Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?

У Національному банку 26 грудня погодили остаточний текст Меморандуму щодо врегулювання питання реструктуризації іпотечних кредитів в іноземній валюті.

Так, згідно з текстом Меморандуму , реструктуризація буде проводитися за іпотечними валютними кредитами з залишком основної суми боргу не вище 2,5 млн. гривень за офіційним курсом на 1 січня 2014 року, який до того моменту становив 7,9903 грн / долар.

Документом також пропонується зафіксувати процентну ставку від суми кредиту, яка була реструктуризована за офіційним курсом, встановленим НБУ на 1 січня 2014 року, на рівні не вище, ніж зазначено в договорі споживчого кредиту в іноземній валюті протягом трьох років з моменту реструктуризації.

clip_image002Рішення про створення документу регулятор обґрунтував необхідністю зниження фінансового навантаження на позичальників у зв’язку з політичним і фінансовим кризою, який викликав рекордну девальвацію.

При цьому, в Нацбанку визнають, що підписання Меморандуму не є вирішенням проблеми, документ лише «відкриває шлях до остаточного врегулювання питання».

Як пояснив сам регулятор, даний Меморандум – це все лише декларація про готовність виконати умови. Тобто він не несе імперативний для банків характер і документ, який не має юридичної сили, буде виконуватися лише в тому в разі, якщо «підписанти довіряють один одному».

Повідомляється, що правила проведення реструктуризації будуть закріплені спеціальною Постановою Нацбанку.

Відзначимо, що на прощення заборгованості за кредитом, про що також йдеться в документі, можуть розраховувати не всі. Рішення банками буде прийматись на індивідуальних умовах виходячи із ситуації з попереднім погашенням боржником заборгованості за кредитом та за умови якщо кредит обслуговується без прострочень.

Крім того, документ повинен набрати чинності з моменту вступу в дію закону про внесення відповідних змін до Податкового кодексу України.

За словами представника Національного банку Андрія Дубаса, законопроект про відповідні зміни також повинен містити норму про скасування дії закону «Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті».

Зміни до Податкового кодексу необхідні в першу чергу для комерційних банків, що пов’язано зі специфікою оподаткування банків при формуванні та списання страхових резервів за такими кредитами.

«Як компенсаційний механізм, запропонований банкам, були обрані сформовані під ці кредити страхові резерви банків», – пояснив Андрій Дубас.

Втім, як стало відомо пізніше, думка народних депутатів і чиновників НБУ розходяться в частині вирішення проблеми з валютними позичальниками.

28 грудня Верховна Рада підтримала у другому читанні та в цілому проект закону № 1610 «Про внесення змін до закону України« Про мораторій на стягнення майна громадян України, наданого як забезпечення кредитів в іноземній валюті »щодо посилення захисту прав позичальників».

Олександр Писарук, перший заступник глави НБУ в інтерв’ю Delo.ua зазначив, що раніше керівництво Нацбанку і депутати, обговорюючи Меморандум до його підписання, домовилися про те, що даний документ не буде приймати форму закону, так як це умова МВФ. При цьому Рада не буде приймати закон про мораторій, тому що в разі прийняття він критично знижує мотивацію позичальників платити борги.

«І ось, домовившись про все це, ми в четвер з подивом спостерігали, як голосують у першому читанні закон про мораторій, і обговорюється в комітеті ще й закон про перерахунок доларових кредитів у гривню», – говорить Писарук.

Експерти визнають, що підписання меморандуму є не найефективнішим і справедливим способом вирішення проблеми.

«Звичайно, враховуючи економічну і політичну ситуацію в країні, неможливо застосувати одне універсальне рішення до кожного клієнта», – розповів Філіп Жоаньє, голова правління УкрСиббанку BNP Paribas Group. На жаль, в Україні поки не розроблені реформи і законодавство, які б рівною мірою забезпечували захист і гарантували права позичальників і банків, не піддаючи ризику всю економіку ».

Беручи до уваги «індивідуальних підхід до кожного позичальника», при реструктуризації немає ніяких гарантій, що надалі, якщо позичальник порушить якесь із умов договору, банк не перерахує курс на попередніх умовах.

«Допомога позичальникам, про яку йде мова в Меморандумі, незрозуміло на кого поширюється», – стверджує Ростислав Кравець, старший партнер адвокатської компанії «Кравець і партнери». Виходячи з тих пропозицій, вони стосуються менше піввідсотка всіх позичальників. Можна буде на пальцях двох рук перерахувати, хто потрапить під цю реструктуризацію ».

Примітно, що під стінами адміністративних будівель ось уже кілька тижнів тривають акції протесту незадоволених вкладників і позичальників. Рух, названий «Фінансовим майданом», вимагає врегулювання ситуації на валютному ринку, справедливого курсу та реструктуризації валютних заборгованостей.

Експерти припускають, що підписання Меморандуму та прийняття Верховною Радою мораторію на конфіскацію житла боржників по валютних кредитах може бути спробою знизити градус невдоволення громадян.

Джерело: Мінфін

Будемо вдячні за оцінку
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Поставте оцінку першим)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.