Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?

Станом на 1 вересня 2014 року в Україні зареєстровано 171 банк, в тому числі 50 банків за участю іноземного капіталу, з яких 19 на 100% контролюються закордонними акціонерами. Частка іноземного капіталу в статутному капіталі по банківській системі становить 31,6%.

Останнім часом у зв’язку з ліквідацією або введенням тимчасових адміністрацій у великій кількості банків виникають питання, чи стійкі банки з іноземними акціонерами і як оцінювати публікуємі НБУ цифри.

Надії і суворі ринкові реалії

В період з 2004 року і до світової фінансової кризи 2008 року іноземні банківські групи активно входили на український банківський ринок, викуповуючи банки в українських акціонерів або створюючи нові фінустанови. Нацбанк активно сприяв цьому процесу, сподіваючись на зниження вартості пасивів системи за рахунок «дешевих і довгих» іноземних ресурсів і прогнозував зниження ставок по кредитуванню до рівня європейських і російських, а також ратував за привнесення у вітчизняну банківську практику іноземних технологій і продуктів.

У цей період, на тлі активного припливу іноземного капіталу та продажу валюти на міжбанківському ринку, відбувалось поступове зміцнення національної грошової одиниці. І хоча ставки і за кредитами, і за депозитами, так і не досягли бажаних європейських рівнів, ринок демонстрував активну позитивну динаміку за всіма основними показниками розвитку банківської системи.

clip_image001У 2008 році грянула світова фінансова криза, яка дуже болісно відбилась на українській банківській системі, корпоративному секторі та населенні. Від наслідків даної кризи деякі галузі української економіки і населення, які оформили валютну іпотеку не оговтались і досі. Поступово економіка відновлювалась і пристосувалась до нових реалій.

Навички виживання в агресивному середовищі

На цьому тлі, більшість банків з іноземним капіталом, які працювали на ринку в 2008 році, сформували необхідні резерви під сформовану проблемну заборгованість і докапіталізувались в необхідних масштабах. В основному, на першому етапі це відбувалось за рахунок капіталу материнських структур, а потім у міру стабілізації ситуації значна частина необхідної ліквідності вже формувалась за рахунок української бази фондування шляхом залучення вкладів населення і збільшення числа корпоративних клієнтів. Ці ресурси були «дорогими», порівняно з грошима материнських структур, але давали можливість українським дочкам почувати себе відносно незалежними і достатньо активно вести кредитну діяльність в період 2010-2013 років.

Для залучення коштів населення банки з іноземними інвестиціями активно нарощували філіальну мережу, основний акцент в рекламі при цьому роблячи саме на надійності цих фінустанов за рахунок залученого іноземного капіталу міжнародних акціонерів. Таким чином, більшість банків з іноземними інвестиціями в Україні до початку 2013 року мали достатньо розгалужену мережу відділень і значний штат, що само по собі було дуже затратно. Це було характерно як для українських банків з європейськими капіталами, так і для їхніх колег з російським корінням.

За даними НБУ, на тлі поступового зниження показників розвитку української економіки, вже починаючи з 2011 року в банківській системі (пік кількості банків з іноземним капіталом – 55 банків) почала спостерігатись тенденція зменшення кількості іноземців. Станом на 01.09.2014 кількість банків з іноземними інвестиціями скоротилась до 50, а питома вага іноземного капіталу в статутному капіталі українських банків скоротилась з 40,6% (станом на 01.01.2011) до 31,6% (станом на 01.09. 2014) і це на тлі більш 60 відсоткової девальвації гривні.

Політична та економічна криза, що охопила Україну в 2014 році, і військові дії на південному сході країни, оптимізму іноземним акціонерам українських банків не додають. Зниження рейтингу країни призвело до автоматичного зниження рейтингів банків – резидентів України, що в свою чергу призводить до того, що в консолідованій звітності міжнародних фінансових груп активи їхніх українських дочок виглядають не кращим чином і є потенційно проблемними активами.

Крім цього, результати стрес-тестування найбільших 15 банків України підтвердили попередні прогнози аналітиків про те, що більшість з цих банків вимагають докапіталізації в тій чи іншій мірі. З них більше половини – це банки з іноземними інвестиціями. Аналогічна ситуація, за попередніми прогнозами буде і по групі 20 великих банків, що пройшли стрес-тестування дещо пізніше, серед яких також більше половини мають у структурі капіталу частку іноземців.

Масштаби необхідних величезних вливань в капітал банків підтвердив міністр фінансів Олександр Шлапак в коментарях по результату стрес-тестування групи перших 15 найбільших банків України, заявивши про необхідність докапіталізації у розмірі близько 56 млрд. гривень.

За словами голови Мінфіну, серед банків, які потребують докапіталізації з боку уряду – державні « Ощадбанк »,« Укрексімбанк »і« Укргазбанк ».

Що стосується банків з іноземним капіталом, в т.ч. російським, то: «Всі материнські банки цих установ готові самостійно докапіталізувати їх», – повідомив він.

При цьому, російський банківський капітал, у зв’язку з ситуацією на південному сході, почувається в Україні досить некомфортно, що в принципі прогнозовано. Політичний фактор активно вплинув на винос вкладів у всіх банків з російським капіталом, що призвело до зменшення їх активності на нашому ринку і коригуванню планів щодо подальшого розвитку.

Не виправдали себе і надії на те, що банки з іноземними інвестиціями зможуть привнести нові технології з адміністрування ризиків при здійсненні активних операцій. Регулятор сподівався, що іноземні банківські групи будуть більш стрес-захищеними з кредитування, застосувавши нові технології оцінки кредитних ризиків і більш досконалі банківські продукти. На жаль, обсяги простроченої і проблемної заборгованості в більшості банків з іноземними інвестиціями не нижче, а по деяких банках вище, ніж в цілому по банківській системі.

"Капітальні" пастки

Таким чином, банки з іноземними інвестиціями виявились фактично в тій же ситуації, що і їх суто українські колеги. Вони також будуть змушені проводити ряд непопулярних заходів для оптимізації своїх витрат і максимального зниження рівня «токсичних» активів. В першу чергу, це скорочення персоналу і неефективно працюючих відділень, додаткове формування резервів під активні операції, зниження нових обсягів кредитування і жорсткість підходів до позичальників.

Багато хто з великих «іноземних» дочок вже не приховують, що їх акціонери готові були б їх продати за більш-менш прийнятну ціну. Інші вже почали активну роботу по збільшенню свого капіталу. Наприклад, українська дочка російського ВТБ оголосила про збільшення свого капіталу до 6,6 млрд. гривень шляхом проведення восени цього року додаткової емісії акцій на 1,2 млрд. гривень. Про подібні плани своїх власників банків говорять і топ менеджери частини українських «іноземців», але при цьому відверто визнають, що така необхідність не викликає ніякої радості у їхніх «материнських» структур.

Додатково до економічних проблем цього року, банки з іноземними інвестиціями зіткнулись і з політичними ризиками для банків з російським капіталом. Анексія Криму та військові дії на південному сході України за участю російських військових призвели до введення санкцій з боку Євросоюзу і США, а також до зміни в законодавстві України, що дозволяє в деяких ситуаціях активно впливати на банківські структури з російським капіталом. Тому ці банки, що активно розвиваються в попередні роки, зараз змушені знизити темпи свого розвитку в Україні або навіть скорочувати обсяги бізнесу в країні.

Можна зробити висновок – всі українські банки з іноземним капіталом, опинились в тій же ситуації, що і їхні українські колеги. Як за переліком труднощів, з якими вони стикаються в 2014 році, так і за масштабом цих проблем. Рецепт для вирішення цих проблем простий – збільшення капіталу та оптимізація їх бізнесу.

Обнадіює, що значна частина банків з іноземним капіталом в Україні належить великим світовим фінансовим групам, для яких репутаційні втрати при можливому банкрутстві їхніх українських дочок значно вище, ніж їхні прямі збитки від ведення бізнесу в Україні. Тому вони будуть проводити активну докапіталізацію своїх дочірніх банків для поліпшення ситуації. Ті ж з них, чиї іноземні власники не захочуть або не зможуть здійснити додаткових вливань в їх капітал, найімовірніше пройдуть процедуру злиття і поглинання їх більш щасливими колегами. І тут ключовим питанням стане вартість оцінки активів таких установ їх потенційними поглиначами.

Джерело: Мінфін

Будемо вдячні за оцінку
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Поставте оцінку першим)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.