Якщо жителі Криму, що залишили свої кошти на заощадження в банку, хвилюються, чи отримають вони їх назад, то самі банки опинилися в такій же ситуації зі своїми позичальниками. Чи вдасться банкам повернути позичене?
У фінустановах стверджують, що використання і порядок погашення кредитних коштів регламентується договором з банком, і дані умови діють незалежно від того, громадянином якої країни є позичальник. А за тривалу відсутність платежів в банках погрожують передати справу до суду.
Проти позичальника може бути порушено кримінальну справу за ст. 190 КК України «Шахрайство» – заволодіння чужим майном або придбання права на майно шляхом обману чи зловживання довірою. Санкція за ст. 190 Кримінального кодексу України передбачає покарання у вигляді великого штрафу або виправних робіт на строк до двох років або обмеженням волі на строк до трьох років.

Чи справді у банків не виникне проблем з погашенням кредитних коштів у разі відділення АР Крим від України?
Проблема з виходом Криму зі складу України і його включенням до складу Російської Федерації прямо не вплине на процес стягнення заборгованості за кредитами, оскільки питання виконання судових рішень (прийнятих судами України) за кордоном, у тому числі і на території Росії, врегульовано низкою міжнародних договорів та конвенцій. Зокрема:
– Конвенцією про правову допомогу та правові відносини у цивільних, сімейних та кримінальних справах, укладеної у м. Мінську 22 січня 1993 р. Крім України учасницями цієї Конвенції республіки Азербайджан, Білорусь, Вірменія, Казахстан, Молдова, Таджикистан, Туркменістан, Узбекистан, Грузія, Киргизька Республіка і Російська Федерація.
– Угодою про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності, підписаним в м. Києві 20 березня 1992 До учасників цієї Угоди відносяться республіки Білорусь, Вірменія, Таджикистан, Казахстан, Туркменістан, Узбекистан, Киргизстан, Російська Федерація та Україна.
grivna_13-01-14_242x160.jpg.aspxЯкщо коротко: рішення українського суду (що вимагає примусового виконання) проходить процедуру "легалізації" на території Росії і далі виконується за законодавством Російської Федерації. Тому, за відсутності шахрайських дій з боку несумлінних позичальників, порядок стягнення боргу в тому числі і з боржників, які знаходяться за межами України, хоча й ускладнений, але досить регламентований в даний час.
Разом з тим, викликає тривогу той факт, що певний проміжок часу на території Криму відсутні реєстри щодо прав власності на майно та його обтяження. Саме ці обставини можуть стати причиною незаконного виведення майна з-під застави чи іпотеки банків і його відчуження на користь третіх осіб.
Разом з тим, банківські установи готуються жорстко реагувати на подібні випадки шляхом залучення до кримінальної відповідальності осіб, які будуть причетні до скоєння таких злочинів. Мова йде не тільки про недобросовісних позичальників, а й про нотаріусів, реєстраторах та інших посадових осіб, які своїми незаконними діями приведуть до заподіяння збитків банкам.
– Чи зможуть банки, у разі виходу АР Крим зі складу України, вимагати у своїх боржників, що проживають на півострові, виконання кредитних зобов’язань?
На сьогоднішній день, якщо позичальники банківських установ не мають простроченої заборгованості, то в банківських установ немає законних підстав вимагати дострокового виконання зобов’язань. Більше того, якщо навіть ми представимо ситуацію, що АР Крим стала суб’єктом Російської Федерації, це жодним чином не впливає на укладені договори, оскільки в даному випадку змінюється резидентність позичальника. Тому правовідносини і далі продовжують діяти, незважаючи на вищезазначені зміни.
Так, українські банківські установи мають право вимагати у своїх позичальників повернення боргів, виходячи з принципу загальних норм національного та міжнародного права.
Безумовно, існують і практичні аспекти, які є більш важливими, оскільки для практичної реалізації банківською установою своїх прав з повернення наданих кредитів, наше національне законодавство має бути адаптоване під існуючі, на жаль, гіркі реалії.
– Якими нормативно – правовими актами цей процес буде регулюватися?
Потрібно розуміти, що Верховна Рада України, та органи виконавчої та судової влади повинні максимально швидко розробити цілий ряд заходів, спрямованих на законодавче регулювання тієї ситуації, яка склалася з АР Крим.
Безумовно, це і підсудність справ, які розглядатимуться судами, по спорах, які так чи інакше пов’язані з АР Крим, і питання нотаріату, захисту права приватної та державної власності, правоохоронної системи, захисту прав споживачів і кредиторів, адміністративного та кримінального судочинства, цивільні правовідносини і т.п. .
Такі зміни вимагають внесення відповідних змін до великої кількості кодексів, законів і підзаконних нормативно – правових актів.

Джерело: www.banki.ua

Будемо вдячні за оцінку
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Поставте оцінку першим)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.

*