Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?

Начальник управління монетарної політики НБУ пояснює, як слід трактувати показники грошової емісії.

Питання емісії гривні з різною періодичністю, але із завидною постійністю, розбурхує економічну громадськість України. У ЗМІ з’являються приголомшливі своїм масштабом цифри емісії, яку нібито здійснив НБУ. Проте методи підрахунку і джерела такої інформації часто залишаються загадкою.

clip_image002 Дискусія про вплив монетарної політики (зокрема, емісії) на економіку може і повинна вестися, але вона буде продуктивною лише в разі єдиного розуміння її учасниками відповідних категорій і термінів. Єдиний спосіб уникнути появи некоректної інформації – максимально доступне і відкрите пояснення. Цьому і присвячена дана публікація.

Для найбільш повного розуміння терміна «емісія грошей» має сенс розглянути його з трьох позицій:

– Емісія грошей – як процес їх випуску та його зв’язок з поняттям «друкарського верстата»;

– Емісія грошей як монетарний показник;

– Вплив емісії грошей на економіку, простіше кажучи, емісія це добре чи погано?

Отже, емісія – це процес випуску грошей центральним банком для задоволення потреб економіки в платіжних засобах.

У сучасному світі «первинна» емісія завжди безготівкова. Вона здійснюється виключно шляхом зарахування відповідної суми коштів на кореспондентські рахунки банків у центральному банку. І навпаки, коли гроші вилучаються з обігу, відповідна сума списується з цих рахунків.

Відповідно до вимог законодавства України грошова емісія може здійснюватися через три канали:

валютний (купівля валюти на міжбанківському ринку з метою згладжування коливань курсу національної валюти та поповнення золотовалютних резервів);

кредитний (надання Національним банком кредитів з метою підтримки ліквідності банків);

фондовий (купівля цінних паперів на вторинному ринку для підтримки ліквідності банківської системи).

За цими же каналами гроші вилучаються з обігу.

У процесі використання кожного з цих каналів регулятор надає гривню в обмін на відповідні активи. У разі валютного каналу – це іноземна валюта; кредитно – фінансові інструменти, надані в заставу Нацбанку; фондового – державні цінні папери.

У той же час, готівкові гроші випускаються в обіг або вилучаються з обігу виключно в обмін на безготівкові. Тобто банки отримують готівку в обмін на свої ж кошти, що зберігаються на рахунках у Національному банку України, і збільшення готівки в касах банків відбувається одночасно зі зменшенням коштів на коррахунку банку в НБУ. Отже, на загальний обсяг грошей в економіці такі операції не впливають.

Таким чином, в сучасній економіці порівняння емісії з «друкарським верстатом» – це скоріше образний вислів, данина епосу, коли золоті і срібні монети обмінювалися на паперові гроші.

Тому висновки про обсяги емісії НБУ на підставі того, що в обігу з’явилися нові гривневі купюри, не мають під собою підстав.

Показник емісії – це результуюча сума усіх операцій НБУ з описаним каналам. Слід зазначити, що не весь обсяг емітованих коштів у той чи інший момент часу реально перебуває в обігу. Частина емітованих коштів на певний термін вилучається Національним банком через мобілізаційні операції (продаж банкам депозитних сертифікатів) у процесі регулювання грошово-кредитного ринку. Частина коштів акумулюється на рахунках уряду в Національному банку України.

Обсяг коштів, який є реально доступним для обслуговування економічного обороту, знаходить своє відображення в показнику монетарної бази (базових грошей). Цей показник включає кошти в гривні, які знаходяться на кореспондентських рахунках банків у Національному банку України, а також готівкові кошти, як у касах банків, так і у позабанківському обігу (грубо кажучи, в кишенях громадян). За своєю економічною суттю – все це зобов’язання НБУ перед економікою. Тобто динаміка таких показників може дати уявлення про вплив монетарної політики на економічні процеси. Саме тому такі дані доступні на сайтах центральних банків (у тому числі і НБУ).

Сам же показник «емісія», хоча і популярний для самостійного підрахунку і трактування експертами і політиками, не несе значного економічного сенсу. Саме тому, як свідчить міжнародний досвід, центральні банки його не публікують, а з досвіду спілкування автора з колегами із зарубіжних центральних банків – навіть не ведуть його підрахунок.

Начальник управління монетарної політики НБУ

Джерело: ЛIГАБiзнесIнформ

Будемо вдячні за оцінку
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Поставте оцінку першим)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.