Наш досвід показує, що значна частина українських компаній, які створювались 10 і більше років тому, залишилаються у своєму первозданному вигляді, тобто формати їх діяльності практично не враховують нові ризики і вимоги. 10 років в умовах сучасного світу – це величезний проміжок часу, протягом якого для бізнесу все встигло не раз змінитись. Не можливо залишатись однаково ефективними, використовуючи застарілі знання. Тому сьогодні поговоримо про декілька значущих зміни у світовій фінансовій системі, про які варто знати кожному власникові компанії.

Примус до прозорості

За останні 5 років у світі відбулося кілька знакових подій, які змусили багатьох замислитися про можливі ризики не зовсім «чистої» зовнішньоекономічної діяльності (далі – ЗЕД). Так, в 2009-2010 рр.. після жорстких вимог США від швейцарських банків надати конфіденційну інформацію. Банківська таємниця як така в Швейцарії сьогодні ліквідована. Цей прецедент став тенденцією. Тепер щодо підозрілого суб’єкта можуть перевірити будь-яку інформацію.

Крім того, в США прийнятий закон про оподаткування іноземних рахунків (FATCA), який перетворює банки всього світу в агентів американської податкової служби. Минулого року ми стали свідками погрому банківської системи Кіпру та удару по Британських Віргінських островах за допомогою так званої Offshore Leaks (витік інформації). Ці та інші чинники фактично не залишають шансів для ведення нечистої гри де б то не було.

 

Оffshore Leaks

Несподіваним і відчутним ударом по тих, хто віддавав перевагу вести непрозору гру, стала публікація конфіденційних документів про сотні тисяч суб’єктів ЗЕД. Рік тому – на початку квітня 2013 р. – у багатьох світових ЗМІ з’явилася інформація, пов’язана з офшорними компаніями. Обсяг оприлюднених файлів (2,5 мільйона документів) в 160 разів перевищує інформацію Wikileaks. У них фігурує більш 120000 офшорних компаній та імена 130 тисяч чоловік з 170 країн. Розкид дат, зазначених документів, знаходиться в діапазоні 30 років.

У цих документах зазначені реєстраційні дані 122 тисяч офшорних компаній BVI, списки осіб, які користувалися офшорами, копії особистих документів, у тому числі паспортів (та їх листування), а також інформація про банківські операції й інші бази даних, що мають відношення до політиків і бізнесменів світового рівня, найбільших компаній і банків.

Кількість подібних проектів найближчим часом буде збільшуватися. У світовій «бібліотеці» вже є і сторінка, присвячена Україні – http://mapukrainianpep.org/uk/ . Даний ресурс акумулює інформацію про майно, рахунки і бізнесі українських політиків і чиновників.

Закон FATCA

Через рік після ляпаса у вигляді Offshore leaks діловий світ чекало нове потрясіння. Йдеться про Закон FATCA (Foreign Account Tax Compliance Act), який набрав чинності 01.01.2013. Згідно FATCA в США тепер будуть публікувати звіти про оподаткування іноземних рахунків.

Офіційно цей Закон був прийнятий з метою запобігання ухилення американців від сплати податків у скарбницю країни, незалежно від того, де було отримано прибуток. На ділі ж він уніфікує світове фінансове законодавство. Країни, що мають контакти з американською фінансовою системою, стають «податковими агентами» IRS (Податкове управління США). Це означає, що вони зобов’язані ділитися конфіденційною інформацією про своїх клієнтів з регулюючими органами США.

У лютому 2013 року єврокомісар з податків Альгірдас Шемета заявив про плани «дублювання» акта FATCA в ЄС в 2015 році. Великобританія, Ірландія, Німеччина, Франція, Іспанія, Італія, Швейцарія вже підписали угоди з США. На стадії узгодження знаходиться і угода з Китаєм. У цьому процесі знаходиться і Україна: у квітні 2014 керівник податкової служби України Ігор Білоус заявив про плановане приєднання України до FATCA.

Згідно із зобов’язаннями по FATCA українська Державна податкова служба повинна:

  • контролювати ситуацію у своїх банках (фінансових компаніях), з точки зору відбору та оцінки клієнтів;
  • не допускати ухилення від сплати американськими юридичними та фізичними особами податків у скарбницю США;
  • передавати в централізованому порядку необхідну інформацію IRS.

 

Ризики бенефіціарів

У разі недотримання міжнародних законів, що стосуються ЗЕД, компанії чекають серйозні санкції аж до арешту активів. Запідозривши ту чи іншу компанію в нечистої діяльності, фіскальні органи ЄС можуть застосовувати стандартизовану процедуру по збору конфіденційної інформації без всяких судових рішень. Оперативність отримання такої інформації – один тиждень. Також важливо розуміти, що при інформаційних запитах з боку українських фіскальних органів процедури будуть проводитися аналогічно, в тому числі і щодо активів, які зареєстровані через номіналів.

До числа ризиків також належить запровадження нового стандарту обміну інформацією про платників податків в автоматичному режимі Common Reporting Standard, який був підготовлений і представлений 13.02.2014 р. в рамках співпраці G20. Цим стандартом передбачається отримання даних про зарубіжні доходи своїх резидентів (як юросіб, так і фізосіб) в автоматичному режимі, а не за запитом, як зараз). Так будуть відслідковуватися операції за рахунками юридичних, фізичних осіб та трастів із залишком понад $ 250 000. Для банків та інших фінансових організацій вводиться обов’язок виявляти фактичних власників активів. При цьому повинна розкриватись інформація і про тих, хто контролює ці структури.

Трохи про ризики бенефеціарів, бізнес яких знаходиться в Криму. Умови ведення бізнесу на цій території посилилися після прийняття Закону № 4497-1 від 20 березня 2014 «Про правовий режим тимчасово окупованій території» (2-е читання 08.04.14г.). Згідно ст. 7 цього Закону без спеціального дозволу забороняється будь-яка господарська діяльність, що вимагає реєстрації, ліцензії або дозволу, як з метою отримання прибутку, так і без мети одержання прибутку. Також законом забороняється організація грошових переказів. Відповідальність за недотримання цих вимог і за порушення заборони на ведення господарської діяльності несуть власники 1-го, 2-го і 3-го рівнів, які володіють акціями або частками в капіталі від 5% до 50%.

Неприйнятий поки законопроект

У числі потенційних ризиків можна віднести і можливий вступ в дію законопроекту 1248 «Про повернення капіталів, які знаходяться і зареєстровані в Республіці Кіпр, офшорних зонах та інших юрисдикціях, звільнених від подвійного оподаткування, або тих, які мають пільговий режим оподаткування». Відповідно до законопроекту повернення капіталу необхідно буде здійснити протягом 3-х місяців з дня набрання Законом чинності. При поверненні коштів (перерахування на рахунки українських банків) 50% передається до держбюджету України. У разі невиконання перерахованих вище вимог, законопроект передбачає виключення суб’єктів підприємницької діяльності (юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців) з Єдиного державного реєстру із одночасним переходом на користь держави права власності на їх власність. А також відчуження об’єктів права власності, які належать фізичним та юридичним особам, які не здійснили повернення капіталів.

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.


*