Фахівці з кредитування часто стверджують, що освітні кредити – вигідне капіталовкладення і з ними не можна не погодиться. Ви вкладаєте гроші не просто в річ, яка після її придбання падає в ціні, що характерно для споживчих кредитів, ви вкладаєте гроші у майбутнього спеціаліста, який може, й буде приносити прибуток.

Освітній кредит може бути використаний на оплату першого, другого вищого, а також додаткової освіти. Варто правда зауважити, що українські освітні кредити з натяжкою можна назвати класичними. Справа в тому, що кредит на освіту має бути довгостроковим – не менше 5-6 років, для того щоб студент встиг закінчити ВИШ і знайти роботу, щоб справно виплатити кредит, так само не завадило б, щоб кредит видавався самому студенту без вимоги застави та поручительств, мати відстрочку на виплату основної суми кредиту і відсотків на весь період навчання студента і нарешті видаватися під невеликий відсоток.

Не потрібно мати семи п’ядей у чолі, щоб зрозуміти – українські банки не готові йти на такі умови кредитування. Ось чому освітні кредити на українському ринку більше схожі на звичайні споживчі просто зі своїми нюансами.

Що ріднить освітні кредити в Україні з споживчими – так це в першу чергу, те, що сума кредиту залежить від платоспроможності та фінансового добробуту позичальника або позичальників, що цілком нормально, якщо мова йде про додаткове або другу вищу освіту, але які гарантії можна вимагати ще з вчорашнього учня школи, якому потрібно перша вища освіта? Ось і виходить, що в більшості випадків позичальниками виявляються батьки майбутнього студента.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


*