Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?

Базову інформацію про поняття «електронні гроші», їх види, нормативи і обмеження в цій сфері, а також про основні системах електронних грошей, що випускаються в Україні та за кордоном – пропонує читачам в статті

Що таке електронні гроші, яка законодавча база.

Електронним грошам присвячений окремий законодавчий норматив – «Положення про електронні гроші в Україні», прийняте постановою НБУ №481   від 4 листопада 2010 року (далі Положення). Крім того, цю тему зачіпають багато пунктів Закону про платіжні системи та переказ грошей – це Закон №2346-14   , прийнятий 5 квітня 2001 року і який зазнає з тих пір численні майже щорічні поправки.

Згідно п.1.3 Положення (внесеного і до названого Закону в якості п.15.1) «електронні гроші – одиниця вартості, що зберігається на електронному пристрої, приймаються як засіб платежу іншими, ніж емітент, особами і є грошовим зобов’язанням емітента».

У свою чергу, «погашенням електронних грошей» (в Положенні) або їх «виведенням» (в розмовній мові) називається обмін таких одиниць на звичайні державні валюти. Зворотний процес – придбання електронних грошей (так він називається в Положенні) в розмовній мові найбільш часто частіше іменується «поповненням електронного гаманця».

Термін «електронний гаманець» на даний момент неформальний. Спочатку так називалися лише карти, що дають доступ до електронних грошей. Але в 2010-х роках «електронними гаманцями» у всьому світі почали називати не тільки карткові, а й всі інші програми і пристрої, що дають можливість транзакцій з електронними грошима (найчастіше, акаунти на інтернет-порталах) – що перетворило цей термін майже в синонім поняття «електронні гроші».

Назване Положення встановлює серйозне обмеження: сума електронних грошей на пристрої, що перебуває в розпорядженні користувача, ніколи не може перевищувати 14 тисяч гривень, а на не поповнюваних пристроях – 4 тисяч гривень. Сума, що проходить за рік через електронний пристрій користувача не повинна перевищувати 62 тисячі гривень, за один день приймається від одного користувача до 500 гривень, за один місяць – до 4 тисяч гривень.

Втім, ці нормативні нюанси майже напевно будуть змінені в найближчі місяці або роки.

Особливо слід відзначити ті явища, які електронними грошима не є, хоча дуже на них схожі. Наприклад, передплачені телефонні, паливні, подарункові і подібні їм карти з електронним носієм прийнято не відносити до електронних грошей – хоча вони теж підпадають під нинішнє нормативне визначення «одиниця вартості на електронному пристрої, приймаються іншими особами». Принципова відмінність тут така: оплати передплаченими картами з точки зору регулятора не є грошовими платежами, а є договірними (вже як би безкоштовним) наданням товарів і послуг – оплачених один раз: при покупці карти передоплати. Тоді як з електронними грошима кожна нова операція є новим платежем.


Аналогічно не зважають на даний момент електронними грошима:

транзакції інтернет-банкінгу зі звичайними рахунками та коштами в звичайних державних валютах; звичайні грошові перекази за допомогою інтернет-порталів (з точки зору регулятора – це форми звичайного платежу зі звичайною валютою).

віртуальні локальні валюти, що діють всередині окремих інтернет-порталів (це псевдо-монетарна форма приватного обміну, незалежно від способу їх придбання і погашення).

Криптовалюта типу Bitcoin – багато користувачів і творці сервісів вважають видом електронних грошей. Однак поки що більшість законодавчих баз світу і частина експертів бачать у криптовалюті інше – знову ж таки, псевдо-монетарну віртуальну валюту для приватного обміну. Ця суперечка майже філософська: вважати кріптовалютні одиниці – віртуальним товаром, «фішками» – або ж бачити в них одиниці платіжної системи з грошовими зобов’язаннями; регулятори поки схиляються до першого варіанту. Однак цей масовий підхід може скоро змінитися.

Види електронних грошей

З точки зору форми електронні гроші можуть існувати у вигляді однієї лише інформації всередині комп’ютерних мереж (network-based) – а можуть мати ще й додаткову прив’язку до платіжно-ідентифікаційним смарт-картам (card-based).

З точки зору анонімності електронні гроші бувають з обов’язковою вимогою персоніфікації користувача (персоналізовані) і без такої вимоги (анонімні).

З точки зору рівня емітента електронні гроші бувають фідуціарні, вони ж фіатні (fiat money) – включені в державну фінансову систему на правах окремої платіжної підсистеми і номіновані завжди в національній валюті тієї чи іншої країни. А можуть електронні гроші являти собою і окрему приватну валюту (private currency), визнану в цій якості державою, але що потребує обміні на валюту державну.

Для прикладу:

WebMoney в Європі і Америці, QIWI, EasyPay, – мережеві приватні валюти (network-based private currency);

PayPal, GlobalMoney – мережеві паперові гроші (network-based fiat money);

Електронні скарбнички на картах Visa, MasterCard, НСМЕП – карткові паперові гроші (Сard-based fiat money)

Яндекс.Деньги в Україні – мережева приватна валюта, а в Росії – тепер уже карточно-мережева (українським користувачам недоступні власні карти Яндекс.Денег, що випускаються з лютого 2016 року).

Увага, деяка логічна плутанина: регулятор на даний момент відокремлює інтернет-портали українських фіатних систем електронних грошей від інших інтернет-банкінгів. Однак в результаті неясно, чому портал карткового електронного гаманця MoneyХy визнаний «платіжною системою для електронних грошей» – а ось обслуговування, наприклад, віртуального рахунки «скарбнички» картки ПриватБанку в системах LiqPay або Privat24 вважається зараз лише «звичайною роботою з інтернет-банкінгом» (хоча сама «скарбничка» на карті ПриватБанку є саме електронними грошима).

ВИПУСК ЕЛЕКТРОННИХ ГРОШЕЙ БАНКАМИ УКРАЇНИ

банк

Платіжні системи, в яких випускаються електронні гроші

Фідобанк

МoneXy

Альфа Банк

Maxi, MasterCard

Ощадбанк

GlobalMoney

ПриватБанк

MasterCard

Південний

Visa

Перший Інвестиційний Банк

MasterCard

банк Михайлівський

MasterCard, НСМЕП

Полікомбанк

НСМЕП

Експрес-Банк

НСМЕП

UniCredit Bank (має право емісії, поки не емітує)

MasterCard, Visa

Forward Bank (має право емісії, поки не емітує)

MasterCard, Visa

Юнисон Банк (має право емісії, поки не емітує)

MasterCard

Банк Схід (має право емісії, поки не емітує)

MasterCard, Visa

Астра-Банк (має право емісії, поки не емітує)

Visa

Львів (має право емісії, поки не емітує)

НСМЕП

Оксі Банк (має право емісії, поки не емітує)

НСМЕП

Кредитвест Банк (має право емісії, поки не емітує)

НСМЕП

Комерційний Індустріальний Банк (має право емісії, поки не емітує)

НСМЕП

Міжнародний Інвестиційний Банк (має право емісії, поки не емітує)

НСМЕП

Джерело: Prostobank.ua

Будемо вдячні за оцінку
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Поставте оцінку першим)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.