Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?

Рейтингові агентства вважають, що Україна ризикує оголосити дефолт. Український уряд заперечує реальність такого сценарію.

«Україна не оголосить дефолт, оскільки ми маємо всі ресурси для виконання наших зобов’язань», – заявив прем’єр-міністр Арсеній Яценюк на зустрічі Ради з міжнародних відносин в Нью-Йорку у вересні 2014 року.

Своєю думкою з приводу реальності загрози дефолту для нашої країни поділився Том Купе, член редакційної ради VoxUkraine, асоційований професор Київської школи економіки, пише Європейська правда .

Експерти – за, а український уряд – проти

Міжнародний досвід показує, що дефолт може бути одним із кроків, необхідних для відновлення економічного розвитку.

clip_image002Розмови про ймовірність дефолту України тривають вже давно. Наприклад, колонка в американському виданні Forbes за 9 квітня 2014 носила заголовок: «Незалежно від розвитку подій на сході країни, Україна оголосить дефолт».

6 січня 2015 агентство Bloomberg зазначило, що про ймовірність дефолту сигналізує падіння цін на українські облігації до 60% номінальної вартості.

Загалом, всі рейтингові агентства присвоїли довгостроковими зобов’язаннями України рейтинг «дефолт з високою ймовірністю». У той же час, українські чиновники заявляють, що вони навіть не розглядають можливість оголошення дефолту.

Видання Forbes процитувало главу Національного банку України, яка заявила, що «Україні немає необхідності ставати країною-ізгоєм».

Наскільки поганий для уряду дефолт насправді?

Ось деякі висновки, які можна зробити після огляду академічної літератури про міжнародний досвід суверенних дефолтів.

По-перше, під термін «дефолт» підпадають не тільки ті випадки, коли уряди односторонньо порушують умови боргових контрактів. Рейтингові агентства також вважають дефолтом випадки, коли країни уникають «справжніх дефолтів», погоджуючи з кредиторами зміни умов боргового угоди. Наприклад, в 2000 році Україна узгодила з кредиторами реструктуризацію боргу з приблизними втратами для кредиторів у розмірі 18-40%.

По-друге, дефолт не є рідкісним явищем. Майкл Томз і Марк Райт (UCLA) нарахували 251 випадок дефолту в 107 країнах з 1820 року до 2012 року.

Деякі країни оголошували дефолт неодноразово, наприклад, Еквадор, Мексика і Уругвай – по вісім разів кожна.

Хуан Крусес (Universidad Torcuato Di Tella) і Крістоф треба (University of Munich) нарахували 182 випадки кредитних реструктуризацій в 68 країнах з 1978 року до 2010 року. Свіжий і самий приклад – реструктуризація боргів Греції в 2012 році.

По-третє, перевагою дефолту є те, що, принаймні, в короткостроковій перспективі він вивільняє додаткові кошти. У розпорядженні уряду виявляється більше фінансів для витрат на пріоритетних ділянках економіки. За згаданим вище дослідженням, кредитори втрачають у середньому 40% від суми кредиту.

По-четверте, негативні наслідки дефолту позначаються декількома способами. Після дефолту країна може втратити доступ до ринку капіталу або повинна платити підвищені ціни за нові позики.

Однак емпіричні дослідження свідчать, що хоча такий ефект і може бути значним, він зазвичай нетривалий і не викликає великих втрат. Багато країн отримують нові, тільки трохи більш дорогі, позики вже через кілька років після дефолту.

Україна, наприклад, оголосила дефолт в 2000 році, але вже в 2002 році знову вийшла на міжнародний ринок позик. До слова, середній термін повернення на ринок становить три-сім років.

А що якщо все-таки «так»?

Важливим для України є те, що, не маючи доступу до міжнародного ринку капіталу, країна буде змушена збалансувати свій бюджет, тобто самостійно покривати державні витрати за рахунок податкових надходжень.

Існують певні свідчення того, що країни-кредитори можуть відповісти на дефолт зменшенням торгівлі або обсягів прямих інвестицій. Однак цей ефект незначний і нетривалий.

У той же час військове «відплата» трапляється рідко. Як відзначають Томз і Райт, «незважаючи на історичні дебати, всі погоджуються, що в наш час країни не використовують військову силу для примушення до сплати боргів».

Також актуальним для України є те, що дефолт може призвести до банківської кризи, якщо значну частину державного боргу становлять зобов’язання перед вітчизняними банками.

Щоб уникнути кризи уряд може віддати перевагу виплати боргу перед вітчизняними банками, а не перед міжнародними кредиторами.

Співвідношення позитивних і негативних наслідків дефолту залежить від обставин. Однак свідчення того, що саме дефолт призводить до значних економічних втрат, обмежені.

Дійсно, дефолти трапляються переважно в економічно складні часи. Однак дослідження, що проаналізували 23 випадки дефолту в країнах, що розвиваються, свідчить, що дефолт трапляється в період глибокого економічного спаду, і ВВП починає зростати відразу після цього. Так було і після реструктуризації 2000 року в Україні.

При цьому дефолт можна зробити менш болючим. Дослідження МВФ показує, що у країн в економічній кризі є шанси переконати кредиторів реструктуризувати борг, якщо вони ефективно взаємодіють і спілкуються з кредиторами, а також пропонують «пряники» і «батоги».

Такі переговори про реструктуризацію, як правило, більш прозорі і швидкі і можуть пом’якшити негативні наслідки дефолту. Саме такий шлях обрала Україна після валютного та боргового кризи 1998-2000 років.

Можна зробити висновок, що оголошення дефолту не є чимось приємним, але в разі необхідності його можна здійснити впорядковано, без колапсу економіки. Дефолт може бути одним із кроків, необхідних для оздоровлення економіки.

Джерело: Мінфін

Будемо вдячні за оцінку
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Поставте оцінку першим)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.