Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?

На стан національної валюти України впливає ряд макроекономічних показників, а також – політичні аспекти.
Вчора Міжнародне рейтингове агентство Moody’s Investors Service знизило довгостроковий рейтинг емітента України з «Caa3» до «Ca», це передостанній рівень за рейтинговою шкалою агентства. Це означає, що в Moody’s вважають, що ймовірність дефолту на Україні дуже висока, і утримувачі українських облігацій можуть зазнати значних збитків.
Зниження рейтингу відбувається з тієї причини, що Україна почала переговори про реструктуризацію боргу. А це означає, що виплатити свої борги в тій мірі, в якій повинні, ми не в змозі. Фактично, це є визнанням своєї неплатоспроможності. Тобто, йдеться про якийсь технічний дефолт.

За словами експерта, в даний момент ми знаходимося в такій ситуації, коли всілякі негативні ефекти девальвації, про які говорилося ще півроку тому, почали проявляти себе. Спочатку девальвація викликала деяку ейфорію у населення, обумовлені тим, що людина, яка вклала кошти в доларах, отримав деякий спекулятивний прибуток. До того ж, доларові заощадження можна було обміняти на гривні і купити в два рази більше товарів, ніж це було можливо раніше.
Зараз же всі негативні ефекти вступили в дію: продовжується падіння промислового виробництва і зниження золотовалютних резервів.
Золотовалютні резерви перебували на критичних позначках і в 2013 році. Але зараз їх показники не витримують будь-якої критики. Тому що якщо ми будемо порівнювати їх з тими параметрами, які використовуються зовнішніми кредиторами для оцінки нашої платоспроможності, то побачимо, що критична точка давно вже пройдена.
Як нам відомо, обсяг золотовалютних резервів повинен бути не нижче обсягу тримісячного імпорту.
Якщо просумуємо показники імпорту за останні 3 місяці, то отримаємо приблизно 12 млрд. Дол., тоді як останні дані свідчать, що обсяг золотовалютних резервів становить 5,6 млрд. Дол.
Що ж стосується торговельного балансу, то в 2014 році простежувалося зниження показників імпорту та експорту. Імпорт почав знижуватися зважаючи на зменшення споживання, а експорт – зважаючи фактора Сходу, Криму і загального зниження купівельної спроможності і промислового виробництва. З жовтня 2014 експорт знижується більш агресивно, і торговий баланс продовжує залишатися негативним.
Той факт, що українська економіка була і є імпортозалежної, знаходить чітке відображення у структурі нашого торгового балансу. Торговий баланс залишається негативним. Це вкрай негативно, оскільки таким чином «вимивається» валюта з нашої країни. А ситуація на валютному ринку і без того важка.

clip_image001

Ще один фактор, що відображає стан економіки і очікування населення щодо поліпшення або посилення поточний ситуації – це стан роздрібних продажів. Показник роздрібних продажів січня 2015 на 23% нижче показника початку 2014 року. Це говорить про те, що купівельна платоспроможність населення істотно знизилася. Люди не готові витрачати стільки, скільки раніше. Відповідно, і бізнес не може заробляти більше. Це тягне за собою також збільшення безробіття.
У той же час ми можемо простежити певні позитивні тенденції платоспроможності населення, проаналізувавши ситуацію з оплатою послуг ЖКГ.
У січні 2015 населення сплатило за послуги ЖКГ порядку 88,3% нарахованої за цей період суми. (4,8 млрд. грн.). Серед регіонів найвищий у країні рівень сплати послуг ЖКГ спостерігався в Києві, Вінницькій та Сумській областях (98,4%), найнижчий – у Донецькій і Луганській (72,2% і 72,3% відповідно). Тобто, можна стверджувати, що поширена думка про те, що населення відмовляється оплачувати послуги ЖКГ, не відповідає дійсності.
Так, протягом останніх півроку середній обсяг виплат складав десь 92% -93%, і показники січня свідчать про те, що борг трохи виріс, але масової відмови платити за рахунками немає
.

clip_image002

Ринок нерухомості є важливим фактором інвестиційної привабливості в нашій країні. За останній рік ринкова вартість 1 кв.м. знизилася з 1700 дол. до 1 271 дол., тобто, падіння склало приблизно 25%. При цьому зниження вартості житла свідчить саме про відсутність попиту з боку зовнішніх інвесторів, так як зовнішні інвестори не мають можливості інвестувати в українську нерухомість у зв’язку з відсутністю спеціальних фондів, що дозволяють це.
Стан банківської системи – також важливий чинник. Якщо розглянути кілька ключових нормативів нашої банківської системи, то побачимо, що, наприклад, станом на 1 березня 2015 норматив достатності регулятивного капіталу склав 7,3%, тоді як згідно з нормами він повинен бути не менше 10%. Тому не дивно, що інвестиційна привабливість нашої країни знижується. Адже іноземний інвестор розуміє, що все це несе для нього певні ризики. Думаю, що очікувати приплив інвестицій протягом наступних 3-6 місяців не варто.
За словами аналітика, говорити про те, що на даний момент ми досягли «точки розвороту», зважаючи актуальних макроекономічних показників, ще не можна.

Ми не можемо говорити про те, що кошти, які надає фонд, є фактором довгострокового зміцнення гривні. Гривня як була, так і залишається практично виключно під впливом факторів політичного характеру. Фактор МВФ сьогодні – це скоріше додатковий момент, який утримує нашу національну економіку від дефолту.
Експерт стверджує, що якщо перемир’я збережеться і режим припинення вогню буде дотримуватися хоча б в тій мірі, в якій він дотримується зараз, і політичні реформи будуть реалізуватися хоча б в тій мірі, в якій вони реалізовуються зараз, то курс долара в кінці року буде знаходиться в районі 25-30 гривень. Якщо ж реформи не будуть втілені в життя, то відмітки 40 гривень за долар можна досягти всього протягом місяця.
Разом з тим, гривня продовжує залишатися не ефективною валютою для зберігання коштів. «На мою думку, зберігати кошти у гривні зараз не має абсолютно ніякого сенсу, як і раніше, з тієї простої причини, що ризики, які при цьому приймає на себе громадянин, який конвертує свої кошти в гривню, не є виправданими. Станом на сьогодні ставки за депозитами в національній валюті становлять 24-25%, у той час як інфляція вже досягла 34%.
До того ж не слід забувати про банківські спреди: різниці між продажем і купівлею валюти.
У більшості банків спред становить 3-4 гривні, тобто, перевищує 10%. У зв’язку з цим, я не можу стверджувати, що гривня є привабливим інструментом інвестування. Як і рік тому, найкращим варіантом зберігання коштів є валютна корзина, в якій присутні і долар, і євро, і гривня », – пояснює експерт.

Джерело: www.banki.ua

Будемо вдячні за оцінку
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Поставте оцінку першим)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.