Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?

Україна в березні зустрічала бурхливими оваціями і вигуками перший транш МВФ в рамках нової програми співпраці. Адже ці гроші допомогли нашій країні уникнути раптового дефолту, про загрозу якого не соромлячись говорили представники Кабміну, намагаючись таким чином підштовхнути керівництво фонду до позитивного рішення.

Але ті 5 млрд доларів , які виділив МВФ на порятунок України, розійшлися дуже швидко. На поповнення золотовалютних резервів, стабілізацію валютного курсу та оплату минулих боргів.

У підсумку, уряд знову вирушив до МВФ, натякаючи на те, що без чергового траншу нам знову не обійтися. Розмір державного боргу і справді вселяє серйозні побоювання (до початку квітня він переступив позначку в 65 млрд. доларів або 1,5 трлн гривень), так само як і 7,7 млрд. доларів зобов’язань, які належить повернути нашій країні до кінця 2015 року. Та чи буде МВФ так поступливішим, як у лютому – невідомо.

Півцарства за борги

Головна загроза, яка немов Дамоклів меч висить над Кабміном – накопичені борги минулих років. Саме вони становлять загрозу для стабільності України сьогодні. І саме з приводу цих боргів веде дискусію міністр фінансів Наталія Яресько ось уже майже місяць. За її словами, йдеться про реструктуризацію близько 23 млрд. доларів позик, що в підсумку заощадить українському бюджету понад 15 млрд. доларів в найближчі три роки.

clip_image001

У тому, що держскарбниця нашої країни не зможе потягнути таке боргове навантаження, сумніву немає. Тільки девальвація збільшила вартість обслуговування боргів до 13% ВВП на рік. У той час як інвестиції, та й валюта в країну практично не надходять. Наприклад, дефіцит фінансового рахунку платіжного балансу за 1 квартал 2015 досяг 1,1 млрд. доларів. У підсумку кошти доводиться черпати із золотовалютних резервів, що в свою чергу створює додатковий тиск на курс.

МВФ, звичайно, підтримує прагнення уряду домовитися з кредиторами. Причому, про це особисто заявила глава фонду Крістін Лагард. Але мало хто говорить, що реструктуризація – це одна з ключових умов МВФ для виділення другого траншу. Інакше, навіщо б Наталя Яресько настільки завзято наполягала на якомога швидшому рішенні інвесторів, назвавши травень критичним місяцем. І не дивно: місія фонду пообіцяла нагрянути в Київ саме напередодні червня.

Риторика фонду, втім, абсолютно ясна. Давати України нові борги для того, щоб вона ними покривала старі, ніхто не хоче. До того ж, МВФ чекає від влади реформ. Але які реформи, коли фінансування фонду йде на латання дірок?

Зокрема, прем’єр міністр Арсеній Яценюк ще в березні особисто заявив про те, що 25 млрд. доларів МВФ, які Україна повинна отримати протягом найближчих 4-х років, будуть спрямовані на відновлення економічного зростання, підтримку фінансового сектора і валютного курсу. Причому, вже перші транші підуть на створення нових робочих місць, підвищення стандартів життя, заробітних плат, розвиток торгівлі та підприємництва. А в 2016 році ми побачимо навіть перші ознаки позитивної динаміки ВВП. Але поки що його слова явно далекі від реальності.

Висока ціна

Ні, реформи звичайно є, але чи настільки вони результативні? Наприклад, не так давно Петро Порошенко підписав два закони, якими скасовуються близько 40 ліцензій, дозволів та сертифікатів.

«На перший погляд, це значний показник, проте, проаналізувавши сутність більшості скасованих дозвільних документів, можна прийти до висновку, що відсутній системний підхід у дерегуляції, яка проводиться не за галузевою чи « корупційного » ознакою, а в хаотичному порядку», – вважає старший юрист ЮФ «Кліффорд Чанс» Андрій Оленюк.

Це ж стосується і податкової системи, яка залишається однією з найбільш заплутаних і некомфортних для платників податків, рясніє неточностями і формулюваннями, що мають подвійне трактування. І хоча Державна фіскальна служба, нарешті, знайшла нового керівника, яким став колишній глава парламентського комітету з податків і митної політики Роман Насиров, немає ніяких гарантій, що чергова податкова реформа, яку йому закидають, буде успішною.

Хоча Кабмін, звичайно, запевняє у протилежному.

«Наше бажання – вже до осені мати нову податкову реформу, яка була б дуже прозорою, чіткою, яка б дозволила бізнесу розуміти, що адміністрування буде легше, тиск на бізнес буде менше», – заявила Наталія Яресько, представляючи нового керівника ГФС.

Навіть підвищення тарифів на енергоносії, яке було однією з головних вимог МВФ, поки що себе не виправдало. Так, промисловість і домогосподарства отримали суттєве зростання комунальних платежів. Але і борги за ЖКГ при цьому не зменшуються. Так, до початку квітня сума заборгованості населення за комунальні послуги становила 12,6 млрд. гривень. І це ще без урахування зростання тарифів, яке відбулося з 1 квітня.

А адже МВФ вже до 2017 року чекає, щоб «Нафтогаз України» вийшов на бездефіцитний рівень. Але поки виходить так, що зростаючі тарифи лише погіршують ситуацію з оплатою комунальних послуг. Тому гроші фонду, так чи інакше, будуть йти на погашення дефіциту «Нафтогазу». Чи погодиться МВФ на це, чи потребують чергового закручування «гайок» по енергоносіях – питання спірне.

Дадуть чи ні?

Рішення МВФ про виділення другого траншу з великою ймовірністю буде позитивним. Оскільки фонду не з руки зривати програму, яка була затверджена зовсім недавно. Причому, з умовами, які вигідні в першу чергу МВФ. Адже не потрібно забувати, що Україна отримує гроші в обмін на реформи, правила яких встановлює той же фонд.

Плюс до всього, нездатність української влади розрахуватися за боргами також не на руку МВФ, оскільки близько 1 млрд. доларів, що підлягають погашенню в 2015 році, належить фонду. Це ж усвідомлюють і інші кредитори. Але вони не поспішають приймати умови, висунуті Україні.

Наприклад, кредитори Уркесімбанка погодилися продовжити погашення єврооблігацій на 750 млн. доларів лише на три місяці. А ще близько 10 інвесторів подали на Україну до суду. Все це говорить про те, що у наших властей є, по суті, єдина можливість домовитися з кредиторами. Але умови реструктуризації навряд чи будуть обнадійливими.

Разом з тим, Кабміну доведеться всіляко доводити свою спроможність шляхом проведення реальних, а не уявних реформ. В іншому випадку третього траншу МВФ можна вже й не дочекатися.

Джерело: Мінфін

Будемо вдячні за оцінку
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Поставте оцінку першим)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.