Новини світу кредитування та банківських послуг.

Чим ми заплатимо за новий кредит МВФ?

«Я дуже сподіваюся, що рішення про виділення Україні чергової фінансової допомоги буде позитивним, оскільки це необхідно для відновлення миру і стабільності в країні. Адже ми розуміємо, що головний ризик сьогодні геополітичного характеру. І якщо він буде знятий, то українці зможуть зосередитися на відновленні економіки », – саме так звучала мова глави Міжнародного валютного фонду Крістін Лагард в лютому, після того, як місія МВФ в Україні дала попереднє« добро »на виділення 17,5 млрд. доларів кредиту .

І всупереч всій критиці в бік «кредитної залежності», гроші фонду нам потрібні як повітря. Золотовалютні резерви Нацбанку – порожні (менш 6,5 млрд. доларів на 1 лютого), на фінансування дефіциту «Нафтогазу» за 2014 владі довелося витратити близько 110 млрд. гривень, а заявлені ще минулої весни реформи повсюдно буксують. Що, власне, і не дивно для країни, яка знаходиться в переддефолтному стані.

clip_image002

Але, можна зітхнути з полегшенням: 11 березня рада директорів МВФ розгляне виділення першого траншу. У Кабінеті міністрів розраховують, що ця сума складе близько 10 млрд. доларів. Вони підуть на поповнення резервів НБУ , а також на виконання зовнішніх зобов’язань уряду.

Сумніву немає, ці вливання дозволять вирівняти паніку в економіці, на валютному ринку, і не захлинутися в колишніх боргах. Разом з тим, не потрібно забувати, що кредит – це не благодійна допомога. І його потрібно не тільки повернути, а й заплатити значну ціну. Тільки якщо позичальник у банку компенсує користування грошима процентною ставкою, то в разі МВФ – це зобов’язання України і її влади здійснити ті чи інші реформи. І все це лягає на наші плечі. Розберемося, чого ж фонд вимагає цього разу.

Тепло-дорого

Насправді, оновленого тексту меморандуму з МВФ поки що немає навіть у розпорядженні депутатів. Але вже достеменно відомо, що одним з головних кроків влади стане подальше зростання тарифів на енергоносії. Наприклад, згідно з рішенням Національної комісії, що здійснює регулювання у сфері електроенергетики і комунальних послуг, з квітня вартість електроенергії для населення зросте в середньому на 50%. Однак, це лише початок: аж до березня 2017 в кілька етапів тарифи на світло зростуть ще в 3,5 рази. У результаті, якщо сьогодні середньостатистичний українець платить за електрику третину гривні за 1кВт, то через два роки він платитиме більше 1,2 гривень / кВт.

Не оминули в МВФ стороною і болюче питання газу. Його вартість для кінцевих споживачів теж зросте, і суттєво. Причому, вирахувати кінцевий тариф буде не так просто.

Сьогодні, наприклад, при залежності від річного споживання газу, населення платить за кубометр 1,18-4 гривні. Домовленості з МВФ передбачають, що вже цього року ціна на газ складе 3,6 гривень / кубометр при споживанні до 2400 кубометрів на рік, і 7,18 гривень / кубометр при перевищенні цього ліміту.

Як наслідок, подорожчає і опалення. За озвученими Нацбанком даними, його ціна зросте трохи менш ніж на 70%. Так, якщо кияни сьогодні платять за опалення 1 кв. м. житла в місяць близько 9-10 гривень, то незабаром у платіжках буде значитися цифра на рівні 16-17 гривень / 1 кв. м. Тому опалення 50-метрової квартири обійдеться приблизно в 800 гривень, 100-метровій – в 1600-1700 гривень.

Назад на граблі

В МВФ, між тим, вважають, що підвищення тарифів має піти на користь економіці, оскільки дозволить до 2017 року домогтися беззбитковості «Нафтогазу України» (на сьогодні його дефіцит становить близько 5% ВВП), а потім провести його приватизацію. Це, до речі, теж одна з вимог МВФ.

Але виникає двояка ситуація: через зростання тарифів на енергоносії різко збільшиться кількість українців, які потребуватимуть субсидій. За різними оцінками, до 4,5-5 млн. осіб. Це в будь-якому випадку буде тиснути на бюджет, а також накрутить споживчі ціни. Наприклад, глава НБУ Валерія Гонтарєва заявила, що за підсумками 2015 інфляція складе 25-26% (хоча ще наприкінці 2014 розмова була про значеннях майже вдвічі менше), багато в чому – саме через подорожчання газу та електроенергії.

В той же час, вже в 2016 році МВФ вимагає від українського уряду вийти на темпи інфляції, які будуть обчислюватися однією цифрою. Та ще й забезпечити гнучку процентну ставку, що в умовах таргетування зробити вкрай складно.

Про валютний курс, до речі, у фонді поки що не говорять. Хоча давню вимогу МВФ Нацбанк, по суті, виконав: відмовився від регулювання гривні і відпустив міжбанк на самоплив. До чого це призвело – говорити зайве. І хоча влада розраховує після отримання траншу домогтися зміцнення до 20-22 гривень / долар, про те, щоб контролювати поведінку національної валюти в майбутньому, мова все одно не йде.

Інша справа, банківська система. Представники фонду наполягають на екстреному оздоровлення банків, підвищенні їх кредитоспроможності, скороченні частки проблемної заборгованості і на поліпшенні якості активів. При цьому буде переглядатися система нагляду, в тому числі – і порядок надання стабілізаційних кредитів. Іншими словами, допомагати будуть не всім, а значить, вихід все нових і нових гравців з ринку неминучий.

Не красти в порятунок

Також значущими для МВФ залишаються питання, пов’язані із соціальним забезпеченням, бюджетною сферою, боротьбою з корупцією, а також податковим законодавством.

Наприклад, фонд наполягає на подальшій розбудові систем освіти та охорони здоров’я, судоустрою. Плюс до всього, бюджетникам, швидше за все, доведеться знову затягнути паски: уряд вже заговорив про підвищення пенсійного віку (на 5 років), про обмеження розміру виплат працюючим пенсіонерам. Крім того, влада хоче відмовитися від спецпенсій депутатам, суддям, прокурорам, держслужбовцям. Все це – заради скорочення Пенсійного фонду та полегшення тиску на бюджет.

До речі, скорочення бюджетного дефіциту – теж питання, що стоїть на порядку денному. І його депутати розглядатимуть мало не завтра. Правда, ще неясно, якою буде ціна за це скорочення.

Але ясно одне: різких маневрів в частині зменшення держвитрат парламент робити не буде. А значить, дефіцит продовжать дотувати за рахунок податкового тиску. Принаймні, з боку МВФ будь-якої критики в бік податкових новацій, що обурили соціум і бізнес-спільнота, не було. Крістін Лагард у своїй промові хіба що відзначила, що «збільшення тиску на доходи громадян і оптимізація податкової системи» – вимушені заходи, з якими потрібно змиритися.

Джерело: Мінфін

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?