Опитування
Які банківські послуги Вас цікавлять?

В рамках круглого столу на тему «100 днів Гонтаревої: успіхи та прорахунки нового керівництва НБУ», який відбувся у вівторок, 30 вересня, у прес-центрі інформаційного агентства «Українські новини», економісти, фінансові експерти і банкіри обговорили доцільність та ефективність застосованих в останні місяці новим керівництвом Центробанку заходів, пояснили причини девальвації гривні, а також – поділились своїми міркуваннями щодо можливості вирішення виниклих проблем.
В ході круглого столу екс-заступник голови НБУ Сергій Яременко зазначив, що оголошена Нацбанком політика плаваючого курсу не дає можливості застосовувати ті фінансові інструменти, які необхідні для фіксації курсу. «З одного боку, Нацбанк офіційно проголосив плаваючий курс, а з іншого – далі приймає бюрократичні міри.
Ця ситуація, в якій ціновій якір був змінний з курсу на інфляційне таргетування, і є базовою помилкою, яка не дає вийти з виниклої ситуації, не помінявши політику НБУ у валютно-курсової і монетарної площині.

Реалії змушують НБУ фіксувати курс, тому що він є ціновим якорем, тому необхідно оголосити політику НБУ з плаваючим курсом неспроможною, неможливою до застосування в Україні », стверджує експерт. Яременко вважає, що політика інфляційного таргетування не може бути застосована в тих країнах, які перебувають у кризі.
Екс-заступник голови НБУ Олександр Савченко стверджують, що існують 3 якоря, які тримають фінансову систему. «Для примітивних економік – це курс. Але підтримка курсу вимагає значних валюто-кредитних резервів. Потрібен доступ до західних кредитів. Зараз у нас такого немає. Ринки закриті. Резерви – мінімальні. І тому в таких умовах сподіватись на якір «курс» просто неможливо.
Просто Україна збанкрутує.
Другий якір – це цінова стабільність – так зване інфляційне таргетування. Але воно вимагає майстерності гравців, які ним займаються. Це стосується і Нацбанку та економічного блоку уряду. Але, на жаль, кадровий рівень цих структур – той же, що і на початку 90-х. Потрібно пояснювати ази, а це неможливо, якщо є криза, – упевнений Олександр Савченко.
Третій якір – це емісія. Можна не контролювати ні курс, ні інфляцію, але емісію. В африканських країнах – це найбільш дієвий механізм. Проблема 60iв тому, що Нацбанк і економічний блок уряду не контролюють жоден з цих якорів.

І будь-які популістські рішення уряду впроваджуються за допомогою НБУ. Емісія йде не через купівлю валюти, а через рефінансування уряду і банків. Всі проблеми уряду вирішуються за допомогою друкарського верстата. В таких умовах колапс фінансової системи – це тільки питання часу ».
Як вихід із ситуації, що склалася аналітик пропонує уряду вжити непопулярних заходів, направлені на скорочення соціальних пільг для населення, а також – кількості міністерств і державних чиновників (приблизно в 3-4 рази), підкреслюючи те, що 50% відповідальності за ситуацію, в країні ситуацію лежить на уряді, а переходити до інфляційного таргетування потрібно поступово – впродовж 1,5-3 років.
Голова правління Української міжбанківської валютної біржі Анатолій Гулей вважає, що з криз 1998 і 2008 років не було зроблено належних висновків. І тепер весь інструктивний матеріал, тобто, постанови Нацбанку, виходять з істотним запізненням – від 2 до 4 місяців.
«Банківська система – це всього-на-всього дзеркало економіки України. Потрібні чіткі вказівки від уряду. Як він намагається врегулювати ситуацію в Україні? Ми прекрасно розуміємо, що 24% експорту припадало саме на Донецьку та Луганську області, і сьогодні це треба чимось компенсувати. Також мені не зовсім зрозуміло, чому немає політичної волі для проведення ревізії всіх валютних контрактів, випущених, починаючи з лютого, коли валютному капіталу дали можливість вийти з України.
Я вважаю, що сьогодні потрібно створити робочу групу, яка повинна повернути капітали, які пішли, починаючи з лютого місяця.
Саме там криється причина. Зараз немає узгоджених дій Нацбанку та уряду », – стверджує Анатолій Гулей. Як зазначив експерт, з початку року девальвація в Україні склала 66%, тоді як в африканській країні Гані – 62%, а в Сирії, де війна йде більш масштабно – 20% . «Це говорить про те, що потрібно починати процес люстрації саме з банківського середовища», – підмітив Гулей.

Екс-член Ради Національного банку України Василь Горбаль підняв тему введення тимчасових адміністрацій в банки: «Введення тимчасових адміністрацій підігріває настрої людей, і вони намагаються перевірити, чи все гаразд з їх банками. Уже зараз можна сказати, хто на черзі, тому що тимчасова адміністрація, якщо вводиться, то вводиться з великим запізненням.
Так сталось, що за весь час не було жодного разу, щоб тимчасова адміністрація призвела до оздоровлення банку.
Ця проблема існує вже досить давно, і почалось все ще з банку «Україна», який можна було врятувати, але керівництво фінустанови, та тодішній президент, вирішили, що краще цю проблему «поховати». Так і з’явилась тенденція ».

Як відомо, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб повинен виплатити вкладникам близько 15 млрд. грн. компенсації. Крім цього, минулого тижня було прийнято рішення про випуск спеціальних векселів для фонду.
«Тут, на мою думку, з’явився ланцюжок помилок, з якого вибратись неможливо. Не фінансувати фонд не можна, а фінансувати – це розігрівати девальваційні очікування і інфляційну спіраль. Який з варіантів гірше? Обидва, – вважає віце-президент Центру досліджень корпоративних відносин В’ячеслав Бутко.

– Діяльність НБУ я б охарактеризував двома епітетами: безсистемність і непослідовність, І додав би до цього, що спостерігається постійне бажання винайти варіант вирішення проблеми, нічого не вирішуючи. Не погоджуюсь, що вибір курсу як якоря був би доцільним. Але, з іншого боку, якщо відпустити гривню у повне вільне плавання, то наслідки будуть легко прогнозованими і сумними ».

Джерело: www.banki.ua

Будемо вдячні за оцінку
Дуже поганоПоганоПосередньоДобреВідмінно (Поставте оцінку першим)

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься.