Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?

Реструктуризація – це шанс для України зменшити відношення боргу до ВВП, витрати на його обслуговування, і тим самим вивільнити кошти для інших цілей. Саме тому МВФ так наполегливо вимагає від нас проведення реструктуризації. Україна веде переговори з кредиторами з середини березня, але поки прогрес непомітний (важко сказати, з чиєї вини).

Минулого тижня міністр фінансів Наталія Яресько дала зрозуміти, що уряд не виключає можливості дефолту за зовнішніми комерційним зобов’язанням України. Зрозуміло, що такі clip_image002публічні заяви робляться, щоб «натиснути» на кредиторів, змусити їх погодитися на умови реструктуризації, запропоновані урядом. Згідно заявам міністра, факт дефолту ніяк не вплине на процеси в країні.

Так це чи не так? Що з цього приводу каже сумний досвід Аргентини і Греції?

Аргентина

Дефолт в Аргентині стався в грудні 2001 року і був кульмінацією рецесії, яка почалася ще в 1998 році. У країні панувало жахливе безробіття. Напередодні дефолту аргентинці почали масово знімати зі своїх рахунків готівку і скуповувати долари , у відповідь на що уряд ввів обмеження на зняття готівки та купівлю іноземної валюти . До того ж МВФ та інші міжнародні організації відмовили Аргентині в наданні чергових траншів. Розлючені і стурбовані люди вийшли на вулиці аргентинських міст: мирні зібрання швидко переросли в запеклі сутички, в ході яких загинули кілька десятків людей. Зрештою президент країни втік.

В.о. президента пробув на посаді лише тиждень, але встиг оголосити дефолт за зовнішніми зобов’язаннями. Наступний в.о. ввів плаваючий обмінний курс, що в короткостроковій перспективі спровокувало девальвацію та інфляцію. Через це багато компаній збанкрутували, ціни на імпортні товари злетіли, а купівельна спроможність населення впала. Доларові рахунки були примусово конвертовані в національну валюту. Безробіття стало ще більше. В Аргентині виникла мультивалютність. Економічне пожвавлення почалося в 2003 році завдяки здешевленню аргентинського експорту та високому попиту на сільськогосподарську продукцію з боку Китаю та Бразилії.

Після оголошення дефолту доступ до іноземного капіталу для Аргентини і для приватних компаній був втрачений. Тільки завдяки тому що в країні почався економічний підйом, в 2005 році було реструктуризовано близько 76% облігацій, за якими був оголошений дефолт. Друга хвиля реструктуризації відбулася в 2010 році – тоді частка реструктуризованих облігацій досягла 93%. Кошти МВФ були повернуті повністю, комерційних кредиторів – частково. Власники ж інших 7% облігацій продовжують наполягати на повній виплаті Аргентиною боргів. Саме за цими зобов’язаннями країна і оголосила дефолт в липні 2014 року.

Греція

Багато хто забув, але перший раз Греція оголосила дефолт в березні 2012 року, хоча проблеми в країні почалися в 2009-му. Гіпотетично дефолт міг статися ще в 2010 році, але тоді так звана Трійка (Єврокомісія, Європейський центробанк і МВФ) виділила Греції 110 млрд. євро на наступні три роки в обмін на заходи економії. Перспектива зменшення витрат і підвищення податків обурила греків, і в країні почалися масові страйки та протести, які з невеликими перервами тривають донині. Протести нерідко переростали в бійки і бійки з поліцією, були загиблі. Непродумані заходи економії в 2010-2012 роках тільки поглибили рецесію в Греції, багато жителів опинилися за межею бідності.

У 2012 році «Трійка» погодилася надати Греції ще 130 млрд. євро. Однією з умов отримання цих коштів була реструктуризація грецького боргу, яка передбачала значне списання. Переговори виявилися дещо простіше, ніж у випадку з Аргентиною. Справа в тому, що, згідно з грецьким законодавством, достатньо було заручитися підтримкою двох третин кредиторів, щоб повністю реструктурувати борг (який підпадає під дію національного законодавства). Новий кредит від «Трійки» також передбачав нові заходи економії, але вже в комплексі зі структурними реформами. Греки відреагували на нову програму активізацією протестів.

Після отримання другого пакету допомоги, проведення реструктуризації та політичних пертурбацій в 2013-2014 роках ситуація в Греції почала поліпшуватися (країна навіть повернулася на міжнародний ринок капіталу). Однак на початку 2015-го греки привели до влади радикальних лівих – партію СІРІЗА на чолі з нинішнім прем’єр-міністром Алексісом Ціпрасом, які відмовилися від виконання курсу, визначеного в 2012 році.

У відповідь «Трійка» зупинила співпрацю. До 1 липня Греція пропустила платіж МВФ (а це фактично ще один дефолт) і очікує референдуму, на якому греки погодяться або не погодяться на відновлення співпраці з «Трійкою». Тим часом у країні припинено роботу фінустанов і введені обмеження на безготівкові розрахунки.

Україна

Отже, що буде з Україною, якщо відбудеться дефолт? У нашому випадку мова йде про так званий технічний (добровільний, стратегічний) дефолт, трохи схожий на дефолт в Греції в 2012 році і в Аргентині в 2014-м (якщо тільки Україна не припинить переговори з кредиторами, що дуже малоймовірно). Сьогоднішня ситуація в Україні, на щастя, відрізняється від того, що було в Аргентині в 2001 році і відбувається сьогодні у Греції. Такий дефолт не загрожує нам «фінансової блокадою». Ми, звичайно, на деякий час втратимо доступ до приватних кредиторів, але програма МВФ залишиться в силі, задовольнить потребу економіки України в ресурсах в найближчі роки (гірше буде приватним компаніям).

З іншого боку, не можна розцінювати дефолт і як рядову подію, як це намагається подати уряд. Дефолт завжди несе в собі ризики, і протягом часу, що залишився уряд зобов’язаний докласти всіх зусиль, щоб його уникнути. Як видно з наведених вище прикладів, будь який дефолт в тій чи іншій мірі підриває довіру населення до банківської системи і національної валюти, що загрожує відтоком коштів з банків і зростанням попиту на валюту. До того ж дефолт неминуче завдає шкоди іміджу уряду як в очах населення, так і міжнародного співтовариства, що може перешкодити реалізації внутрішньої і зовнішньої політики надалі.

Оцінити серйозність ризиків заздалегідь важко – все буде залежати від реакції українців на прийдешні події.

Джерело: ЛIГАБiзнесIнформ

Будемо вдячні за оцінку
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Поставте оцінку першим)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.