Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?

В даний час користуються двома трактуваннями поняття «кредит». Є думка, що слово «кредит» походить від латинського credit, яке перекладається, як «він вірить». Згідно з іншим думку слово «кредит» пов’язане з латинським терміном creditum, мають переклад як «борг» (позика).

Під кредитними відносинами на практиці розуміють передачу в тимчасове користування деяких матеріальних цінностей (у грошовій або ж у товарній формі) на умовах повернення, платності і терміновості, що реалізується у вигляді певних кредитних угод, що мають безліч форм і умов.

Під сутністю кредиту розуміють економічні відносини між кредитором і кредитоотримувачем, пов’язані з зворотним рухом вартості в грошовій або товарній формі.
Кредитор і кредитополучатель (позичальник) виступають суб’єктами кредитних відносин. Це можуть бути будь-які юридично особи, а також дієздатні громадяни (фізичні особи), здатні нести матеріальну відповідальність, пов’язану із зобов’язаннями кредитного договору.

kredit_suzhnost-300x107Кредитор являє собою суб’єкт кредитних відносин, який передає в тимчасове користування вартість, а кредитополучатель (позичальник) – це суб’єкт, який отримує кредит і зобов’язаний повернути його у визначений договором строк. Позичальник і кредитор в рамках кредитних відносин можуть мінятися ролями. Також в сучасних умовах розвитку товарно-грошових відносин можливе одночасне функціонування суб’єкта, як в якості кредитора, так і позичальника. Наприклад, банки протягом усієї своєї діяльності одночасно виступають у ролі, як кредитора, так і позичальника.

Об’єкт кредитної угоди – позичена вартість, іншими словами вартість у товарній або грошовій формі, яку кредитор передає позичальнику в тимчасове користування.

На сучасному етапі кредит виконує дві важливі функції:

– Перерозподільні функцію;

– Функцію заміни готівкових грошей кредитними операціями.

Перерозподільна функція кредиту полягає в передачі приналежним одним економічним суб’єктам тимчасово вільних коштів в товарній або грошовій формі іншим економічним суб’єктам у тимчасове користування на умовах терміновості, зворотності і найчастіше платності.

Друга функція кредиту полягає в те, що на його основі створюються платіжні засоби, результатом використання яких є економія витрат обігу. Ця функція взаємопов’язана з особливостями сучасної організації грошового обороту, іншими словами, з переважанням безготівкової форми розрахунків. Надають кредит в основному банки. Клієнт вступає з банком у кредитні відносини при приміщенні і зберіганні своїх грошей в банку, крім того, він створює умови для заміщення готівкових грошових коштів в обороті активними кредитними операціями, виражених записами за банківськими рахунками. Таким чином, стає можливим проведення безготівкових розрахунків, надання позик в безготівковому порядку.

Основними принципами кредитування є терміновість і повернення, а також цільовий характер, платність і матеріальна забезпеченість кредиту.

Зворотність і терміновість кредиту означають, що позика, що надається позичальнику, має бути повернена в визначений кредитним договором строк.

Цільовий характер кредиту і його призначення визначаються кредитоотримувачем, проте також і кредитодавець (банк) при видачі кредиту виходить з певного об’єкту кредитування, призначення кредиту, з певного проекту. Зворотність у визначені договором строки забезпечується дотриманням принципу цільового спрямування позички, так як ці терміни визначені з урахуванням виконання конкретних господарських операцій.

Принцип матеріальної забезпеченості кредитування пов’язаний з тим, що боржник зобов’язаний реалізувати прокредитувати проект, тобто придбати саме ті товарно-матеріальні цінності, під які було видано йому кредит. Але на практиці найчастіше в момент видачі позики йому не протистоять певні товарно-матеріальні цінності або витрати. Подібні кредити видаються, наприклад, під майбутні витрати по виробництву товарів, розвитку підприємництва, комерційної діяльності і т.д. В якості забезпечення повернення позички тут можуть приймати заставу майна, поручительство, гарантію, страхове свідоцтво про страхування відповідальності за неповернення кредиту та ін

Форма кредиту дає характеристику зовнішнього прояву та організації кредитних відносин, вона визначається такими ознаками: складом учасників кредитної угоди, об’єктом угоди, цільовим призначенням і т.д.

Зміни товарно-грошових та виробничих відносин призводять до змін діючих форм і створенню нових кредиту.

В залежності від позиченої вартості розрізняють такі форми кредиту: грошову, товарну і товарно-грошову (змішану).

В залежності від учасників кредитної угоди і цілей розрізняють кредит: банківський, державний, іпотечний, споживчий, комерційний, лізинговий, факторинговий.
За способом надання кредиту кредитні угоди бувають: прямі і непрямі.
За сферою функціонування розрізняють кредит національний та міжнародний.

В історичному відношенні товарна форма кредиту передувала грошової. Вона позначає надання та повернення позиченої вартості у вигляді товарної вартості. В даний час переважною формою кредиту є грошова, пов’язана з наданням, поверненням кредиту і сплатою відсотків у грошовій формі (наприклад, банківський кредит, іпотечний і т.д.). Дуже часто в сучасних умовах грошова форма поєднується з товарною, наприклад, комерційний кредит, прокат речей, продаж товарів у розстрочку платежу та ін

Існує безліч цілей отримання кредитів та об’єктів кредитування, але їх можна об’єднати в групи продуктивної та споживчої форм кредиту. У разі продуктивної форми кредиту передбачається його використання на цілі виробництва, на продуктивні цілі. А споживча форма використовується з метою споживчих потреб громадян.

Основна форма кредиту, яка, по суті, виробляє всі інші, – це банківський кредит, що представляє собою рух позичкового капіталу, який надається банками у позику у тимчасове користування за плату.

Державний кредит представляє кредитні відносини з питання акумуляції коштів державою з метою фінансування державних витрат. Кредитодавець виступають, як фізичні, так і юридичні особи, а кредитоотримувачем виступає держава.
Комерційний кредит пов’язаний з кредитною угодою, суб’єктами якої виступають підприємства – продавець і покупець. Позику продавець надає в товарній формі у вигляді відстрочки платежу в момент продажу товару (або послуги). Покупець видає продавцю замість вексель із зобов’язанням здійснити платіж у визначений термін з оплатою відсотків.

Споживчий кредит є відображенням економічних відносин між суб’єктами: кредитором і позичальником з питання кредитування кінцевого споживання. Позики видаються населенню для здійснення задоволення споживчих потреб громадян.

Лізинговий кредит характеризує відносини між суб’єктами угоди – юридично самостійними особами, по питанню, що стосується передачі в лізинг, наприклад, основних засобів виробництва у тривале користування, а також проведення фінансування придбання нерухомого і рухомого майна, що орендується.

Іпотечний кредит являє собою особливу форму економічних відносин, пов’язаних із наданням довгострокових позик під заставу нерухомого майна.

Що стосується факторингу, то це операція, яка пов’язана з поступкою кредитором (постачальником) іншій особі (фактору) підлягають оплаті з боку платника (боржника) боргових вимог (платіжних документів за надані товари, виконані послуги) і передачею фактору прав на отримання платежу за борговими вимогам.

Будемо вдячні за оцінку
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Поставте оцінку першим)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.