Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?

Незважаючи на успішне завершення переговорів з кредиторами про реструктуризацію основної частини державного боргу, питання зовнішніх зобов’язань на цей рік Україна поки остаточно не вирішила. Все псує «той самий» кредит, який екс-президент України Віктор Янукович взяв у Росії за дуже вигідними умовами, встигнувши з попередньо обумовлених 15 млрд. доларів отримати і витратити тільки три.

Але й цього було достатньо, щоб два роки опісля істотно ускладнити життя балансує на межі дефолту України. Росія наполягає на повну виплату, вважаючи цей борг «офіційним», тобто таким, який став результатом міждержавних домовленостей, досягнутих поза ринком.

clip_image001

Позиція української влади категорична: уряд на чолі з Арсенієм Яценюком рекомендує росіянам брати приклад з міжнародного комітету кредиторів і приєднуватися до умов реструктуризації більшої частини українського зовнішнього боргу.

Коментує юрист, партнер Адвокатської фірми GORO legal

Для початку потрібно точно розібратися в природі відносин між Росією та Україною. Виниклі відносини по позиці в 3 млрд. доларів – це не кредит. Україна випустила на цю суму облігації в іноземній валюті, випуск яких був повністю викуплений Росією.

Правова природа цих паперів двоїста. Згідно з національним законодавством – це облігації зовнішньої державної позики. Згідно з європейським законодавством – українські облігації підпадають під визначення єврооблігацій (євробондів). При їх емісії проводилося рейтингування та оцінка ризиків. Причому, висока ймовірність дефолту спочатку була вказана, і покупець не міг про те не знати.

Для України невиконання зобов’язань означатиме дефолт за зовнішніми запозиченнями. Це ще більше ускладнить продовження старих позик і практично унеможливить нові запозичення. Рейтинг України, як позичальника, істотно знизиться.

Для Росії в разі неповернення боргу України є два можливих варіанти поведінки: пред’явлення позову в українські або міжнародні суди. І в тому і в іншому випадку розгляду будуть довгими з неодмінно супутнім процесу політичним відтінком. При цьому, формально юридичних аргументів, безумовно, більше у Росії.

Серед аргументів, здатних зробити більш сильною українську позицію в судовому розгляді можна виділити наступні моменти:

1. При покупці облігацій Росія знала про високу ймовірність дефолту. Ці ризики були докладно описані при емісії українських облігацій для інвесторів.

2 У разі належного документального підтвердження обставин присутності російської сторони в конфлікті на сході, про які так часто публічно говорять керівники України, ці докази здатні також вплинути на хід судових розглядів.

3. Неодноразово перші особи країни висловлювалися про те, що це запозичення мало «корупційні ознаки». Якщо це буде доведено в рамках вимог кримінально-процесуального кодексу України і згодом будуть винесені відповідні рішення, це також може стати вагомим аргументів на користь України.

4. Враховуючи політичну ситуацію, анексію Криму і конфлікт на Донбасі, Україна може говорити про форс-мажорних обставинах. На цей рахунок можна використовувати рекомендації, вироблені Міжнародною торговою палатою по форс-мажору. Згідно з цими рекомендаціями, сторона може відмовитися від своїх зобов’язань, якщо доведе, що є неминучі перешкоди, які вона не може контролювати.

Джерело: Мінфін

Будемо вдячні за оцінку
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Поставте оцінку першим)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.