Новини світу кредитування та банківських послуг.

Чи змінить чергова зміна облікової ставки НБУ вартість кредитів

Нацбанк в п’ятий раз за рік знизив облікову ставку. Цього разу мінімально – з 15,5 до 15%. Гіпотетично це повинно знизити вартість кредитів, які українські банки видають клієнтам. 

У НБУ є конкретне визначення облікової ставки та її функцій. Звучить воно так:

«Це один з монетарних інструментів, за допомогою якого Національний банк встановлює для банків та інших суб’єктів грошово-кредитного ринку орієнтир щодо вартості залучених і розміщених грошових коштів на відповідний період»

За цією логікою разом зі ставкою НБУ повинні синхронно знижуватися і ставки по кредитах для бізнесу і населення (по депозитах відповідно теж). 

Але на практиці облікова ставка і кредити живуть різним життям. Облікова знизилася на 7%, але, наприклад, ставки по кредитах для населення опускалися нижче 20% лише кілька разів за рік. У деяких випадках, зниження облікової ставки передувало різке падіння вартості кредитів.


«Ставки по депозитах безпосередньо залежать від інфляційних очікувань бізнесу і населення. Останні кілька місяців стабільний курс гривні призвів до зниження інфляційних очікувань, що відбилося на ставках по депозитах. – Тобто ставки по депозитах падають не тому, що НБУ змінив ставку, а тому, що курс гривні, найголовніший драйвер української інфляції, залишається стабільним. Вплив монетарної політики НБУ на економіку, на жаль, залишається обмеженим і не йде ні в яке порівняння з ФРС або ЄЦБ.

Але в теоретичному визначенні облікової ставки є і друга, не менш важлива, частина:

«Облікова ставка є базовою щодо інших процентних ставок НБУ, вона використовується одночасно як засіб реалізації грошово-кредитної політики і орієнтир ціни на гроші»

«Інші процентні ставки» – це в першу чергу ставки за депозитними сертифікатами НБУ. Тут роль облікової ставки стає ключовою, тому що депсертіфікати – це один з варіантів розміщення вільної ліквідності для банків.

Тобто, знижуючи облікову ставку і разом з нею прибутковість по депсертіфікатам, Нацбанк дає ринку сигнал – пора більш активно працювати з кредитуванням. Коли ставки були високими, банкам було вигідніше (і надійніше), хоч і короткочасно, але розміщувати вільну ліквідність у депсертіфікатах, а не через кредити .

На практиці ця логіка не працює. Банки як і раніше не поспішають розширювати свої кредитні портфелі. Причини – в економічній ситуації в країні з нестабільною гривнею і високим рівнем інфляції. Звідси і високі кредитні ставки – вони включають в себе кредитні ризики банків. Купувати депсертіфікати в усіх відношеннях э більш привабливим, ніж видавати кредити, ризикуючи нарватися на ще один безнадійний пункт в своєму портфелі. За даними аналітичного відділу UniCredit Bank, частка кредитів з простроченням понад 30 днів, не враховуючи банки-банкрути, зросла з 45,3% від загального кредитного портфеля на початок року до 47,2% на кінець червня.

Якби НБУ не знизив ставку відповідно до тенденцій, банки ще більше збільшили б розміщення вільних коштів в депозитні сертифікати НБУ і реальна економіка отримала б ще менше кредитів.

Але чи допоможе ставочна політика Нацбанку підстьобнути кредитування? Не дуже. За сім місяців 2016 року загальний гривневий кредитний портфель банківської системи скоротився на 0,6%.

Джерело: Мінфін

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?