити конфіскацію застав по валютних іпотечних кредитах. І поки позичальники радіють, що позбулись ризику втратити житло, банки очікують масових неплатежів по кредитах. Як діє мораторій, і що він приніс позичальникам і банкам.

Сім’я Степанових купила свою квартиру в кредит ще до кризи 2008 року. Хоча валютних доходів у подружжя не було, іпотеку оформили в доларах – обидва непогано заробляли в будівельній галузі та девальвації не побоювалися. Як виявилося, даремно – фінансова криза не тільки обвалила гривню, так що борг по кредиту зріс на 60%. Одночасно з девальвацією впали ціни на нерухомість, і заставу за кредитом подешевшала майже вдвічі, а подружжя враз позбулось роботи.

Щоб продовжувати платити по кредиту, обом довелося шукати підробітки – від викладання в школі до роботи водієм таксі, але борг майже не clip_image001зменшувався. Через п’ять років безперервних зусиль позичальників наздогнав новий удар – чергова девальвація, в результаті якої долар подорожчав ще майже на 40%. Виявилось, що навіть відмовитись від житла і продати квартиру – більше не вихід, адже поточна вартість нерухомості не покривала залишок кредиту після декількох років виплат. А значить, позичальникам довелося б не тільки продати квартиру, але і продовжувати виплачувати позику за неї. Додайте до цього двох дітей на руках і тривалі проблеми в галузі, де працевлаштовані позичальники – і зрозумієте загальну картину.

Така історія – не унікальна. Багато українських позичальників виявились змушені переплачувати за квартиру в кілька разів після двох девальвацій, при цьому постійно ризикуючи позбутись житла, якщо їх платоспроможність похитнеться. З цієї точки зору закон про мораторій на вилучення застав за валютними кредитами став рятівною соломинкою.

Згідно з його нормами, відчуженню не підлягає нерухомість, яка виступає основним місцем проживання позичальника – квартири, куплені з інвестиційною метою або для здачі в оренду під дію мораторію не потрапляють. Крім того, площа житла не повинна перевищувати 140 квадратних метрів для квартири і 250 квадратних метрів для житлового будинку. Також закон забороняє банкам передавати борг за таким кредитом третій особі (колекторській компанії тощо).

При цьому банкіри бачать в мораторії зовсім протилежне. «Закон оцінюю негативно, тому що істотно знижується можливість працювати з проблемними позичальниками, а у позичальника з’являється привід не погашати зобов’язання перед банком», – коментує начальник управління середніх і малих кредитів Імексбанку.

Крім того, експерти побоюються, що мораторієм можуть скористатись серед іншого ті позичальники, хто вже і так кілька років не виконує свої зобов’язання. А тому заборону на відчуження застав може стати «прикриттям» для шахрайських схем.

Компроміс можливий

Насправді мораторій на відчуження застав по валютних кредитах ввели тимчасово: до прийняття нового закону, який врегулює погашення кредитів в іноземній валюті з урахуванням зміни курсів валют. Проект такого закону Кабінет Міністрів повинен був внести до парламенту до 21 червня – протягом двох тижнів після набрання чинності закону про мораторій. Правда, терміни розгляду і прийняття закону не обмовляються, проте робота над ним йде активно. Спектр пропонованих рішень варіюється від радикальних заходів, таких як конвертація всього кредиту за старим валютним курсом (чого вимагають деякі позичальники на пікетах під стінами НБУ) до вельми непростих і хитромудрих схем.

Дискусії обумовлені тим, що банкіри, законодавці і позичальники не можуть прийти до єдиної відповіді на питання: хто повинен нести відповідальність за ситуацію, що склалась.

З одного боку, позичальник, оформлюючи кредит у валюті, добровільно звалив на себе валютні ризики. Ті, хто віддав перевагу позиці в національній валюті, не постраждали від двох девальвацій, але заплатили за відсутність ризику більш високою процентною ставкою. Якщо закон про реструктуризацію буде прийнятий в такому вигляді, яким його хочуть бачити валютні позичальники, то ситуація виглядатиме не цілком справедливо. Адже гривневі позичальники платили за кредит більше, і при цьому не можуть розраховувати ні на зниження процентної ставки, ні на списання частини боргу.

З іншого боку, банки як професійні учасники ринку набагато краще позичальника обізнані про валютних та інших фінансових ризиках. Будь який ризик-менеджер, що оцінює благонадійність позичальника, знає, що ризиковано видавати кредити в інвалюті тим, чиї доходи до долара не прив’язані. І проте, фінустанови не вжили нічого, щоб захистити себе від хвилі неплатежів у разі подорожчання валюти.

Є й третя точка зору, згідно з якою головний винуватець непростій ситуації – держава в особі Національного Банку та уряду, які допустили різку девальвацію гривні.

Тому вихід із ситуації знаходиться в площині компромісу, до якого учасники ринку вже готуються. «Ми вважаємо, що розробка програм лояльності для погашень валютних кредитів за всебічної підтримки держави і рівноправний розподіл ризиків між банком, позичальником і державою найбільш оптимальні в нинішніх умовах», – розповідає Олена Трояновська, начальник управління моніторингу кредитних програм банку «Хрещатик».

Що пропонують

Законопроектів депутати і банкіри розробили кілька. Два з них парламент вже відхилив, ще три знаходяться на розгляді.

Наприклад, відповідно до одного з законопроектів (номер 4185а від 27.06.2014 р.) конвертація проводиться за офіційним курсом НБУ на 1.01.2014 р. (7,99 гривень за долар, 11,04 гривні за євро). А також по курсу НБУ на момент конвертації. На суму, отриману в результаті конвертації за курсом на 1.01.2014 р., нараховуються відсотки за ставкою 16,5% річних; на суму, що залишилась (сума кредиту у гривні за курсом НБУ на день конвертації мінус сума кредиту в гривні за курсом НБУ на 1.01.2014 р.) нараховується 0,1% річних. Якщо позичальник не допускає прострочень в погашенні кредиту, то наприкінці терміну різниця між двома сумами (еквівалент кредиту в гривні за курсом НБУ на день конвертації і на початок 2014) списується, позичальник сплачує тільки відсотки на неї в розмірі 0,1% річних. Якщо ж після реструктуризації позичальник не може погашати кредит, він може передати банку заставу, після чого кредит вважатиметься погашеним, навіть якщо вартість застави менше залишку по кредиту. Передбачається, що конвертувати можливо буде будь-який валютний кредит, крім нецільової іпотеки, отриманої з метою ведення підприємницької діяльності.

Другий проект (номер 4185а-2 від 01.07.2014 р.) – найбільш строгий, і саме його за інформацією в ЗМІ підтримує керівництво НБУ. Він пропонує конвертувати тільки кредити на житло, яке є основним місцем проживання позичальника, і тільки один кредит на позичальника. Позика конвертується за офіційним курсом на дату конвертації, ставка фіксується на рівні зазначеної в договорі, а новий щомісячний платіж не може перевищувати старий, перерахований за курсом НБУ на 1.01.2014 р. Проте, як і в попередньому випадку, частина кредиту, що дорівнює різниці між його еквівалентом у гривні за курсом на день конвертації і на 1.01.2014 р. може бути списана. Правда – на умовах, встановлених банком.

Третій законопроект ( 4185а-3 від 01.07.2014 р.) пропонує конвертувати всі валютні кредити громадян та суб’єктів мікропідприємництва за курсом НБУ, що діяв на дату укладення договору. При цьому раніше внесені платежі не перераховуються. Ставка по позиці встановлюється на рівні облікової ставки НБУ на 3.02.2014 р. – 6,5% річних.

У кожному разі, після прийняття закону і закінчення терміну, відведеного на реструктуризацію кредитів (протягом якого мораторій на відчуження застав ще діятиме) позичальникам все одно доведеться платити за своїми зобов’язаннями. А у тих, хто не буде вносити платежі і не погодиться на реструктуризацію, банки, як і раніше зможуть конфіскувати заставу. Так що глобального припинення платежів за кредитами в результаті мораторію банкам побоюватися все ж не варто. Як і позичальникам не варто розглядати мораторій як гарантію збереження за ними іпотечної нерухомості і привід не погашати кредит.

Джерело: Prostobank.ua

Будемо вдячні за оцінку
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Поставте оцінку першим)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.